Luke 23

Og hele hopen stod op og førte ham for Pilatus;

І знялися всі їхні збори, і повели до Пилата Його.

og de begynte å føre klagemål imot ham og sa: Denne mann har vi funnet vill-leder vårt folk og forbyder å gi keiseren skatt, og sier om sig selv at han er Messias, en konge.

І зачали оскаржати Його й говорити: Ми ствердили, що Цей ворохобить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, Христос Цар.

Da spurte Pilatus ham: Er du jødenes konge? Han svarte ham: Du sier det.

І Пилат запитав Його, кажучи: Чи Ти Цар Юдейський? А Він відказав йому в відповідь: Сам ти кажеш...

Da sa Pilatus til yppersteprestene og folket: Jeg finner ingen skyld hos denne mann.

І Пилат сказав первосвященикам та до народу: Я не знаходжу жадної провини в Цій Людині.

Men de tok sterkere i og sa: Han opvigler folket, han lærer over hele Jødeland, fra Galilea av, hvor han begynte, og like hit.

А вони намагались, говорячи: Він бунтує народ, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі.

Da Pilatus hørte det, spurte han om mannen var fra Galilea,

А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: Хіба Він галілеянин?

og da han fikk vite at han hørte under Herodes, sendte han ham til Herodes, som også var i Jerusalem i de dager.

І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебував тими днями.

Og da Herodes så Jesus, blev han meget glad; for han hadde i lang tid ønsket å få se ham, fordi han hadde hørt om ham, og han håpet å få se et tegn av ham.

Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього часу бажав Його бачити, багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього.

Han spurte ham da med mange ord; men Jesus svarte ham intet.

І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.

Og yppersteprestene og de skriftlærde stod og klaget hårdt på ham.

І стояли тут первосвященики й книжники, та завзято Його оскаржали.

Men Herodes med sine krigsfolk hånte og spottet ham; derefter kastet han et skinnende klædebon om ham og sendte ham således tilbake til Pilatus.

Тоді Ірод із військом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобілу одіж, і відіслав до Пилата Його.

Den dag blev Pilatus og Herodes venner; før hadde de ligget i fiendskap med hverandre.

І того дня стали Ірод із Пилатом за приятелів між собою, бо давніш ворожнеча між ними була.

Da kalte Pilatus yppersteprestene og rådsherrene og folket sammen

А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і народ,

og sa til dem: I har ført denne mann frem for mig som en som forfører folket til frafall; og se, jeg har tatt ham i forhør for eders øine, men jeg har ikke funnet denne mann skyldig i noget av det I klager på ham for;

і промовив до них: Привели ви мені Чоловіка Цього, як того, що бунтує народ. А ось я перед вами розвідав, і не знаходжу в Людині Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржаєте.

Herodes heller ikke; for jeg sendte eder til ham; og se, han har ikke gjort noget som fortjener døden.

Також Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуговувало б, Він не вчинив.

Derfor vil jeg refse ham og så gi ham fri.

Отже я покараю Його й відпущу.

Men på høitiden måtte han gi dem én fri.

Бо повинен був їм відпустити одного на свято.

De ropte da alle som én: Bort med denne, men gi oss Barabbas fri!

А народ став кричати й казати: Візьми Цього, відпусти ж нам Варавву!

Dette var en som var kastet i fengsel for et oprør som hadde vært i byen, og for et mord.

А той за повстання одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язниці.

Pilatus talte da atter til dem, fordi han gjerne vilde gi Jesus fri.

І знову сказав їм Пилат, хотячи відпустити Ісуса.

Men de ropte til ham og sa: Korsfest, korsfest ham!

Та кричали вони й говорили: Розіпни, розіпни Його!

Da sa han for tredje gang til dem: Hvad ondt har da denne mann gjort? Jeg har ikke funnet nogen dødsskyld hos ham; derfor vil jeg refse ham og så gi ham fri.

Він же втретє промовив до них: Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуговувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу.

Men de trengte på med stort skrik og krevde at han skulde korsfestes; og deres skrik fikk overhånd.

А вони сильним криком свого домагалися, та вимагали розп'ясти Його. І взяв гору крик їхній та первосвящеників.

Så felte da Pilatus den dom at det skulde skje som de krevde;

І Пилат присудив, щоб було, як просили вони:

og han gav den fri som var kastet i fengsel for oprør og mord, ham som de bad om; men Jesus overgav han til deres vilje.

відпустив їм Варавву, посадженого за повстання та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...

