Proverbs 8

Hør, visdommen roper, og forstanden lar sin røst høre.

Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?

Oppe på hauger ved veien står hun, der hvor stiene møtes;

На верхів'ях холмів, при дорозі та на перехрестях стоїть он вона!

ved siden av portene, ved byens utgang, i inngangen til portene roper hun høit:

При брамах, при вході до міста, де входиться в двері, там голосно кличе вона:

Til eder, I menn, roper jeg, og min røst lyder til menneskenes barn.

До вас, мужі, я кличу, а мій голос до людських синів:

Lær klokskap, I enfoldige, og lær forstand, I uforstandige!

Зрозумійте но, неуки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглузді!

Hør! Om store ting taler jeg, og jeg oplater mine leber med rettvishet;

Послухайте, я бо шляхетне кажу, і відкриття моїх губ то простота.

min tunge taler sannhet, og ugudelighet er en vederstyggelighet for mine leber.

Бо правду говорять уста мої, а лукавство гидота для губ моїх.

Alle min munns ord er rette, det er intet falskt eller vrangt i dem.

Всі слова моїх уст справедливі, нема в них крутійства й лукавства.

De er alle sammen likefremme for den forstandige og rette for dem som har funnet kunnskap.

Усі вони прості, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знаходить знання.

Ta imot min tilrettevisning istedenfor sølv, og ta imot kunnskap fremfor utsøkt gull!

Візьміть ви картання моє, а не срібло, і знання, добірніше від щирого золота:

For visdom er bedre enn perler, og ingen skatt kan lignes med den.

ліпша бо мудрість за перли, і не рівняються їй всі клейноди!

Jeg, visdommen, har klokskap i eie, og jeg forstår å finne kloke råd.

Я, мудрість, живу разом з розумом, і знаходжу пізнання розважне.

Å frykte Herren er å hate ondt; stolthet og overmot, ond ferd og en falsk munn hater jeg.

Страх Господній лихе все ненавидіти: я ненавиджу пиху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста!

Mig tilhører råd og sann innsikt, jeg er forstand, mig hører styrke til.

В мене рада й оглядність, я розум, і сила у мене.

Ved mig regjerer kongene, og ved mig fastsetter fyrstene hvad rett er.

Мною царюють царі, а законодавці права справедливі встановлюють.

Ved mig styrer herskerne og høvdingene, alle dommere på jorden.

Мною правлять владики й вельможні, всі праведні судді.

Jeg elsker dem som elsker mig, og de som søker mig, skal finne mig.

Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене мене знайде!

Hos mig er rikdom og ære, gammelt arvegods og rettferdighet.

Зо мною багатство та слава, тривалий маєток та правда:

Min frukt er bedre enn gull, ja det fineste gull, og den vinning jeg gir, er bedre enn utsøkt sølv.

ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срібло добірне!

På rettferds vei vandrer jeg, midt på rettens stier;

Путтю праведною я ходжу, поміж правних стежок,

derfor gir jeg dem som elsker mig, sann rikdom til arv og fyller deres forrådskammere.

щоб дати багатство в спадщину для тих, хто кохає мене, і я понаповнюю їхні скарбниці!

Herren skapte mig som sitt første verk, før sine andre gjerninger, i fordums tid.

Господь мене мав на початку Своєї дороги, перше чинів Своїх, спервовіку,

Fra evighet er jeg blitt til, fra først av, før jorden var.

відвіку була я встановлена, від початку, від правіку землі.

Da avgrunnene ennu ikke var til, blev jeg født, da der ennu ikke fantes kilder fylt med vann.

Народжена я, як безодень іще не було, коли не було ще джерел, водою обтяжених.

Før fjellene blev senket ned, før haugene blev til, blev jeg født,

Народжена я, поки гори поставлені ще не були, давніше за пагірки,

før han hadde skapt jord og mark og jorderikes første muldklump.

коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початкового пороху всесвіту.

Da han bygget himmelen, var jeg der, da han slo hvelving over avgrunnen.

Коли приправляв небеса я була там, коли круга вставляв на поверхні безодні,

Da han festet skyene oventil, da han bandt avgrunnens kilder,

коли хмари уміцнював Він нагорі, як джерела безодні зміцняв,

da han satte grense for havet, så vannene ikke går lenger enn han byder, da han la jordens grunnvoller -

коли клав Він для моря устава його, щоб його берегів вода не переходила, коли ставив основи землі,

da var jeg verksmester hos ham, og jeg var hans lyst dag efter dag, jeg lekte alltid for hans åsyn;

то я майстром у Нього була, і була я веселощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожночасно,

jeg lekte på hele hans vide jord, og min lyst hadde jeg i menneskenes barn.

радіючи на земнім крузі Його, а забава моя із синами людськими!

Og nu, barn, hør på mig! Salige er de som følger mine veier.

Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаженні, хто буде дороги мої стерегти!

Hør på min tilrettevisning og bli vise og forakt den ikke!

Навчання послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!

Salig er det menneske som hører på mig, så han våker ved mine dører dag efter dag og vokter mine dørstolper.

Блаженна людина, яка мене слухає, щоб пильнувати при дверях моїх день-у-день, щоб одвірки мої берегти!

For den som finner mig, finner livet og får nåde hos Herren.

Хто бо знаходить мене, той знаходить життя, і одержує милість від Господа.

Men den som ikke finner mig, skader sig selv; alle de som hater mig, elsker døden.

А хто проти мене грішить, ограбовує душу свою; всі, хто мене ненавидить, ті смерть покохали!