Mark 14

За два ж дні була Пасха й Опрісноки. А первосвященики й книжники стали шукати, як би підступом взяти Його та забити.

Za dva dana bijaše Pasha i Beskvasni kruhovi. Glavari svećenički i pismoznanci tražili su kako da ga na prijevaru uhvate i ubiju.

Вони говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась.

Jer se govorilo: "Nikako ne na Blagdan da ne nastane pobuna naroda."

Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона, на проказу слабого, і сидів при столі, підійшла одна жінка, алябастрову пляшечку маючи щирого нардового дуже цінного мира. І розбила вона алябастрову пляшечку, і вилила миро на голову Йому!

I kad je u Betaniji, u kući Šimuna Gubavca, bio za stolom, dođe neka žena s alabastrenom posudicom prave skupocjene nardove pomasti. Razbi posudicu i poli ga po glavi.

А дехто обурювались між собою й казали: Нащо таке марнотратство на миро?

A neki negodovahu te će jedan drugomu: "Čemu to rasipanje pomasti?

Бо можна було б це миро продати більше, як за три сотні динаріїв, і вбогим роздати. І нарікали на неї.

Mogla se pomast prodati za više od tristo denara i dati siromasima." I otresahu se na nju.

Ісус же сказав: Залишіть її! Чого прикрість їй робите? Вона добрий учинок зробила Мені.

A Isus reče: "Pustite je, što joj dodijavate? Dobro djelo učini na meni.

Бо вбогих ви маєте завжди з собою, і коли схочете, можете їм робити добро, Мене ж не постійно ви маєте.

Ta siromaha svagda imate uza se i kad god hoćete možete im dobro činiti, a mene nemate svagda.

Що могла, те зробила вона: заздалегідь намастила Моє тіло на похорон...

Učinila je što je mogla: unaprijed mi pomaza tijelo za ukop.

Поправді кажу вам: де тільки ця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!

Zaista, kažem vam, gdje se god bude propovijedalo evanđelje, po svem svijetu, navješćivat će se i ovo što ona učini - njoj na spomen."

Юда ж Іскаріотський, один із Дванадцятьох, подався до первосвящеників, щоб їм Його видати.

A Juda Iškariotski, jedan od dvanaestorice, ode glavarima svećeničkim da im ga preda.

А вони, як почули, зраділи, і обіцяли йому срібняків за те дати. І він став вишукувати, як би слушного часу їм видати Його.

Kad su oni to čuli, obradovali su se i obećali mu dati novca. I tražio je zgodu da ga preda.

А першого дня Опрісноків, коли пасху приношено в жертву, сказали Йому Його учні: Куди хочеш, щоб пішли й приготували ми Тобі пасху спожити?

Prvoga dana Beskvasnih kruhova, kad se žrtvovala pasha, upitaju učenici Isusa: "Gdje hoćeš blagovati pashu, da odemo i pripravimo?"

І посилає Він двох із Своїх учнів, і каже до них: Підіть до міста, і стріне вас чоловік, що нестиме в глекові воду, то йдіть за ним.

On pošalje dvojicu učenika i rekne im: "Idite u grad i namjerit ćete se na čovjeka koji nosi krčag vode. Pođite za njim

І там, куди він увійде, скажіть до господаря дому: Учитель питає: Де кімната Моя, в якій Я споживу зо Своїми учнями пасху?

pa gdje on uđe, recite domaćinu: 'Učitelj pita: Gdje mi je svratište u kojem bih blagovao pashu sa svojim učenicima?'

І він вам покаже великую горницю, вистелену та готову: там приготуйте для нас.

I on će vam pokazati na katu veliko blagovalište, prostrto i spremljeno. Ondje nam pripravite."

І учні пішли, і до міста прийшли, і знайшли, як Він їм сказав, і зачали вони пасху готувати.

Učenici odu, dođu u grad i nađu kako im on reče te priprave pashu.

А коли настав вечір, Він приходить із Дванадцятьма.

