Mark 14

Men to dager derefter var det påske og de usyrede brøds høitid. Og yppersteprestene og de skriftlærde søkte råd til å gripe ham med list og slå ham ihjel;

За два ж дні була Пасха й Опрісноки. А первосвященики й книжники стали шукати, як би підступом взяти Його та забити.

for de sa: Ikke på høitiden, forat det ikke skal bli opstyr blandt folket.

Вони говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась.

Og mens han var i Betania, i Simon den spedalskes hus, og satt til bords, da kom en kvinne som hadde en alabaster-krukke med ekte kostelig nardussalve, og hun brøt alabaster-krukken i sønder og helte den ut over hans hode.

Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона, на проказу слабого, і сидів при столі, підійшла одна жінка, алябастрову пляшечку маючи щирого нардового дуже цінного мира. І розбила вона алябастрову пляшечку, і вилила миро на голову Йому!

Men der var nogen som blev vrede ved sig selv og sa: Hvad skal denne spille av salven være til?

А дехто обурювались між собою й казали: Нащо таке марнотратство на миро?

Denne salve kunde jo være solgt for mere enn tre hundre penninger og gitt til de fattige. Og de talte strengt til henne.

Бо можна було б це миро продати більше, як за три сотні динаріїв, і вбогим роздати. І нарікали на неї.

Men Jesus sa: La henne være i fred! Hvorfor gjør I henne fortred? hun har gjort en god gjerning mot mig.

Ісус же сказав: Залишіть її! Чого прикрість їй робите? Вона добрий учинок зробила Мені.

For de fattige har I alltid hos eder, og når I vil, kan I gjøre vel mot dem; men mig har I ikke alltid.

Бо вбогих ви маєте завжди з собою, і коли схочете, можете їм робити добро, Мене ж не постійно ви маєте.

Hun gjorde det hun kunde; hun salvet forut mitt legeme til min jordeferd.

Що могла, те зробила вона: заздалегідь намастила Моє тіло на похорон...

Sannelig sier jeg eder: Hvor som helst evangeliet forkynnes i all verden, skal også det hun gjorde omtales til minne om henne.

Поправді кажу вам: де тільки ця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!

Og Judas Iskariot, en av de tolv, gikk til yppersteprestene for å forråde ham til dem.

Юда ж Іскаріотський, один із Дванадцятьох, подався до первосвящеників, щоб їм Його видати.

Men da de hørte det, blev de glade og lovte å gi ham penger; og han søkte leilighet til å forråde ham.

А вони, як почули, зраділи, і обіцяли йому срібняків за те дати. І він став вишукувати, як би слушного часу їм видати Його.

Og på den første dag av de usyrede brøds høitid, da de slaktet påskelammet, sa hans disipler til ham: Hvor vil du vi skal gå og gjøre i stand, så du kan ete påskelammet?

А першого дня Опрісноків, коли пасху приношено в жертву, сказали Йому Його учні: Куди хочеш, щоб пішли й приготували ми Тобі пасху спожити?

Da sendte han to av sine disipler avsted og sa til dem: Gå inn i byen, og der skal møte eder en mann som bærer en krukke vann; følg ham,

І посилає Він двох із Своїх учнів, і каже до них: Підіть до міста, і стріне вас чоловік, що нестиме в глекові воду, то йдіть за ним.

og der hvor han går inn, skal I si til husbonden: Mesteren sier: Hvor er mitt herberge, der jeg kan ete påskelammet med mine disipler?

І там, куди він увійде, скажіть до господаря дому: Учитель питає: Де кімната Моя, в якій Я споживу зо Своїми учнями пасху?

Og han skal vise eder en stor sal, som står ferdig med benker og hynder, og der skal I gjøre det i stand for oss.

І він вам покаже великую горницю, вистелену та готову: там приготуйте для нас.

Og disiplene gikk avsted og kom inn i byen og fant det således som han hadde sagt dem; og de gjorde i stand påskelammet.

