John 6

PASADAS estas cosas, fuése Jesús de la otra parte de la mar de Galilea, que es de Tiberias.

Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверіядського моря.

Y seguíale grande multitud, porque veían sus señales que hacía en los enfermos.

А за Ним ішла безліч народу, бо бачили чуда Його, що чинив над недужими.

Y subió Jesús á un monte, y se sentó allí con sus discípulos.

Ісус же на гору зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.

Y estaba cerca la Pascua, la fiesta de los Judíos.

Наближалася ж Пасха, свято юдейське.

Y como alzó Jesús los ojos, y vió que había venido á él grande multitud, dice á Felipe: ¿De dónde compraremos pan para que coman éstos?

А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка безліч народу до Нього йде, говорить Пилипові: Де ми купимо хліба, щоб вони поживились?

Mas esto decía para probarle; porque él sabía lo que había de hacer.

Він же це говорив, його випробовуючи, бо знав Сам, що Він має робити.

Respondióle Felipe: Doscientos denarios de pan no les bastarán, para que cada uno de ellos tome un poco.

Пилип Йому відповідь дав: І за двісті динаріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай трохи дістав.

Dícele uno de sus discípulos, Andrés, hermano de Simón Pedro:

Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Симона Петра:

Un muchacho está aquí que tiene cinco panes de cebada y dos pececillos; ¿mas qué es esto entre tantos?

Є тут хлопчина один, що має п'ять ячних хлібів та дві рибі, але що то на безліч таку!

Entonces Jesús dijo: Haced recostar la gente. Y había mucha hierba en aquel lugar: y recostáronse como número de cinco mil varones.

А Ісус відказав: Скажіть людям сідати! А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.

Y tomó Jesús aquellos panes, y habiendo dado gracias, repartió á los discípulos, y los discípulos á los que estaban recostados: asimismo de los peces, cuanto querían.

А Ісус узяв хліби, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.

Y como fueron saciados, dijo á sus discípulos: Recoged los pedazos que han quedado, porque no se pierda nada.

І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: Позбирайте куски позосталі, щоб ніщо не загинуло.

Cogieron pues, é hinchieron doce cestas de pedazos de los cinco panes de cebada, que sobraron á los que habían comido.

І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдцям із п'яти ячних хлібів.

Aquellos hombres entonces, como vieron la señal que Jesús había hecho, decían: Éste verdaderamente es el profeta que había de venir al mundo.

А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!

Y entendiendo Jesús que habían de venir para arrebatarle, y hacerle rey, volvió á retirarse al monte, él solo.

Спостерігши ж Ісус, що вони мають замір прийти та забрати Його, щоб настановити царем, знов на гору пішов Сам один.

Y como se hizo tarde, descendieron sus discípulos á la mar;

А як вечір настав, то зійшли Його учні над море.

Y entrando en un barco, venían de la otra parte de la mar hacia Capernaum. Y era ya oscuro, y Jesús no había venido á ellos.

І, ввійшовши до човна, на другий бік моря вони попливли, до Капернауму. І темрява вже наступила була, а Ісус ще до них не приходив.

Y levantábase la mar con un gran viento que soplaba.

Від великого ж вітру, що віяв, хвилювалося море.

Y como hubieron navegado como veinticinco ó treinta estadios, ven á Jesús que andaba sobre la mar, y se acercaba al barco: y tuvieron miedo.

Як вони ж пропливли стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до човна зближається, і їх страх обгорнув...

Mas él les dijo: Yo soy; no tengáis miedo.

Він же каже до них: Це Я, не лякайтесь!

Ellos entonces gustaron recibirle en el barco: y luego el barco llegó á la tierra donde iban.

І хотіли вони взяти до човна Його; та човен зараз пристав до землі, до якої пливли.

El día siguiente, la gente que estaba de la otra parte de la mar, como vió que no había allí otra navecilla sino una, y que Jesús no había entrado con sus discípulos en ella, sino que sus discípulos se habían ido solos;

А наступного дня той народ, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого човна, крім одного того, що до нього ввійшли були учні Його, не було, і що до човна не входив Ісус із Своїми учнями, але відпливли самі учні.

