Proverbs 8

Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?

Mon ikke Visdommen kalder, løfter Indsigten ikke sin røst?

На верхів'ях холмів, при дорозі та на перехрестях стоїть он вона!

Oppe på Høje ved Vejen, ved Korsveje træder den frem;

При брамах, при вході до міста, де входиться в двері, там голосно кличе вона:

ved Porte, ved Byens Udgang, ved Dørenes Indgang råber den:

До вас, мужі, я кличу, а мій голос до людських синів:

Jeg kalder på eder, I Mænd, løfter min Røst til Menneskens Børn.

Зрозумійте но, неуки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглузді!

I tankeløse, vind jer dog Klogskab, I Tåber, så få dog Forstand!

Послухайте, я бо шляхетне кажу, і відкриття моїх губ то простота.

Hør, thi jeg fører ædel Tale, åbner mine Læber med retvise Ord;

Бо правду говорять уста мої, а лукавство гидота для губ моїх.

ja, Sandhed taler min Gane, gudløse Læber er mig en Gru.

Всі слова моїх уст справедливі, нема в них крутійства й лукавства.

Rette er alle Ord af min Mund, intet er falskt eller vrangt;

Усі вони прості, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знаходить знання.

de er alle ligetil for den kloge, retvise for dem der vandt Indsigt

Візьміть ви картання моє, а не срібло, і знання, добірніше від щирого золота:

Tag ved Lære, tag ikke mod Sølv, tag mod Kundskab fremfor udsøgt Guld;

ліпша бо мудрість за перли, і не рівняються їй всі клейноди!

thi Visdom er bedre end Perler, ingen Skatte opvejer den

Я, мудрість, живу разом з розумом, і знаходжу пізнання розважне.

Jeg, Visdom, er Klogskabs Nabo og råder over Kundskab og Kløgt.

Страх Господній лихе все ненавидіти: я ненавиджу пиху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста!

HERRENs Frygt er Had til det onde. Jeg hader Hovmod og Stolthed, den onde Vej og den falske Mund.

В мене рада й оглядність, я розум, і сила у мене.

Jeg ejer Råd og Visdom, jeg har Forstand, jeg har Styrke.

Мною царюють царі, а законодавці права справедливі встановлюють.

Ved mig kan Konger styre og Styresmænd give retfærdige Love;

Мною правлять владики й вельможні, всі праведні судді.

ved mig kan Fyrster råde og Stormænd dømme Jorden.

Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене мене знайде!

Jeg elsker dem, der elsker mig, og de, der søger mig, finder mig.

Зо мною багатство та слава, тривалий маєток та правда:

Hos mig er der Rigdom og Ære, ældgammelt Gods og Retfærd.

ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срібло добірне!

Min Frugt er bedre end Guld og Malme, min Afgrøde bedre end kosteligt Sølv.

Путтю праведною я ходжу, поміж правних стежок,

Jeg vandrer på Retfærds Vej. midt hen ad Rettens Stier

щоб дати багатство в спадщину для тих, хто кохає мене, і я понаповнюю їхні скарбниці!

for at tildele dem, der elsker mig, Gods og fylde deres Forrådshuse.

Господь мене мав на початку Своєї дороги, перше чинів Своїх, спервовіку,

Mig skabte HERREN først blandt sine Værker, i Urtid, førend han skabte andet;

відвіку була я встановлена, від початку, від правіку землі.

jeg blev frembragt i Evigheden, i Begyndelsen, i Jordens tidligste Tider;

Народжена я, як безодень іще не було, коли не було ще джерел, водою обтяжених.

jeg fødtes, før Verdensdybet var til, før Kilderne, Vandenes Væld, var til;

Народжена я, поки гори поставлені ще не були, давніше за пагірки,

førend Bjergene sænkedes, før Højene fødtes jeg,

коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початкового пороху всесвіту.

førend han skabte Jord og Marker, det første af Jordsmonnets Støv.

Коли приправляв небеса я була там, коли круга вставляв на поверхні безодні,

Da han grundfæsted Himlen, var jeg hos ham, da han satte Hvælv over Verdensdybet.

коли хмари уміцнював Він нагорі, як джерела безодні зміцняв,

Da han fæstede Skyerne oventil og gav Verdensdybets Kilder deres faste Sted,

коли клав Він для моря устава його, щоб його берегів вода не переходила, коли ставив основи землі,

da han satte Havet en Grænse, at Vandene ej skulde bryde hans Lov, da han lagde Jordens Grundvold,

то я майстром у Нього була, і була я веселощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожночасно,

da var jeg Fosterbarn hos ham, hans Glæde Dag efter Dag; for hans Åsyn leged jeg altid,

радіючи на земнім крузі Його, а забава моя із синами людськими!

leged på hans vide Jord og havde min Glæde af Menneskens Børn.

Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаженні, хто буде дороги мої стерегти!

Og nu, I Sønner, hør mig! Vel den, der vogter på mine Veje!

Навчання послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!

Hør på Tugt og bliv vise, lad ikke hånt derom!

Блаженна людина, яка мене слухає, щоб пильнувати при дверях моїх день-у-день, щоб одвірки мої берегти!

Lykkelig den, der hører på mig, så han daglig våger ved mine Døre og vogter på mine Dørstolper.

Хто бо знаходить мене, той знаходить життя, і одержує милість від Господа.

Thi den, der ftnder mig; finder Liv og opnår Yndest hos HERREN;

А хто проти мене грішить, ограбовує душу свою; всі, хто мене ненавидить, ті смерть покохали!

men den, som mister mig, skader sig selv; enhver, som hader mig, elsker Døden.