І учні пішли, і до міста прийшли, і знайшли, як Він їм сказав, і зачали вони пасху готувати.

Og da det var blitt aften, kom han med de tolv.

А коли настав вечір, Він приходить із Дванадцятьма.

Og mens de satt til bords og åt, sa Jesus: Sannelig sier jeg eder: En av eder skal forråde mig, den som eter med mig.

І як сиділи вони при столі й споживали, промовив Ісус: Поправді кажу вам, що один з-поміж вас, який споживає зо Мною, видасть Мене...

Da begynte de å bedrøves og en for en å si til ham: Det er da vel ikke mig?

Вони зачали сумувати, і один по одному питати Його: Чи не я?

Han sa til dem: Det er en av de tolv, den som dypper sammen med mig i fatet.

А Він їм сказав: Один із Дванадцятьох, що в миску мачає зо Мною...

Menneskesønnen går bort, som skrevet er om ham; men ve det menneske ved hvem Menneskesønnen blir forrådt! Det hadde vært godt for det menneske om han aldri var født.

Людський Син справді йде, як про Нього написано; та горе тому чоловікові, що видасть він Людського Сина! Було б краще тому чоловікові, коли б він не родився!...

Og mens de åt, tok han et brød, velsignet og brøt det, gav dem og sa: Ta det! Dette er mitt legeme.

Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав їм, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє!

Og han tok en kalk, takket og gav dem; og de drakk alle av den.

І взяв Він чашу, і, вчинивши подяку, подав їм, і пили з неї всі.

Og han sa til dem: Dette er mitt blod, paktens blod, som utgydes for mange.

І промовив до них: Це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається.

Sannelig sier jeg eder: Jeg skal ikke mere drikke av vintreets frukt før den dag jeg skal drikke den ny i Guds rike.

Поправді кажу вам, що віднині не питиму Я від плоду виноградного до того дня, як новим буду пити його в Царстві Божім!

Og da de hadde sunget lovsangen, gikk de ut til Oljeberget.

А коли відспівали вони, на гору Оливну пішли.

Og Jesus sa til dem: I skal alle ta anstøt; for det er skrevet: Jeg vil slå hyrden, og fårene skal adspredes.

Промовляє тоді їм Ісус: Усі ви спокуситесь ночі цієї, як написано: Уражу пастиря, і розпорошаться вівці!

Men når jeg er opstanden, vil jeg gå i forveien for eder til Galilea.

По воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї.

Da sa Peter til ham: Om enn alle tar anstøt, vil dog ikke jeg gjøre det.

І відізвався до Нього Петро: Хоч спокусяться й усі, та не я!

Og Jesus sa til ham: Sannelig sier jeg dig: Idag, i denne natt, før hanen har galt to ganger, skal du fornekte mig tre ganger.

Ісус же йому відказав: Поправді кажу тобі, що сьогодні, цієї ось ночі, перше ніж заспіває півень двічі, відречешся ти тричі від Мене!

Men han blev ved sitt og sa: Om jeg så skal dø med dig, vil jeg ikke fornekte dig. Det samme sa de alle.

А він ще сильніш запевняв: Коли б мені й умерти з Тобою, я не відречуся Тебе! Так же само сказали й усі...

Og de kom til et sted som heter Getsemane; og han sa til sine disipler: Sett eder her mens jeg beder!

І приходять вони до місцевости, на ім'я Гефсиманія, і каже Він учням Своїм: Посидьте ви тут, поки Я помолюся.

Og han tok Peter og Jakob og Johannes med sig, og begynte å forferdes og engstes,

І, взявши з Собою Петра, і Якова та Івана, Він зачав сумувати й тужити...

og han sier til dem: Min sjel er bedrøvet inntil døden; bli her og våk!

І сказав Він до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут і пильнуйте!

Og han gikk et lite stykke frem, falt ned på jorden og bad at denne stund måtte gå ham forbi, om det var mulig,

І Він відійшов трохи далі, припав до землі, та й благав, щоб, як можна, минула Його ця година.

og han sa: Abba, Fader! alt er mulig for dig; ta denne kalk fra mig! Dog, ikke hvad jeg vil, men hvad du vil!

