Job 15

І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:

ויען אליפז התימני ויאמר׃

Чи відповідатиме мудра людина знанням вітряним, і східнім вітром наповнить утробу свою?

החכם יענה דעת רוח וימלא קדים בטנו׃

Буде виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими речами, що пожитку немає від них?

הוכח בדבר לא יסכון ומלים לא יועיל בם׃

Ти страх Божий руйнуєш також, і пустошиш молитву до Бога,

אף אתה תפר יראה ותגרע שיחה לפני אל׃

бо навчає провина твоя твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.

כי יאלף עונך פיך ותבחר לשון ערומים׃

Оскаржають тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на тебе:

ירשיעך פיך ולא אני ושפתיך יענו בך׃

Чи ти народився людиною першою, чи раніше, ніж згір'я, ти створений?

הראישון אדם תולד ולפני גבעות חוללת׃

Чи ти слухав у Божій таємній нараді, та мудрість для себе забрав?

הבסוד אלוה תשמע ותגרע אליך חכמה׃

Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, і не з нами воно?

מה ידעת ולא נדע תבין ולא עמנו הוא׃

Поміж нами і сивий, отой і старий, старший днями від батька твого.

גם שב גם ישיש בנו כביר מאביך ימים׃

Чи мало для тебе потішення Божі та слово, яке Він сховав у тобі?

המעט ממך תנחמות אל ודבר לאט עמך׃

Чого то підносить тебе твоє серце, й які то знаки твої очі дають,

מה יקחך לבך ומה ירזמון עיניך׃

що на Бога звертаєш ти духа свого, і з своїх уст випускаєш подібні слова?

כי תשיב אל אל רוחך והצאת מפיך מלין׃

Що таке чоловік, щоб оправданим бути, і щоб був справедливим від жінки народжений?

מה אנוש כי יזכה וכי יצדק ילוד אשה׃

Таж Він навіть святим Своїм не довіряє, і не оправдані в очах Його небеса,

הן בקדשו לא יאמין ושמים לא זכו בעיניו׃

що ж тоді чоловік той бридкий та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?

אף כי נתעב ונאלח איש שתה כמים עולה׃

Я тобі розповім, ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу,

אחוך שמע לי וזה חזיתי ואספרה׃

про що мудрі донесли та від батьків своїх не затаїли того,

אשר חכמים יגידו ולא כחדו מאבותם׃

їм самим була дана земля, і не приходив чужий поміж них.

להם לבדם נתנה הארץ ולא עבר זר בתוכם׃

Безбожний тремтить по всі дні, а насильникові мало років заховано.

כל ימי רשע הוא מתחולל ומספר שנים נצפנו לעריץ׃

Вереск жахів у нього в ушах, серед миру приходить на нього грабіжник.

קול פחדים באזניו בשלום שודד יבואנו׃

Він не вірить, що вернеться від темноти, й він вичікується для меча.

לא יאמין שוב מני חשך וצפו הוא אלי חרב׃

Він мандрує за хлібом, та де він? Знає він, що для нього встановлений день темноти...

נדד הוא ללחם איה ידע כי נכון בידו יום חשך׃

Страшать його утиск та гноблення, хапають його, немов цар, що готовий до бою,

יבעתהו צר ומצוקה תתקפהו כמלך עתיד לכידור׃

бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогутнього,

כי נטה אל אל ידו ואל שדי יתגבר׃

проти Нього твердою він шиєю бігав, товстими хребтами щитів своїх.

ירוץ אליו בצואר בעבי גבי מגניו׃

Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і боки обклав своїм жиром,

כי כסה פניו בחלבו ויעש פימה עלי כסל׃

і сидів у містах поруйнованих, у домах тих, що в них не сидять, що на купи каміння призначені.

וישכון ערים נכחדות בתים לא ישבו למו אשר התעתדו לגלים׃

Він не буде багатий, і не встоїться сила його, і по землі не поширяться їхні маєтки.

לא יעשר ולא יקום חילו ולא יטה לארץ מנלם׃

Не вступиться з темности він, полум'я висушить парост його, й духом уст Його буде він схоплений.

לא יסור מני חשך ינקתו תיבש שלהבת ויסור ברוח פיו׃

Хай не вірить в марноту заблуканий, бо марнотою буде заплата йому,

אל יאמן בשו נתעה כי שוא תהיה תמורתו׃

вона виповниться не за днів його, а його верховіття не буде зелене!

בלא יומו תמלא וכפתו לא רעננה׃

Поскидає насиллям, немов виноград, недозрілість свою, поронить він квіття своє, як оливка,

יחמס כגפן בסרו וישלך כזית נצתו׃

бо збори безбожних спустошені будуть, а огонь пожере дім хабарника:

כי עדת חנף גלמוד ואש אכלה אהלי שחד׃

він злом вагітніє, й породить марноту, й оману готує утроба його...

הרה עמל וילד און ובטנם תכין מרמה׃