Mark 15

А первосвященики з старшими й книжниками, та ввесь синедріон, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели та й Пилатові видали.

Odmah izjutra glavari svećenički zajedno sa starješinama i pismoznancima - cijelo Vijeće - upriličili su vijećanje pa Isusa svezali, odveli i predali Pilatu.

А Пилат запитався Його: Чи Ти Цар Юдейський? А Він йому в відповідь каже: Сам ти кажеш...

I upita ga Pilat: "Ti li si kralj židovski?" On mu odgovori: "Ti kažeš."

А первосвященики міцно Його винуватили.

I glavari ga svećenički teško optuživahu.

Тоді Пилат знову Його запитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато проти Тебе свідкують!

Pilat ga opet upita: "Ništa ne odgovaraš? Gle, koliko te optužuju."

А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.

A Isus ništa više ne odgovori te se Pilat čudio.

На свято ж він їм відпускав був одного із в'язнів, котрого просили вони.

O Blagdanu bi im pustio uznika koga bi zaiskali.

Був же один, що звався Варавва, ув'язнений разом із повстанцями, які за повстання вчинили були душогубство.

A zajedno s pobunjenicima koji u pobuni počiniše umorstvo bijaše u okove bačen čovjek zvani Baraba.

Коли ж натовп зібрався, він став просити Пилата зробити, як він завжди робив їм.

I uziđe svjetina te poče od Pilata iskati ono što im običavaše činiti.

Пилат же сказав їм у відповідь: Хочете, відпущу вам Царя Юдейського?

A on im odgovori: "Hoćete li da vam pustim kralja židovskoga?"

Бо він знав, що Його через заздрощі видали первосвященики.

Znao je doista da ga glavari svećenički bijahu predali iz zavisti.

А первосвященики натовп підмовили, щоб краще пустив їм Варавву.

Ali glavari svećenički podjare svjetinu da traži neka im radije pusti Barabu.

Пилат же промовив ізнов їм у відповідь: А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?

Pilat ih opet upita: "Što dakle da učinim s ovim kojega zovete kraljem židovskim?"

Вони ж стали кричати знов: Розіпни Його!

A oni opet povikaše: "Raspni ga!"

Пилат же сказав їм: Яке ж зло вчинив Він? А вони ще сильніше кричали: Розіпни Його!...

Reče im Pilat: "Ta što je zla učinio?" Povikaše još jače: "Raspni ga!"

Пилат же хотів догодити народові, і відпустив їм Варавву. І видав Ісуса, збичувавши, щоб розп'ятий був.

Hoteći ugoditi svjetini, Pilat im pusti Barabu, a Isusa izbičeva i preda da se razapne.

Вояки ж повели Його до середини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.

Vojnici ga odvedu u unutarnjost dvora, to jest u pretorij, pa sazovu cijelu četu

І вони зодягли Його в багряницю і, сплівши з тернини вінка, поклали на Нього.

i zaogrnu ga grimizom; spletu trnov vijenac i stave mu na glavu

І вітати Його зачали: Радій, Царю Юдейський!

te ga stanu pozdravljati: "Zdravo, kralju židovski!"

І тростиною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому...

I udarahu ga trskom po glavi, pljuvahu po njemu i klanjahu mu se prigibajući koljena.

І коли назнущалися з Нього, зняли з Нього багряницю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели, щоб розп'ясти Його.

A pošto ga izrugaše, svukoše mu grimiz i obukoše mu njegove haljine. I izvedu ga da ga razapnu.

І одного перехожого, що з поля вертався, Симона Кірінеянина, батька Олександра та Руфа, змусили, щоб хреста Йому ніс.

I prisile nekog prolaznika koji je dolazio s polja, Šimuna Cirenca, oca Aleksandrova i Rufova, da mu ponese križ.

І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище.

I dovuku ga na mjesto Golgotu, što znači Lubanjsko mjesto.

І давали Йому пити вина, із миррою змішаного, але Він не прийняв.

I nuđahu mu piti namirisana vina, ali on ne uze.

