Psalms 69

Для дириґетна хору. На спів: „Лелії". Давидів.

(Til Sangmesteren. Til Liljerne. Af David.) Frels mig Gud, thi Vandene når mig til Sjælen,

Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!

jeg er sunket i bundløst Dynd, hvor der intet Fodfæste er, kommet i Vandenes Dyb, og Strømmen går over mig;

Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!

træt har jeg skreget mig, Struben brænder, mit Øje er mat af at bie på min Gud;

Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...

flere end mit Hoveds Hår er de, der hader mig uden Grund, mange er de, som vil mig til Livs, uden Skel er mig fjendske; hvad jeg ikke har ranet, skal jeg dog erstatte!

Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!

Gud, du kender min Dårskab, min Skyld er ej skjult for dig.

Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!

Lad mig ej bringe Skam over dem, som bier på dig, o Herre, Hærskarers HERRE, lad mig ej bringe Skændsel over dem der søger dig, Israels Gud!

Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,

Thi for din Skyld bærer jeg Spot, mit Åsyn dækkes af Skændsel;

бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...

fremmed er jeg for mine Brødre en Udlænding for min Moders Sønner.

Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,

Thi Nidkærhed for dit Hus har fortæret mig, Spotten mod dig er faldet på mig:

бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,

jeg spæged min Sjæl med Faste, og det blev mig til Spot;

і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...

i Sæk har jeg klædt mig, jeg blev dem et Mundheld.

За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:

De, der sidder i Porten, taler om mig, ved Drikkelagene synger de om mig.

про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...

Men jeg beder, HERRE, til dig i Nådens Tid, o Gud, i din store Miskundhed svare du mig!

А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,

Frels mig med din trofaste Hjælp fra Dyndet, at jeg ikke skal synke; red mig fra dem, der hader mig, fra Vandenes Dyb,

визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!

lad Strømmen ikke gå over mig; lad Dybet ikke sluge mig eller Brønden lukke sig over mig.

Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!

Svar mig, HERRE, thi god er din Nåde, vend dig til mig efter din store Barmhjertighed;

Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,

dit Åsyn skjule du ej for din Tjener, thi jeg er i Våde, skynd dig og svar mig;

і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,

kom til min Sjæl og løs den, fri mig for mine Fjenders Skyld!

наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...

Du ved, hvorledes jeg smædes og bærer Skam og Skændsel; du har Rede på alle mine Fjender.

Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!

Spot har ulægeligt knust mit Hjerte; jeg bied forgæves på Medynk, på Trøstere uden at finde;

Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!

de gav mig Malurt at spise og slukked min Tørst med Eddike.

і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...

Lad Bordet foran dem blive en Snare, deres Takofre blive en Fælde;

Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,

lad Øjnene slukkes, så Synet svigter, lad Lænderne altid vakle!

бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!

Din Vrede udøse du over dem din glødende Harme nå dem;

Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!

deres Teltlejr blive et Øde, og ingen bo i deres Telte!

Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!

Thi de forfølger den, du slog, og øger Smerten for dem, du såred.

Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...

Tilregn dem hver eneste Brøde lad dem ikke få Del i din Retfærd;

Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,

lad dem slettes af Livets Bog, ej optegnes blandt de retfærdige!

нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...

Men mig, som er arm og lidende, bjærge din Frelse, o Gud!

А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,

Jeg vil prise Guds Navn med Sang og ophøje ham med Tak;

і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!

det er mer for HERREN end Okser end Tyre med Horn og Klove!

і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.

Når de ydmyge ser det, glæder de sig; I, som søger Gud, eders Hjerte oplives!

Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,

Thi HERREN låner de fattige Øre, han agter ej fangne Venner ringe.

бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!

Himmel og Jord skal prise ham, Havet og alt, hvad der rører sig der;

Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,

thi Gud vil frelse Zion og opbygge Judas Byer; der skal de bo og tage det i Eje;

бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його, і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його, житимуть в нім!

hans Tjeneres Afkom skal arve det, de, der elsker hans Navn, skal bo deri.