A uvečer dođe on s dvanaestoricom.

І як сиділи вони при столі й споживали, промовив Ісус: Поправді кажу вам, що один з-поміж вас, який споживає зо Мною, видасть Мене...

I dok bijahu za stolom te blagovahu, reče Isus: "Zaista, kažem vam, jedan će me od vas izdati - koji sa mnom blaguje."

Вони зачали сумувати, і один по одному питати Його: Чи не я?

Ožalošćeni, stanu mu govoriti jedan za drugim: "Da nisam ja?"

А Він їм сказав: Один із Дванадцятьох, що в миску мачає зо Мною...

A on im reče: "Jedan od dvanaestorice koji umače sa mnom u zdjelicu.

Людський Син справді йде, як про Нього написано; та горе тому чоловікові, що видасть він Людського Сина! Було б краще тому чоловікові, коли б він не родився!...

Sin Čovječji, istina, odlazi kako je o njemu pisano, ali jao čovjeku onomu koji ga predaje. Tomu bi čovjeku bolje bilo da se ni rodio nije!"

Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав їм, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє!

I dok su blagovali, on uze kruh, izreče blagoslov pa razlomi, dade im i reče: "Uzmite, ovo je tijelo moje."

І взяв Він чашу, і, вчинивши подяку, подав їм, і пили з неї всі.

I uze čašu, zahvali i dade im. I svi su iz nje pili.

І промовив до них: Це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається.

A on im reče: "Ovo je krv moja, krv Saveza, koja se za mnoge prolijeva.

Поправді кажу вам, що віднині не питиму Я від плоду виноградного до того дня, як новим буду пити його в Царстві Божім!

Zaista, kažem vam, ne, neću više piti od ovoga roda trsova do onoga dana kad ću ga - novoga - piti u kraljevstvu Božjem."

А коли відспівали вони, на гору Оливну пішли.

Otpjevavši hvalospjeve, zaputiše se prema Maslinskoj gori.

Промовляє тоді їм Ісус: Усі ви спокуситесь ночі цієї, як написано: Уражу пастиря, і розпорошаться вівці!

I reče im Isus: "Svi ćete se sablazniti. Ta pisano je: Udarit ću pastira i ovce će se razbjeći.

По воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї.

Ali kad uskrsnem, ići ću pred vama u Galileju."

І відізвався до Нього Петро: Хоч спокусяться й усі, та не я!

Nato će mu Petar: "Ako se i svi sablazne, ja neću!"

Ісус же йому відказав: Поправді кажу тобі, що сьогодні, цієї ось ночі, перше ніж заспіває півень двічі, відречешся ти тричі від Мене!

A Isus mu reče: "Zaista, kažem ti, baš ti, danas, ove noći, prije nego se pijetao dvaput oglasi, triput ćeš me zatajiti."

А він ще сильніш запевняв: Коли б мені й умерти з Тобою, я не відречуся Тебе! Так же само сказали й усі...

Ali on je upornije uvjeravao: "Bude li trebalo i umrijeti s tobom - ne, neću te zatajiti." A tako su svi govorili.

І приходять вони до місцевости, на ім'я Гефсиманія, і каже Він учням Своїм: Посидьте ви тут, поки Я помолюся.

I dođu u predio imenom Getsemani. I kaže Isus svojim učenicima: "Sjednite ovdje dok se ne pomolim."

І, взявши з Собою Петра, і Якова та Івана, Він зачав сумувати й тужити...

I povede sa sobom Petra, Jakova i Ivana. Spopade ga užas i tjeskoba

І сказав Він до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут і пильнуйте!

pa im reče: "Duša mi je nasmrt žalosna! Ostanite ovdje i bdijte!"

І Він відійшов трохи далі, припав до землі, та й благав, щоб, як можна, минула Його ця година.

Ode malo dalje i rušeći se na zemlju molio je da ga, ako je moguće, mimoiđe ovaj čas.