І благав Він: Авва-Отче, Тобі все можливе: пронеси мимо Мене цю чашу!... А проте, не чого хочу Я, але чого Ти...

Og han kom og fant dem sovende, og sa til Peter: Simon, sover du? Var du ikke i stand til å våke én time?

І вернувся, і знайшов їх, що спали, та й каже Петрові: Симоне, спиш ти? Однієї години не зміг попильнувати?

Våk og bed, forat I ikke skal komme i fristelse! Ånden er villig, men kjødet er skrøpelig.

Пильнуйте й моліться, щоб не впасти в спокусу, бадьорий бо дух, але немічне тіло!

Og atter gikk han bort og bad, og sa de samme ord.

І знову пішов і молився, те саме промовивши слово.

Og da han kom igjen, fant han dem atter sovende; for deres øine var tunge, og de visste ikke hvad de skulde svare ham.

А вернувшись, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були. І не знали вони, що Йому відказати...

Og han kom tredje gang og sa til dem: I sover altså og hviler eder! Det er nok; timen er kommet; se, Menneskesønnen overgis i synderes hender;

І вернувсь Він утретє, та й каже до них: Ви ще далі спите й спочиваєте? Скінчено, надійшла та година: у руки грішникам ось видається Син Людський!...

stå op, la oss gå! Se, han er nær som forråder mig.

Уставайте, ходім, ось наблизивсь Мій зрадник...

Og straks, mens han ennu talte, kom Judas, en av de tolv, og med ham fulgte en hop med sverd og stokker; de kom fra yppersteprestene og de skriftlærde og de eldste.

І зараз, як Він ще говорив, прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люди з мечами та киями від первосвящеників, і книжників, і старших.

Men han som forrådte ham, hadde gitt dem et tegn og sagt: Den jeg kysser, ham er det; grip ham og før ham sikkert bort!

А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого я поцілую, то Він, беріть Його, і обережно ведіть.

Og da han kom, gikk han straks bort til ham og sa: Rabbi! og kysset ham.

І, прийшовши, підійшов він негайно та й каже: Учителю! І поцілував Його...

Men de la hånd på ham og grep ham.

Вони ж руки свої наклали на Нього, і схопили Його.

Men en av dem som stod der, drog sitt sverd, og slo til yppersteprestens tjener og hugg øret av ham.

А один із тих, що стояли навколо, меча вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо.

Og Jesus tok til orde og sa til dem: I er gått ut som mot en røver med sverd og stokker for å gripe mig;

А Ісус їм промовив у відповідь: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене.

daglig var jeg hos eder og lærte i templet, og I grep mig ikke; men dette er skjedd forat skriftene skal opfylles.

Я щодня був із вами у храмі, навчаючи, і Мене не взяли ви. Але, щоб збулися Писання.

Da forlot de ham alle sammen og flydde.

Тоді всі полишили Його й повтікали...

Og en ung mann fulgte ham med et linklæde kastet om sitt bare legeme, og de grep ham;

Один же юнак, по нагому загорнений у покривало, ішов услід за Ним. І хапають його.

men han slapp linklædet og flydde naken bort.

Але він, покривало покинувши, утік нагий.

Og de førte Jesus til ypperstepresten, og der kom alle yppersteprestene og de eldste og de skriftlærde sammen.

А Ісуса вони повели до первосвященика. І зійшлися всі первосвященики й старші та книжники.

Og Peter fulgte ham langt bakefter like inn i yppersteprestens gård, og han satt der sammen med tjenerne og varmet sig ved ilden.

Петро ж здалека йшов услід за Ним до середини двору первосвященика; і сидів він із службою, і грівсь при огні.

Men yppersteprestene og hele rådet søkte vidnesbyrd mot Jesus, forat de kunde drepe ham, men de fant ikke noget.

А первосвященики та ввесь синедріон шукали посвідчення на Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть, і не знаходили.

For mange vidnet falsk mot ham, men deres vidnesbyrd stemte ikke overens.

Бо багато-хто свідчив фальшиво на Нього, але не було згідних свідчень.

Da stod nogen op og vidnet falsk mot ham og sa:

Тоді деякі встали, і кривосвідчили супроти Нього й казали:

Vi har hørt ham si: Jeg vil bryte ned dette tempel som er gjort med hender, og på tre dager bygge et annet, som ikke er gjort med hender.

Ми чули, як Він говорив: Я зруйную цей храм рукотворний, і за три дні збудую інший, нерукотворний.

Og enda stemte ikke deres vidnesbyrd overens.

Але й так не було їхнє свідчення згідне.

Da stod ypperstepresten op midt iblandt dem og spurte Jesus: Svarer du intet på det som disse vidner mot dig?

Тоді встав насередині первосвященик, та й Ісуса спитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш, що свідчать вони проти Тебе?

Men han tidde og svarte intet. Atter spurte ypperstepresten ham og sa til ham: Er du Messias, den Velsignedes Sønn?

Він же мовчав, і нічого не відповідав. Первосвященик ізнову спитав Його, до Нього говорячи: Чи Христос Ти, Син Благословенного?

Jesus sa: Jeg er det, og I skal se Menneskesønnen sitte ved kraftens høire hånd og komme med himmelens skyer.

А Ісус відказав: Я! І побачите ви Сина Людського, що сидітиме по правиці сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!

Da sønderrev ypperstepresten sine klær og sa: Hvad skal vi mere med vidner?

Роздер тоді первосвященик одежу свою та й сказав: На що нам ще свідки потрібні?

I har hørt gudsbespottelsen; hvad tykkes eder? De dømte ham alle å være skyldig til døden.

Ви чули цю богозневагу. Як вам здається? Вони ж усі присудили, що Він умерти повинен...

Og nogen gav sig til å spytte på ham og tildekke hans ansikt og slå ham med knyttet neve og si til ham: Spå! Og tjenerne tok imot ham med stokkeslag.

Тоді деякі стали плювати на Нього, і закривати обличчя Йому, і бити Його та казати Йому: Пророкуй! Служба теж Його била по щоках...

Og mens Peter var nede i gårdsrummet, kom en av yppersteprestens tjenestepiker,

А коли Петро був на подвір'ї надолі, приходить одна із служниць первосвященика,

og da hun så Peter varme sig, så hun på ham og sa: Også du var med denne nasareer, Jesus.

і як Петра вона вгледіла, що грівся, подивилась на нього та й каже: І ти був із Ісусом Назарянином!

Men han nektet det og sa: Jeg hverken vet eller forstår hvad du mener. Og han gikk ut i forgården, og hanen gol.

Він же відрікся, говорячи: Не відаю, і не розумію, що кажеш... І вийшов назовні, на переддвір'я. І заспівав тоді півень.

Og piken fikk se ham, og begynte igjen å si til dem som stod der: Dette er en av dem.

Служниця ж, коли його вгледіла, стала знов говорити приявним: Цей із них!

Men han nektet det atter. Og litt efter sa atter de som stod der, til Peter: Du er sannelig en av dem; du er jo en galileer.

І він знову відрікся. Незабаром же знов говорили приявні Петрові: Поправді, ти з них, бо ти галілеянин. Та й мова твоя така сама.

Men han gav sig til å forbanne sig og sverge: Jeg kjenner ikke det menneske I taler om.

А він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка, про Якого говорите ви!

Og straks gol hanen annen gang. Da kom Peter det ord i hu som Jesus hadde sagt til ham: Før hanen har galt to ganger, skal du fornekte mig tre ganger. Og han tok det til hjerte og gråt.

І заспівав півень хвилі тієї подруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив йому: Перше ніж заспіває півень двічі, відречешся ти тричі від Мене. І кинувся він, та й плакати став...