John 7

Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходити по Юдеї, бо юдеї шукали нагоди, щоб убити Його.

Derefter vandrede Jesus omkring i Galilæa; thi han vilde ikke vandre i Judæa, fordi Jøderne søgte at slå ham ihjel.

А надходило свято юдейське Кучки.

Men Jødernes Højtid, Løvsalsfesten, var nær.

І сказали до Нього брати Його: Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.

Da sagde hans Brødre til ham: "Drag bort herfra og gå til Judæa, for at også dine Disciple kunne se dine Gerninger, som du gør.

Тайкома бо не робить нічого ніхто, але сам прагне бути відомий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви Себе світові.

Thi ingen gør noget i Løndom, når han selv ønsker at være åbenbar; dersom du gør dette, da vis dig for Verden!"

Бо не вірували в Нього навіть брати Його!

Thi heller ikke hans Brødre troede på ham.

А Ісус промовляє до них: Не настав ще Мій час, але завжди готовий час ваш.

Da siger Jesus til dem: "Min Tid er endnu ikke kommen; men eders Tid er stedse for Hånden.

Вас ненавидіти світ не може, а Мене він ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі.

Verden kan ikke hade eder; men mig hader den, fordi jeg vidner om den, at dens Gerninger ere onde.

Ідіть на це свято, Я ж іще не піду на це свято, бо не виповнився ще Мій час.

Drager I op til Højtiden; jeg drager endnu ikke op til denne Højtid, thi min Tid er endnu ikke fuldkommet."

Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.

Da han havde sagt dette til dem, blev han i Galilæa.

Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, не відкрито, але ніби потай.

Men da hans Brødre vare dragne op til Højtiden, da drog han også selv op, ikke åbenlyst, men lønligt.

А юдеї за свята шукали Його та питали: Де Він?

Da ledte Jøderne efter ham på Højtiden og sagde: "Hvor er han?"

І поголоска велика про Нього в народі була. Одні говорили: Він добрий, а інші казали: Ні, Він зводить з дороги народ...

Og der blev mumlet meget om ham iblandt Skarerne; nogle sagde: "Han er en god Mand;" men andre sagde: "Nej, han forfører Mængden."

Та відкрито про Нього ніхто не казав, бо боялись юдеїв.

Dog talte ingen frit om ham af Frygt for Jøderne.

У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.

Men da det allerede var midt i Højtiden. gik Jesus op i Helligdommen og lærte.

І дивувались юдеї й казали: Як Він знає Писання, не вчившись?

Jøderne undrede sig nu og sagde: "Hvorledes kan denne have Lærdom, da han ikke er oplært?"

Відповів їм Ісус і сказав: Наука Моя не Моя, а Того, Хто послав Мене.

Da svarede Jesus dem og sagde: "Min Lære er ikke min, men hans, som sendte mig.

Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу Я.

Dersom nogen vil gøre hans Villie, skal han erkende, om Læren er fra Gud, eller jeg taler af mig selv.

Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, і в Ньому неправди нема.

Den, der taler af sig selv, søger sin egen Ære; men den, som søger hans Ære, der sendte ham, han er sanddru, og der er ikke Uret i ham.

Чи ж Закона вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Закона того не виконує. Нащо хочете вбити Мене?

Har ikke Moses givet eder Loven? Og ingen af eder holder Loven. Hvorfor søge I at slå mig ihjel?"

Народ відповів: Чи Ти демона маєш? Хто Тебе хоче вбити?

Mængden svarede: "Du er besat; hvem søger at slå dig ihjel?"

Ісус відповів і сказав їм: Одне діло зробив Я, і всі ви дивуєтесь.

Jesus svarede og sagde til dem: "Een Gerning gjorde jeg, og I undre eder alle derover.

Через це Мойсей дав обрізання вам, не тому, що воно від Мойсея, але від отців, та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.

Moses har givet eder Omskærelsen, (ikke at den er fra Moses, men fra Fædrene) og I omskære et Menneske på en Sabbat.

Коли ж чоловік у суботу приймає обрізання, щоб Закону Мойсеєвого не порушити, чого ж ремствуєте ви на Мене, що Я всю людину в суботу вздоровив?

Dersom et Menneske får Omskærelse på en Sabbat, for at Mose Lov ikke skal brydes, ere I da vrede på mig, fordi jeg har gjort et helt Menneske rask på en Sabbat?

Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!

Dømmer ikke efter Skinnet, men dømmer en retfærdig Dom!"

Дехто ж з єрусалимлян казали: Хіба це не Той, що Його шукають убити?

Da sagde nogle af dem fra Jerusalem: "Er det ikke ham, som de søge at slå ihjel?

Бо говорить відкрито ось Він, і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?

Og se, han taler frit, og de sige intet til ham; mon Rådsherrerne virkelig skulde have erkendt, at han er Kristus?

Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли прийде, ніхто знати не буде, звідки Він.

Dog vi vide, hvorfra denne er; men når Kristus kommer, kender ingen, hvorfra han er."

І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.