Y que otras navecillas habían arribado de Tiberias junto al lugar donde habían comido el pan después de haber el Señor dado gracias;

А тим часом із Тіверіяди припливли човни інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку.

Como vió pues la gente que Jesús no estaba allí, ni sus discípulos, entraron ellos en las navecillas, y vinieron á Capernaum buscando á Jesús.

Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни посідали самі й прибули до Капернауму, і шукали Ісуса.

Y hallándole de la otra parte de la mar, dijéronle: Rabbí, ¿cuándo llegaste acá?

І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: Коли Ти прибув сюди, Учителю?

Respondióles Jesús, y dijo; De cierto, de cierto os digo, que me buscáis, no porque habéis visto las señales, sino porque comisteis el pan y os hartasteis.

Відповів їм Ісус і сказав: Поправді, поправді кажу вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наситились.

Trabajad no por la comida que perece, mas por la comida que á vida eterna permanece, la cual el Hijo del hombre os dará: porque á éste señaló el Padre, que es Dios.

Пильнуйте не про поживу, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Людський, бо відзначив Його Бог Отець.

Y dijéronle: ¿Qué haremos para que obremos las obras de Dios?

Сказали ж до Нього вони: Що ми маємо почати, щоб робити діла Божі?

Respondió Jesús, y díjoles: Ésta es la obra de Dios, que creáis en el que él ha enviado.

Ісус відповів і сказав їм: Оце діло Боже, щоб у Того ви вірували, Кого Він послав.

Dijéronle entonces: ¿Qué señal pues haces tú, para que veamos, y te creamos? ¿Qué obras?

А вони відказали Йому: Яке ж знамено Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли Тобі віри? Що Ти робиш?

Nuestros padres comieron el maná en el desierto, como está escrito: Pan del cielo les dió á comer.

Наші отці їли манну в пустині, як написано: Хліб із неба їм дав на поживу.

Y Jesús les dijo: De cierto, de cierto os digo: No os dió Moisés pan del cielo; mas mi Padre os da el verdadero pan del cielo.

А Ісус їм сказав: Поправді, поправді кажу вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба.

Porque el pan de Dios es aquel que descendió del cielo y da vida al mundo.

Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові.

Y dijéronle: Señor, danos siempre este pan.

А вони відказали до Нього: Давай, Господи, хліба такого нам завжди!

Y Jesús les dijo: Yo soy el pan de vida: el que á mí viene, nunca tendrá hambre; y el que en mí cree, no tendrá sed jamás.

Ісус же сказав їм: Я хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме.

Mas os he dicho, que aunque me habéis visto, no creéis.

Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте.

Todo lo que el Padre me da, vendrá á mí; y al que á mí viene, no le hecho fuera.

Усе прийде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.

Porque he descendido del cielo, no para hacer mi voluntad, mas la voluntad del que me envió.

Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.

Y ésta es la voluntad del que me envió, del Padre: Que todo lo que me diere, no pierda de ello, sino que lo resucite en el día postrero.

Оце ж воля Того, Хто послав Мене, щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня.

Y ésta es la voluntad del que me ha enviado: Que todo aquel que ve al Hijo, y cree en él, tenga vida eterna: y yo le resucitaré en el día postrero.

Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.

Murmuraban entonces de él los Judíos, porque había dicho: Yo soy el pan que descendí del cielo.

Тоді стали юдеї ремствувати на Нього, що сказав: Я той хліб, що з неба зійшов.

Y decían: ¿No es éste Jesús, el hijo de José, cuyo padre y madre nosotros conocemos? ¿cómo, pues, dice éste: Del cielo he descendido?

І казали вони: хіба Він не Ісус, син Йосипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?

Y Jesús respondió, y díjoles: No murmuréis entre vosotros.

А Ісус відповів і промовив до них: Не ремствуйте ви між собою!

Ninguno puede venir á mí, si el Padre que me envió no le trajere; y yo le resucitaré en el día postrero.

Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня.

Escrito está en los profetas: Y serán todos enseñados de Dios. Así que, todo aquel que oyó del Padre, y aprendió, viene á mí.