І благав Він: Авва-Отче, Тобі все можливе: пронеси мимо Мене цю чашу!... А проте, не чого хочу Я, але чого Ти...

Govoraše: "Abba! Oče! Tebi je sve moguće! Otkloni čašu ovu od mene! Ali ne što ja hoću, nego što hoćeš ti!"

І вернувся, і знайшов їх, що спали, та й каже Петрові: Симоне, спиш ти? Однієї години не зміг попильнувати?

I dođe, nađe ih pozaspale pa reče Petru: "Šimune, spavaš? Jedan sat nisi mogao probdjeti?

Пильнуйте й моліться, щоб не впасти в спокусу, бадьорий бо дух, але немічне тіло!

Bdijte i molite da ne padnete u napast. Duh je, istina, voljan, no tijelo je slabo."

І знову пішов і молився, те саме промовивши слово.

Opet ode i pomoli se istim riječima.

А вернувшись, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були. І не знали вони, що Йому відказати...

Ponovno dođe i nađe ih pozaspale. Oči im se sklapale i nisu znali što da mu odgovore.

І вернувсь Він утретє, та й каже до них: Ви ще далі спите й спочиваєте? Скінчено, надійшла та година: у руки грішникам ось видається Син Людський!...

Dođe i treći put i reče im: "Samo spavajte i počivajte! Gotovo je! Dođe čas! Evo, predaje se Sin Čovječji u ruke grešničke!

Уставайте, ходім, ось наблизивсь Мій зрадник...

Ustanite, hajdemo! Evo, izdajica se moj približio!"

І зараз, як Він ще говорив, прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люди з мечами та киями від первосвящеників, і книжників, і старших.

Uto, dok je on još govorio, stiže Juda, jedan od dvanaestorice, i s njime svjetina s mačevima i toljagama, poslana od glavara svećeničkih, pismoznanaca i starješina.

А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого я поцілую, то Він, беріть Його, і обережно ведіть.

A izdajica im njegov dade znak: "Koga poljubim, taj je! Uhvatite ga i oprezno odvedite!"

І, прийшовши, підійшов він негайно та й каже: Учителю! І поцілував Його...

I kako dođe, odmah pristupi k njemu i reče: "Učitelju!" I poljubi ga.

Вони ж руки свої наклали на Нього, і схопили Його.

Oni podignu na nj ruke i uhvate ga.

А один із тих, що стояли навколо, меча вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо.

A jedan od nazočnih trgnu mač, udari slugu velikoga svećenika i odsiječe mu uho.

А Ісус їм промовив у відповідь: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене.

Isus im prozbori: "Kao na razbojnika iziđoste s mačevima i toljagama da me uhvatite.

Я щодня був із вами у храмі, навчаючи, і Мене не взяли ви. Але, щоб збулися Писання.

Danomice bijah vam u Hramu, naučavah i ne uhvatiste me. No neka se ispune Pisma!"

Тоді всі полишили Його й повтікали...

I svi ga ostave i pobjegnu.

Один же юнак, по нагому загорнений у покривало, ішов услід за Ним. І хапають його.

A jedan je mladić išao za njim, ogrnut samo plahtom. I njega htjedoše uhvatiti,

Але він, покривало покинувши, утік нагий.

no on ostavi plahtu i gol pobježe.

А Ісуса вони повели до первосвященика. І зійшлися всі первосвященики й старші та книжники.

Zatim odvedoše Isusa velikom svećeniku. I skupe se svi glavari svećenički, starješine i pismoznanci.

Петро ж здалека йшов услід за Ним до середини двору первосвященика; і сидів він із службою, і грівсь при огні.

Petar je izdaleka išao za njim do u dvor velikog svećenika. Tu je sjedio sa stražarima i grijao se uz vatru.

А первосвященики та ввесь синедріон шукали посвідчення на Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть, і не знаходили.

A glavari svećenički i cijelo Vijeće, da bi mogli pogubiti Isusa, tražili su protiv njega kakvo svjedočanstvo, ali nikako da ga nađu.