І Його розп'яли, і поділили одежу Його, кинувши жереб про неї, хто що візьме.

Kad ga razapeše, razdijele među se haljine njegove bacivši za njih kocku - što će tko uzeti.

Була ж третя година, як Його розп'яли.

A bijaše treća ura kad ga razapeše.

І був написаний напис провини Його: Цар Юдейський.

Bijaše napisan i natpis o njegovoj krivici: "Kralj židovski."

Тоді розп'ято з Ним двох розбійників, одного праворуч, і одного ліворуч Його.

A zajedno s njime razapnu i dva razbojnika, jednoga njemu zdesna, drugoga slijeva.

І збулося Писання, що каже: До злочинців Його зараховано!

#

А хто побіч проходив, то Його лихословили, головами своїми хитали й казали: Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш,

Prolaznici su ga pogrđivali mašući glavama: "Ej, ti, koji razvaljuješ Hram i sagradiš ga za tri dana,

зійди із хреста, та спаси Самого Себе!

spasi sam sebe, siđi s križa!"

Теж і первосвященики з книжниками глузували й один до одного казали: Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти!

Slično i glavari svećenički s pismoznancima rugajući se govorahu jedni drugima: "Druge je spasio, sebe ne može spasiti!

Христос, Цар Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували. Навіть ті, що разом із Ним були розп'яті, насміхалися з Нього...

Krist, kralj Izraelov! Neka sad siđe s križa da vidimo i povjerujemo!" Vrijeđahu ga i oni koji bijahu s njim raspeti.

А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої темрява стала по цілій землі.

A o šestoj uri tama nasta po svoj zemlji - sve do ure devete.

О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучним та й вимовив: Елої, Елої, лама савахтані, що в перекладі значить: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?

O devetoj uri povika Isus iza glasa: "Eloi, Eloi lama sabahtani?" To znači: "Bože moj, Bože moj, zašto si me ostavio?"

Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: Ось Він кличе Іллю!

Neki od nazočnih čuvši to govorahu: "Gle, Iliju zove."

А один із них побіг, намочив губку оцтом, настромив на тростину, і давав Йому пити й казав: Чекайте, побачим, чи прийде Ілля Його зняти!

A jedan otrča, natopi spužvu octom, natakne na trsku i pruži mu piti govoreći: "Pustite da vidimo hoće li doći Ilija da ga skine."

А Ісус скрикнув голосом гучним, і духа віддав!...

A Isus zavapi jakim glasom i izdahnu.

І в храмі завіса роздерлась надвоє, від верху аж додолу.

I zavjesa se hramska razdrije nadvoje, odozgor dodolje.

А сотник, що насупроти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: Чоловік Цей був справді Син Божий!

A kad satnik koji stajaše njemu nasuprot vidje da tako izdahnu, reče: "Zaista, ovaj čovjek bijaše Sin Božji!"

Були ж і жінки, що дивились здалека, між ними Марія Магдалина, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосії, і Саломія,

Izdaleka promatrahu i neke žene: među njima Marija Magdalena i Marija, majka Jakova Mlađega i Josipa, i Saloma -

що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуговували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.

te su ga pratile kad bijaše u Galileji i posluživale mu - i mnoge druge koje uziđoše s njim u Jeruzalem.

А коли настав вечір, через те, що було Приготовлення, цебто перед суботою,

A uvečer, budući da je bila Priprava, to jest predvečerje subote,

прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового.

dođe Josip iz Arimateje, ugledan vijećnik, koji također isčekivaše kraljevstvo Božje: odvaži se, uđe k Pilatu i zaiska tijelo Isusovo.

А Пилат здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'ятий помер.

Pilat se začudi da je već umro pa dozva satnika i upita ga je li odavna umro.

І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові.

Kad sazna od satnika, darova Josipu tijelo.

А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. І каменя привалив до могильних дверей.

Josip kupi platno, skine tijelo i zavije ga u platno te položi u grob, koji bijaše izduben iz stijene. I dokotrlja kamen na grobna vrata.

Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали Його.

A Marija Magdalena i Marija Josipova promatrahu kamo ga polažu.