Derfor råbte Jesus, idet han lærte i Helligdommen, og sagde: "Både kende I mig og vide, hvorfra jeg er! Og af mig selv er jeg ikke kommen, men han, som sendte mig, er sand, han, hvem I ikke kende.

Я знаю Його, Я бо від Нього, і послав Мене Він!

Jeg kender ham; thi jeg er fra ham, og han har udsendt mig."

Тож шукали вони, щоб схопити Його, та ніхто не наклав рук на Нього, бо то ще не настала година Його.

De søgte da at gribe ham; og ingen lagde Hånd på ham, thi hans Time var endnu ikke kommen.

А багато з народу в Нього ввірували та казали: Коли прийде Христос, чи ж Він чуда чинитиме більші, як чинить Оцей?

Men mange af Folket troede på ham, og de sagde: "Når Kristus kommer, mon han da skal gøre flere Tegn, end denne har gjort?"

Фарисеї прочули такі поголоски про Нього в народі. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою службу, щоб схопити Його.

Farisæerne hørte, at Mængden mumlede dette om ham; og Ypperstepræsterne og Farisæerne sendte Tjenere ud for at gribe ham.

Ісус же сказав: Ще недовго побуду Я з вами, та й до Того піду, Хто послав Мене.

Da sagde Jesus: "Endnu en liden Tid er jeg hos eder, så går jeg bort til den, som sendte mig.

Ви будете шукати Мене, і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете...

I skulle lede efter mig og ikke finde mig, og der, hvor jeg er, kunne I ikke komme."

Тоді говорили юдеї між собою: Куди це Він хоче йти, що не знайдемо Його? Чи не хоче йти до виселенців між греки, та й греків навчати?

Da sagde Jøderne til hverandre: "Hvor vil han gå hen, siden vi ikke skulle finde ham? Mon han vil gå til dem, som ere adspredte iblandt Grækerne, og lære Grækerne?

Що за слово, яке Він сказав: Ви будете шукати Мене, і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?

Hvad er det for et Ord, han siger: I skulle lede efter mig og ikke finde mig, og der, hvor jeg er, kunne I ikke komme?"

А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: Коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п'є!

Men på den sidste, den store Højtidsdag stod Jesus og råbte og sagde: "Om nogen tørster,han komme til mig og drikke!

Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його.

Den, som tror på mig, af hans Liv skal der, som Skriften har sagt, flyde levende Vandstrømme:"

Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було бо ще Духа на них, не був бо Ісус ще прославлений.

Men dette sagde han om den Ånd, som de, der troede på ham, skulde få; thi den Helligånd var der ikke endnu, fordi Jesus endnu ikke var herliggjort.

А багато з народу, почувши слова ті, казали: Він справді пророк!

Nogle af Mængden, som hørte disse Ord, sagde nu: "Dette er sandelig Profeten."

Інші казали: Він Христос. А ще інші казали: Хіба прийде Христос із Галілеї?

Andre sagde: "Dette er Kristus;" men andre sagde: "Mon da Kristus kommer fra Galilæa?

Чи ж не каже Писання, що Христос прийде з роду Давидового, і з села Віфлеєму, звідкіля був Давид?

Har ikke Skriften sagt, at Kristus kommer af Davids Sæd og fra Bethlehem, den Landsby, hvor David var?"

Так повстала незгода в народі з-за Нього.

Således blev der Splid iblandt Mængden om ham.

А декотрі з них мали замір схопити Його, та ніхто не поклав рук на Нього.

Men nogle af dem vilde gribe ham; dog lagde ingen Hånd på ham.

І вернулася служба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: Чому не привели ви Його?

Tjenerne kom nu til Ypperstepræsterne og Farisæerne, og disse sagde til dem: "Hvorfor have I ikke ført ham herhen?"

Відказала та служба: Чоловік ще ніколи так не промовляв, як Оцей Чоловік...

Tjenerne svarede: "Aldrig har noget Menneske talt således som dette Menneske."

А їм відповіли фарисеї: Чи й вас із дороги не зведено?

Da svarede Farisæerne dem: "Ere også I forførte?

Хіба хто з старших або з фарисеїв увірував у Нього?

Mon nogen af Rådsherrerne har troet på ham, eller nogen af Farisæerne?

Та проклятий народ, що не знає Закону!

Men denne Hob, som ikke kender Loven, er forbandet."

Говорить до них Никодим, що приходив до Нього вночі, і що був один із них:

Nikodemus, han, som var kommen til ham om Natten og var en af dem, sagde til dem:

Хіба судить Закон наш людину, як перше її не вислухає, і не дізнається, що вона робить?

"Mon vor Lov dømmer et Menneske, uden at man først forhører ham og får at vide, hvad han gør?"

Йому відповіли та сказали вони: Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не прийде Пророк із Галілеї.

De svarede og sagde til ham: "Er også du fra Galilæa? Ransag og se, at der ikke fremstår nogen Profet fra Galilæa."

І до дому свого пішов кожен.

Og de gik hver til sit Hus.