Бо багато-хто свідчив фальшиво на Нього, але не було згідних свідчень.

Mnogi su doduše lažno svjedočili protiv njega, ali im se svjedočanstva ne slagahu.

Тоді деякі встали, і кривосвідчили супроти Нього й казали:

Ustali su neki i lažno svjedočili protiv njega:

Ми чули, як Він говорив: Я зруйную цей храм рукотворний, і за три дні збудую інший, нерукотворний.

"Mi smo ga čuli govoriti: 'Ja ću razvaliti ovaj rukotvoreni Hram i za tri dana sagraditi drugi, nerukotvoreni!'"

Але й так не було їхнє свідчення згідне.

Ali ni u tom im svjedočanstvo ne bijaše složno.

Тоді встав насередині первосвященик, та й Ісуса спитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш, що свідчать вони проти Тебе?

Usta nato veliki svećenik na sredinu i upita Isusa: "Zar ništa ne odgovaraš? Što to ovi svjedoče protiv tebe?

Він же мовчав, і нічого не відповідав. Первосвященик ізнову спитав Його, до Нього говорячи: Чи Христос Ти, Син Благословенного?

A on je šutio i ništa mu nije odgovarao. Veliki ga svećenik ponovo upita: "Ti li si Krist, Sin Blagoslovljenoga?"

А Ісус відказав: Я! І побачите ви Сина Людського, що сидітиме по правиці сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!

A Isus mu reče: "Ja jesam! I gledat ćete Sina Čovječjega gdje sjedi zdesna Sile i dolazi s oblacima nebeskim."

Роздер тоді первосвященик одежу свою та й сказав: На що нам ще свідки потрібні?

Nato veliki svećenik razdrije haljine i reče: "Što nam još trebaju svjedoci?

Ви чули цю богозневагу. Як вам здається? Вони ж усі присудили, що Він умерти повинен...

Čuli ste hulu. Što vam se čini?" Oni svi presudiše da zaslužuje smrt.

Тоді деякі стали плювати на Нього, і закривати обличчя Йому, і бити Його та казати Йому: Пророкуй! Служба теж Його била по щоках...

I neki stanu pljuvati po njemu, zastirati mu lice i udarati ga govoreći: "Proreci!" I sluge ga stadoše pljuskati.

А коли Петро був на подвір'ї надолі, приходить одна із служниць первосвященика,

I dok je Petar bio dolje u dvoru, dođe jedna sluškinja velikoga svećenika;

і як Петра вона вгледіла, що грівся, подивилась на нього та й каже: І ти був із Ісусом Назарянином!

ugledavši Petra gdje se grije, upre u nj pogled i reče: "I ti bijaše s Nazarećaninom, Isusom."

Він же відрікся, говорячи: Не відаю, і не розумію, що кажеш... І вийшов назовні, на переддвір'я. І заспівав тоді півень.

On zanijeka: "Niti znam niti razumijem što govoriš." I iziđe van u predvorje, a pijetao se oglasi.

Служниця ж, коли його вгледіла, стала знов говорити приявним: Цей із них!

Sluškinja ga ugleda i poče opet govoriti nazočnima: "Ovaj je od njih!"

І він знову відрікся. Незабаром же знов говорили приявні Петрові: Поправді, ти з них, бо ти галілеянин. Та й мова твоя така сама.

On opet nijekaše. Domalo nazočni opet stanu govoriti Petru: "Doista, i ti si od njih! Ta Galilejac si!"

А він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка, про Якого говорите ви!

On se tada stane kleti i preklinjati: "Ne znam čovjeka o kom govorite!"

І заспівав півень хвилі тієї подруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив йому: Перше ніж заспіває півень двічі, відречешся ти тричі від Мене. І кинувся він, та й плакати став...

I odmah se po drugi put oglasi pijetao. I spomenu se Petar one besjede, kako mu ono Isus reče: "Prije nego se pijetao dvaput oglasi, triput ćeš me zatajiti." I briznu u plač.