Psalms 69

Al Músico principal: sobre Sosannim: Salmo de David. SÁLVAME, oh Dios, Porque las aguas han entrado hasta el alma.

Для дириґетна хору. На спів: „Лелії". Давидів.

Estoy hundido en cieno profundo, donde no hay pie: He venido á abismos de aguas, y la corriente me ha anegado.

Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!

Cansado estoy de llamar; mi garganta se ha enronquecido; Han desfallecido mis ojos esperando á mi Dios.

Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!

Hanse aumentado más que los cabellos de mi cabeza los que me aborrecen sin causa; Hanse fortalecido mis enemigos, los que me destruyen sin por qué: He venido pues á pagar lo que no he tomado.

Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...

Dios, tú sabes mi locura; Y mis delitos no te son ocultos.

Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!

No sean avergonzados por mi causa los que te esperan, oh Señor JEHOVÁ de los ejércitos; No sean confusos por mí los que te buscan, oh Dios de Israel.

Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!

Porque por amor de ti he sufrido afrenta; Confusión ha cubierto mi rostro.

Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,

He sido extrañado de mis hermanos, Y extraño á los hijos de mi madre.

бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...

Porque me consumió el celo de tu casa; Y los denuestos de los que te vituperaban, cayeron sobre mí.

Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,

Y lloré afligiendo con ayuno mi alma; Y esto me ha sido por afrenta.

бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,

Puse además saco por mi vestido; Y vine á serles por proverbio.

і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...

Hablaban contra mí los que se sentaban á la puerta, Y me zaherían en las canciones de los bebederos de sidra.

За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:

Empero yo enderezaba mi oración á ti, oh JEHOVÁ, al tiempo de tu buena voluntad: Oh Dios, por la multitud de tu misericordia, Por la verdad de tu salud, óyeme.

про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...

Sácame del lodo, y no sea yo sumergido: Sea yo libertado de los que me aborrecen, y del profundo de las aguas.

А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,

No me anegue el ímpetu de las aguas, Ni me suerba la hondura, Ni el pozo cierre sobre mí su boca.

визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!

Óyeme, JEHOVÁ, porque apacible es tu misericordia; Mírame conforme á la multitud de tus miseraciones.

Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!

Y no escondas tu rostro de tu siervo; Porque estoy angustiado; apresúrate, óyeme.

Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,

Acércate á mi alma, redímela: Líbrame á causa de mis enemigos.

і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,

Tú sabes mi afrenta, y mi confusión, y mi oprobio: Delante de ti están todos mis enemigos.

наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...

La afrenta ha quebrantado mi corazón, y estoy acongojado: Y esperé quien se compadeciese de mí, y no lo hubo: Y consoladores, y ninguno hallé.

Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!

Pusiéronme además hiel por comida, Y en mi sed me dieron á beber vinagre.

Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!

Sea su mesa delante de ellos por lazo, Y lo que es para bien por tropiezo.

і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...

Sean oscurecidos sus ojos para ver, Y haz siempre titubear sus lomos.

Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,

Derrama sobre ellos tu ira, Y el furor de tu enojo los alcance.

бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!

Sea su palacio asolado: En sus tiendas no haya morador.

Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!

Porque persiguieron al que tú heriste; Y cuentan del dolor de los que tú llagaste.

Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!

Pon maldad sobre su maldad, Y no entren en tu justicia.

Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...

Sean raídos del libro de los vivientes, Y no sean escritos con los justos.

Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,

Y yo afligido y dolorido, Tu salud, oh Dios, me defenderá.

нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...

Alabaré yo el nombre de Dios con cántico, Ensalzarélo con alabanza.

А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,

Y agradará á JEHOVÁ más que sacrificio de buey, Ó becerro que echa cuernos y uñas.

і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!

Veránlo los humildes, y se gozarán; Buscad á Dios, y vivirá vuestro corazón.

і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.

Porque JEHOVÁ oye á los menesterosos, Y no menosprecia á sus prisioneros.

Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,

Alábenlo los cielos y la tierra, Los mares, y todo lo que se mueve en ellos.

бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!

Porque Dios guardará á Sión, y reedificará las ciudades de Judá; Y habitarán allí, y la poseerán.

Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,

Y la simiente de sus siervos la heredará, Y los que aman su nombre habitarán en ella.

бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його, і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його, житимуть в нім!