Psalms 69

Для дириґетна хору. На спів: „Лелії". Давидів.

Zborovođi. Po napjevu "Ljiljani". Davidov.

Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!

Spasi me, Bože: vode mi dođoše do grla!

Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!

U duboko blato zapadoh i nemam kamo nogu staviti; u duboku tonem vodu, pokrivaju me valovi.

Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...

Iznemogoh od vikanja, grlo mi je promuklo, oči mi klonuše Boga mog čekajuć'.

Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!

Brojniji su od vlasi na glavi mojoj oni koji me mrze nizašto. Tvrđi su od kostiju mojih oni što mi se nepravedno protive: zar mogu vratiti što nisam oteo?

Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!

Bože, ti znadeš bezumnost moju, moji ti grijesi nisu sakriti.

Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,

Nek' se ne postide zbog mene koji se u te uzdaju, Gospode, Jahve nad Vojskama! Neka se ne posrame zbog mene koji traže tebe, Bože Izraelov!

бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...

Jer zbog tebe podnesoh pogrdu, i stid mi pokri lice.

Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,

Tuđinac postadoh braći i stranac djeci majke svoje.

бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,

Jer me izjela revnost za Dom tvoj i poruge onih koji se rugaju tebi padoše na me.

і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...

Dušu sam postom mučio, okrenulo mi se u ruglo.

За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:

Uzeh kostrijet za haljinu, i postah im igračka.

про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...

Koji sjede na vratima protiv mene govore, vinopije mi rugalice poju.

А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,

No tebi se molim, Jahve, u vrijeme milosti, Bože; po velikoj dobroti svojoj ti me usliši po svojoj vjernoj pomoći!

визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!

Izvuci me iz blata da ne potonem, od onih koji me mrze izbavi me - iz voda dubokih.

Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!

Nek' me ne pokriju valovi, nek' me ne proguta dubina, nek' bezdan ne zatvori usta nada mnom!

Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,

Usliši me, Jahve, jer je dobrostiva milost tvoja, po velikom milosrđu pogledaj na me!

і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,

Ne sakrivaj lica pred slugom svojim; jer sam u stisci, usliši me brzo!

наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...

Približi se duši mojoj i spasi je; zbog dušmana mojih oslobodi me!

Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!

Ti mi znadeš porugu, stid i sramotu, pred tvojim su očima svi koji me muče.

Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!

Ruganje mi slomilo srce i klonuh; čekao sam da se tko sažali nada mnom, ali ga ne bi; i da me tko utješi, ali ga ne nađoh.

і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...

U jelo mi žuči umiješaše, u mojoj me žeđi octom napojiše.

Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,

Nek' im stol bude zamka, a žrtvene gozbe stupica!

бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!

Nek' im potamne oči da ne vide, nek' im bokovi zasvagda oslabe!

Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!

Izlij na njih ljutinu, žar tvoga gnjeva nek' ih zahvati!

Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!

Njihova kuća nek' opusti, u njihovu šatoru nek' nitko ne stanuje!

Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...

Jer su progonili koga ti pokara, bol povećaše onomu koga ti rani.

Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,

Na njihovu krivnju krivnju još dodaj, ne opravdali se pred tobom!

нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...

Nek' budu izbrisani iz knjige živih, među pravednike neka se ne broje!

А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,

A ja sam jadnik i bolnik - nek' me štiti tvoja pomoć, o Bože!

і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!

Božje ću ime hvaliti popijevkom, hvalit ću ga zahvalnicom.

і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.

Bit će to milije Jahvi no bik žrtveni, milije nego junac s papcima i rozima.

Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,

Gledajte, ubogi, i radujte se, nek' vam oživi srce, svima koji Boga tražite.

бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!

Jer siromahe Jahve čuje, on ne prezire sužanja svojih.

Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,

Neka ga hvale nebesa i zemlja, mora i sve što se u njima miče.

бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його, і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його, житимуть в нім!

Jer Bog će spasiti Sion - on će sagradit' gradove Judine - tu će oni stanovat', imati baštinu. [ (Psalms 69:37) Baštinit će ga potomci slugu njegovih; prebivat će u njemu oni što ljube ime Božje. ]