У Пророків написано: І всі будуть від Бога навчені. Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.

No que alguno haya visto al Padre, sino aquel que vino de Dios, éste ha visto al Padre.

Це не значить, щоб хтось Отця бачив, тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога.

De cierto, de cierto os digo: El que cree en mí, tiene vida eterna.

Поправді, поправді кажу Вам: Хто вірує в Мене, життя вічне той має.

Yo soy el pan de vida.

Я хліб життя!

Vuestros padres comieron el maná en el desierto, y son muertos.

Отці ваші в пустині їли манну, і померли.

Éste es el pan que desciende del cielo, para que el que de él comiere, no muera.

То є хліб, Який сходить із неба, щоб не вмер, хто Його споживає.

Yo soy el pan vivo que he descendido del cielo: si alguno comiere de este pan, vivirá para siempre; y el pan que yo daré es mi carne, la cual yo daré por la vida del mundo.

Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам.

Entonces los Judíos contendían entre sí, diciendo: ¿Cómo puede éste darnos su carne á comer?

Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: Як же Він може дати нам тіла спожити?

Y Jesús les dijo: De cierto, de cierto os digo: Si no comiereis la carne del Hijo del hombre, y bebiereis su sangre, no tendréis vida en vosotros.

І сказав їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.

El que come mi carne y bebe mi sangre, tiene vida eterna: y yo le resucitaré en el día postrero.

Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.

Porque mi carne es verdadera comida, y mi sangre es verdadera bebida.

Бо тіло Моє то правдиво пожива, Моя ж кров то правдиво пиття.

El que come mi carne y bebe mi sangre, en mí permanece, y yo en él.

Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому.

Como me envió el Padre viviente, y yo vivo por el Padre, asimismo el que me come, él también vivirá por mí.

Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною.

Éste es el pan que descendió del cielo: no como vuestros padres comieron el maná, y son muertos: el que come de este pan, vivirá eternamente.

То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли манну й померли, хто цей хліб споживає, той жити буде повік!

Estas cosas dijo en la sinagoga, enseñando en Capernaum.

Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі.

Y muchos de sus discípulos oyéndolo, dijeron: Dura es esta palabra: ¿quién la puede oír?

А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: Жорстока це мова! Хто слухати може її?

Y sabiendo Jesús en sí mismo que sus discípulos murmuraban de esto, díjoles: ¿Esto os escandaliza?

А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ремствують, промовив до них: Чи оце вас спокушує?

¿Pues qué, si viereis al Hijo del hombre que sube donde estaba primero?

А що ж, як побачите Людського Сина, що сходить туди, де перше Він був?

El espíritu es el que da vida; la carne nada aprovecha: las palabras que yo os he hablado, son espíritu y son vida.

То дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя.

Mas hay algunos de vosotros que no creen. Porque Jesús desde el principio sabía quiénes eran los que no creían, y quién le había de entregar.

Але є дехто з вас, хто не вірує. Бо Ісус знав спочатку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його.

Y dijo: Por eso os he dicho que ninguno puede venir á mí, si no le fuere dado del Padre.

І сказав Він: Я тому й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця дане те.

Desde esto, muchos de sus discípulos volvieron atrás, y ya no andaban con él.

Із того часу відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним.

Dijo entonces Jesús á los doce: ¿Queréis vosotros iros también?

І сказав Ісус Дванадцятьом: Чи не хочете й ви відійти?

Y respondióle Simón Pedro: Señor, ¿á quién iremos? tú tienes palabras de vida eterna.

Відповів Йому Симон Петро: До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного.

Y nosotros creemos y conocemos que tú eres el Cristo, el Hijo de Dios viviente.

Ми ж увірували та пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого!

Jesús le respondió: ¿No he escogido yo á vosotros doce, y uno de vosotros es diablo?

Відповів їм Ісус: Чи не Дванадцятьох Я вас вибрав? Та один із вас диявол...

Y hablaba de Judas Iscariote, hijo de Simón, porque éste era el que le había de entregar, el cual era uno de los doce.

Це сказав Він про Юду, сина Симонового, Іскаріота. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьох.