Mark 15

Og straks om morgenen holdt ypperstepresten samråd med de eldste og de skriftlærde, hele rådet, og de bandt Jesus, og førte ham bort og overgav ham til Pilatus.

А первосвященики з старшими й книжниками, та ввесь синедріон, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели та й Пилатові видали.

Og Pilatus spurte ham: Er du jødenes konge? Han svarte ham og sa: Du sier det.

А Пилат запитався Його: Чи Ти Цар Юдейський? А Він йому в відповідь каже: Сам ти кажеш...

Og yppersteprestene førte mange klagemål imot ham.

А первосвященики міцно Його винуватили.

Da spurte Pilatus ham atter: Svarer du ikke et ord? Se hvor svære klagemål de fører mot dig!

Тоді Пилат знову Його запитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато проти Тебе свідкують!

Men Jesus svarte ikke mere, så Pilatus undret sig.

А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.

Men på høitiden pleide han å gi dem en fange fri, hvem de bad om.

На свято ж він їм відпускав був одного із в'язнів, котрого просили вони.

Nu var det en som hette Barabbas; han var kastet i fengsel sammen med nogen oprørere som hadde gjort et mord under oprøret;

Був же один, що звався Варавва, ув'язнений разом із повстанцями, які за повстання вчинили були душогубство.

og folket kom op og begynte å be Pilatus om det som han alltid pleide å gjøre.

Коли ж натовп зібрався, він став просити Пилата зробити, як він завжди робив їм.

Da svarte han dem og sa: Vil I jeg skal gi eder jødenes konge fri?

Пилат же сказав їм у відповідь: Хочете, відпущу вам Царя Юдейського?

For han visste at det var av avind yppersteprestene hadde overgitt ham til ham.

Бо він знав, що Його через заздрощі видали первосвященики.

Men yppersteprestene egget folket op til å be om at han heller skulde gi dem Barabbas fri.

А первосвященики натовп підмовили, щоб краще пустив їм Варавву.

Da svarte Pilatus atter og sa til dem: Hvad vil I da jeg skal gjøre med ham som I kaller jødenes konge?

Пилат же промовив ізнов їм у відповідь: А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?

De ropte igjen: Korsfest ham!

Вони ж стали кричати знов: Розіпни Його!

Pilatus sa til dem: Hvad ondt har han da gjort? Men de ropte enda sterkere: Korsfest ham!

Пилат же сказав їм: Яке ж зло вчинив Він? А вони ще сильніше кричали: Розіпни Його!...

Da nu Pilatus vilde gjøre folket til lags, gav han dem Barabbas fri og lot Jesus hudstryke og overgav ham til å korsfestes.

Пилат же хотів догодити народові, і відпустив їм Варавву. І видав Ісуса, збичувавши, щоб розп'ятий був.

Og stridsmennene førte ham bort, inn i gården, det er borgen, og kalte hele vakten sammen,

Вояки ж повели Його до середини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.

og de klædde ham i en purpurkappe, og flettet en tornekrone og satte på ham,

І вони зодягли Його в багряницю і, сплівши з тернини вінка, поклали на Нього.

og begynte å hilse ham: Vær hilset, du jødenes konge!

І вітати Його зачали: Радій, Царю Юдейський!

Og de slo ham i hodet med et rør og spyttet på ham og falt på kne og hyldet ham.

І тростиною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому...

Og da de hadde spottet ham, tok de purpurkappen av ham og klædde ham i hans egne klær. Så førte de ham ut for å korsfeste ham.

І коли назнущалися з Нього, зняли з Нього багряницю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели, щоб розп'ясти Його.

Og det møtte dem en mann som kom ute fra landet, Simon fra Kyrene, far til Aleksander og Rufus; ham tvang de til å bære hans kors.

І одного перехожого, що з поля вертався, Симона Кірінеянина, батька Олександра та Руфа, змусили, щоб хреста Йому ніс.

Og de førte ham til stedet Golgata, det er utlagt: Hodeskallestedet,

І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище.

og de gav ham vin med myrra i; men han tok den ikke.

І давали Йому пити вина, із миррою змішаного, але Він не прийняв.

Og de korsfestet ham og delte hans klær imellem sig og kastet lodd om hvad hver skulde få.

І Його розп'яли, і поділили одежу Його, кинувши жереб про неї, хто що візьме.

Det var den tredje time da de korsfestet ham.

Була ж третя година, як Його розп'яли.

Og innskriften med klagemålet imot ham lød: Jødenes konge.

І був написаний напис провини Його: Цар Юдейський.

Og sammen med ham korsfestet de to røvere, en på hans høire og en på hans venstre side;

Тоді розп'ято з Ним двох розбійників, одного праворуч, і одного ліворуч Його.

og Skriften blev opfylt, som sier: Og han blev regnet blandt ugjerningsmenn.

І збулося Писання, що каже: До злочинців Його зараховано!

Og de som gikk forbi, spottet ham, og rystet på hodet og sa: Tvi dig, du som bryter ned templet og bygger det op igjen på tre dager!

А хто побіч проходив, то Його лихословили, головами своїми хитали й казали: Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш,

frels dig selv og stig ned av korset!

зійди із хреста, та спаси Самого Себе!

Likeså spottet også yppersteprestene ham sig imellem sammen med de skriftlærde og sa: Andre har han frelst, sig selv kan han ikke frelse!

Теж і первосвященики з книжниками глузували й один до одного казали: Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти!

La nu Messias, Israels konge, stige ned av korset, så vi kan se det og tro! Også de som var korsfestet sammen med ham, hånte ham.

Христос, Цар Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували. Навіть ті, що разом із Ним були розп'яті, насміхалися з Нього...

Og da den sjette time var kommet, blev det mørke over hele landet like til den niende time.

А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої темрява стала по цілій землі.

Og ved den niende time ropte Jesus med høi røst: Elo'i! Elo'i! lama sabaktani? det er utlagt: Min Gud! Min Gud! hvorfor har du forlatt mig?

О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучним та й вимовив: Елої, Елої, лама савахтані, що в перекладі значить: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?

Og da nogen av dem som stod der, hørte det, sa de: Se, han roper på Elias!

Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: Ось Він кличе Іллю!

Men en løp frem og fylte en svamp med eddik og stakk den på et rør og gav ham å drikke og sa: Vent, la oss se om Elias kommer for å ta ham ned!

А один із них побіг, намочив губку оцтом, настромив на тростину, і давав Йому пити й казав: Чекайте, побачим, чи прийде Ілля Його зняти!

Men Jesus ropte med høi røst og utåndet.

А Ісус скрикнув голосом гучним, і духа віддав!...

Og forhenget i templet revnet i to stykker fra øverst til nederst.

І в храмі завіса роздерлась надвоє, від верху аж додолу.

Men da høvedsmannen, som stod like imot ham, så at han utåndet med et sådant rop, sa han: Sannelig, denne mann var Guds Sønn!

А сотник, що насупроти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: Чоловік Цей був справді Син Божий!

Men der var også nogen kvinner som så på i frastand; blandt dem var også Maria Magdalena og Maria, mor til Jakob den yngre og Joses, og Salome,

Були ж і жінки, що дивились здалека, між ними Марія Магдалина, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосії, і Саломія,

som hadde fulgt ham og tjent ham da han var i Galilea, og mange andre kvinner som hadde draget op med ham til Jerusalem.

що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуговували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.

Og da det alt var blitt aften - det var beredelses-dagen, det er dagen før sabbaten -

А коли настав вечір, через те, що було Приготовлення, цебто перед суботою,

kom Josef av Arimatea, en høit aktet rådsherre, som også ventet på Guds rike, og han vågde sig til å gå inn til Pilatus og be om Jesu legeme.

прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового.

Men Pilatus undret sig om han alt skulde være død,

А Пилат здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'ятий помер.

og han kalte høvedsmannen for sig og spurte ham om det var lenge siden han døde; og da han hadde fått det å vite av høvedsmannen, gav han liket til Josef.

І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові.

Og Josef kjøpte fint linklæde og tok ham ned og svøpte ham i linklædet og la ham i en grav som var uthugget i klippen, og veltet en sten for døren til graven.

А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. І каменя привалив до могильних дверей.

Men Maria Magdalena og Maria, mor til Joses, så hvor han blev lagt.

Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали Його.