Mark 3

І Він знову до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.

Ja hän meni sisälle jälleen synagogaan, ja siellä oli ihminen, jolla oli kuivettunut käsi.

І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоровить.

Ja he ottivat hänestä vaarin, jos hän hänen sabbatina parantais, kantaaksensa hänen päällensä.

І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: Стань посередині!

Ja hän sanoi sille ihmiselle, jolla kuivettunut käsi oli: astu edes!

А до них промовляє: У суботу годиться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погубити? Вони ж мовчали.

Ja hän sanoi heille: sopiiko sabbatina hyvää tehdä eli pahaa tehdä? henkeä vapahtaa taikka tappaa? Mutta he vaikenivat.

І споглянув Він із гнівом на них, засмучений закам'янілістю їхніх сердець, і сказав чоловікові: Простягни свою руку! І той простяг, і рука йому стала здорова!

Niin hän katsoi heidän päällensä vihaisesti ja oli murheissansa heidän sydämensä kovuuden tähden, ja sanoi ihmiselle: ojenna kätes! ja hän ojensi, ja käsi tuli terveeksi niinkuin toinenkin.

Фарисеї ж негайно пішли та з іродіянами раду зробили на Нього, як Його погубити.

Ja Pharisealaiset menivät ulos ja pitivät kohta Herodilaisten kanssa neuvoa häntä vastaan, kuinka he hänen hukuttaisivat.

А Ісус із Своїми учнями вийшов над море. І натовп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,

Mutta Jesus poikkesi opetuslastensa kanssa meren tykö, ja paljo kansaa seurasi häntä Galileasta ja Juudeasta,

і з Єрусалиму, і з Ідумеї, і з-за Йордання, і з Тиру й Сидону. Натовп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.

Ja Jerusalemista, ja Idumeasta, ja tuolta puolen Jordania, ja jotka Tyron ja Sidonin ympärillä asuivat, suuri joukko: jotka hänen tekonsa kuulivat, ne tulivat hänen tykönsä.

І сказав Він до учнів Своїх наготовити човна Йому, через натовп, щоб до Нього не тиснулись.

Ja hän sanoi opetuslapsillensa, että venhe olis aina häntä läsnä kansan tähden, ettei he häntä ahdistaisi.

Бо Він багатьох уздоровив, так що хто тільки немочі мав, то тислись до Нього, щоб Його доторкнутись.

Sillä hän oli monta parantanut, niin että kaikki, joita vaivattiin, tunkivan hänen päällensä rupeemaan häneen.

І духи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: Ти Син Божий!

Ja kuin saastaiset henget näkivät hänen, lankesivat he hänen eteensä maahan, huusivat, sanoen: sinä olet Jumalan Poika.

А Він їм суворо наказував, щоб вони Його не виявляли.

Ja hän haasti heitä kovin häntä ilmoittamasta.

І Він вийшов на гору, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.

Ja hän astui ylös vuorelle ja kutsui tykönsä, jotka hän itse tahtoi, ja he tulivat hänen tykönsä.

І визначив Дванадцятьох, щоб із Ним перебували, і щоб послати на проповідь їх,

Ja hän sääsi ne kaksitoistakymmentä olemaan tykönänsä, että hän heitä lähettäis saarnaamaan;

і щоб мали вони владу вздоровляти недуги й вигонити демонів.

Ja että heillä piti voima oleman taudit parantaa ja perkeleitä ajaa ulos.

І визначив Він оцих Дванадцятьох: Симона, і дав йому ймення Петро,

Ja pani Simonille nimen Pietari,

і Якова Зеведеєвого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанергес, цебто сини громові,

Ja Jakobille Zebedeuksen pojalle ja Johannekselle Jakobin veljelle: (ja antoi heille nimet Boanerges, se on, pitkäisen pojat),

і Андрія, і Пилипа, і Варфоломія, і Матвія, і Хому, і Якова Алфієвого, і Тадея, і Симона Кананіта

Ja Andreaksen, ja Philippuksen, ja Bartolomeuksen, ja Matteuksen, ja Toomaan, ja Jakobin Alphein pojan, ja Taddeuksen, ja Simonin Kananealaisen,

та Юду Іскаріотського, що й видав Його.

Ja Juudaan Iskariotilaisen, joka myös hänen petti.

І приходять до дому вони. І знову зібралось народу, що вони не могли навіть хліба з'їсти.

Ja he tulivat huoneeseen; ja kansa taas kokoontui, niin ettei heillä ollut tilaa syödäkään.

І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамовитий.

Ja kuin hänen omaisensa sen kuulivat, menivät he ulos ottamaan häntä kiinni; sillä he sanoivat: hän on mielettömäksi tullut.

А книжники, що поприходили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзевула, і виганяє демонів силою князя демонів.

Mutta kirjanoppineet, jotka Jerusalemista olivat tulleet alas, sanoivat: hänellä on beelsebub, ja perkeleiden pääruhtinaan kautta hän ajaa ulos perkeleitä.

І, закликавши їх, Він у притчах до них промовляв: Як може сатана сатану виганяти?

Ja hän kutsui heidät tykönsä, ja sanoi heille vertauksilla: kuinka taitaa saatana saatanan ajaa ulos?

І коли царство поділиться супроти себе, не може встояти те царство.

Ja jos valtakunta erkanee itsiänsä vastaan, niin ei se valtakunta taida seisoa.

І коли дім поділиться супроти себе, не може встояти той дім.

Ja jos huone erkanee itsiänsä vastaan, niin ei se huone taida seisoa.

І коли б сатана сам на себе повстав і поділився, то не зможе встояти він, але згине.

Ja jos saatana karkaa ja eroittaa itsensä itsiänsä vastaan, niin ei hän taida seisoa, mutta saa lopun.

Ніхто бо не може вдертись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує господу його.

Ei taida kenkään väkevän huoneeseen mennä ja hänen kaluansa ryöstää, ellei hän ensin sido väkevää kiinni, ja sitte ryöstä hänen huonettansa.

Поправді кажу вам, що простяться людським синам усі прогріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.

Totisesti sanon minä teille: kaikki synnit annetaan anteeksi ihmisten lapsille, pilkatkin, joilla he Jumalaa pilkkaavat,

Але, хто богозневажить Духа Святого, повіки йому не відпуститься, але гріху вічному він підпадає.

Mutta joka puhuu pilkkaa Pyhää Henkeä vastaan, ei hän saa ijankaikkisesti anteeksi, vaan hän on vikapää ijankaikkiseen tuomioon.

Бож казали вони: Він духа нечистого має.

Sillä he sanoivat: hänellä on saastainen henki.

І поприходили мати Його та брати Його, і, осторонь ставши, послали до Нього і Його викликали.

Niin tuli hänen veljensä ja äitinsä ja seisoivat ulkona, ja lähettivät hänen tykönsä kutsumaan häntä.

А народ кругом Нього сидів. І сказали Йому: Ото мати Твоя, і брати Твої, і сестри Твої он про Тебе питаються осторонь.

Ja kansa istui hänen ympärillänsä ja sanoivat hänelle: katso, äitis ja veljes kysyvät sinua ulkona.

А Він їм відповів і сказав: Хто Моя мати й брати?

Ja hän vastasi heitä, sanoen: kuka on minun äitini taikka minun veljeni?

І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: Ось мати Моя та браття Мої!

Ja kuin hän oli ympäri katsonut niiden päälle, jotka hänen ympärillänsä istuivat, sanoi hän: katso, minun äitini ja minun veljeni.

Бо хто Божу волю чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати.

Sillä joka tekee Jumalan tahdon, hän on veljeni sisareni ja äitini.