Og da de førte ham bort, tok de fatt på en mann ved navn Simon, fra Kyrene, som kom fra landet, og de la korset på ham, forat han skulde bære det efter Jesus.

І як Його повели, то схопили якогось Симона із Кірінеї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!

Og en stor mengde av folket fulgte ham og mange kvinner, som jamret sig og gråt over ham.

А за Ним ішов натовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.

Men Jesus vendte sig om til dem og sa: I Jerusalems døtre! gråt ikke over mig, men gråt over eder selv og over eders barn!

А Ісус обернувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми!

For se, de dager skal komme da de skal si: Salige er de ufruktbare og det liv som ikke fødte, og det bryst som ikke gav die.

Бо ось дні настають, коли скажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували...

Da skal de begynne å si til fjellene: Fall over oss! og til haugene: Skjul oss!

Тоді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас!

For gjør de så med det grønne tre, hvorledes skal det da gå det tørre?

Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому?

Også to andre, to ugjerningsmenn, blev ført bort med ham for å avlives.

І вели з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.

Og da de var kommet til det sted som kalles Hodeskallen, korsfestet de der både ham og ugjerningsmennene, den ene på hans høire og den andre på hans venstre side.

А коли прибули на те місце, що звуть Череповище, розп'яли тут Його та злочинників, одного праворуч, а одного ліворуч.

Men Jesus sa: Fader, forlat dem! for de vet ikke hvad de gjør. Og de delte hans klær mellem sig og kastet lodd om dem.

Ісус же промовив: Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!... А як Його одіж ділили, то кидали жереба.

Og folket stod og så på; men rådsherrene spottet ham og sa: Andre har han frelst, la ham nu frelse sig selv dersom han er Guds Messias, den utvalgte!

А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старшини, говорячи: Він інших спасав, нехай Сам Себе визволить, коли Він Христос, Божий Обранець!

Også stridsmennene hånte ham, de gikk bort til ham og rakte ham eddik og sa:

І вояки глузували з Нього: приступаючи, оцет Йому подавали,

Er du jødenes konge, da frels dig selv!

і казали: Коли Цар Ти Юдейський, спаси Себе Сам!

Men det var også satt en innskrift over ham: Dette er jødenes konge.

Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: Це Цар Юдейський.

En av ugjerningsmennene som hang der, spottet ham og sa: Er ikke du Messias? Frels dig selv og oss!

А один із розп'ятих злочинників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!

Men den andre svarte og irettesatte ham og sa: Frykter du ikke engang for Gud, du som dog er under samme dom?

Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?

Og vi med rette; for vi får igjen hvad våre gjerninger har forskyldt; men denne har ikke gjort noget galt.

Але ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив.

Og han sa: Jesus! kom mig i hu når du kommer i ditt rike!

І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!

Og han sa til ham: Sannelig sier jeg dig: Idag skal du være med mig i Paradis.

І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!

Og det var omkring den sjette time, da blev det mørke over hele landet like til den niende time,

Наближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої...

og solen blev formørket, og forhenget i templet revnet midtefter.

І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє...

Og Jesus ropte med høi røst og sa: Fader! i dine hender overgir jeg min ånd! Og da han hadde sagt dette, utåndet han.

І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав...

Men da høvedsmannen så det som skjedde, gav han Gud æren og sa: Sannelig, denne mann var rettferdig!

Коли ж сотник побачив, що сталось, він Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей!

Og alt folket som var kommet sammen for å se dette syn, slo sig for sitt bryst og vendte tilbake da de så hvad som skjedde.

І ввесь натовп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що сталось, бив у груди себе та вертався...

Men alle hans kjenninger og de kvinner som hadde fulgt ham fra Galilea, stod langt borte og så dette.

Усі ж знайомі Його й ті жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це...

Og se, det var en mann ved navn Josef, som var rådsherre, og en god og rettferdig mann -

І ось муж, на ім'я йому Йосип, що був радником синедріону, людина шановна і праведна,

han hadde ikke samtykket i deres råd og gjerning - fra den jødiske by Arimatea, og han ventet på Guds rike;

не пристав він до ради та чину їх, із Ариматеї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства,

han gikk til Pilatus og bad om Jesu legeme,

цей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.

og han tok det ned og svøpte det i fint linklæde, og la det i en grav som var hugget i klippen, og som aldri nogen hadde ligget i.

І Йосип, знявши Його, обгорнув плащаницею, і поклав Його в гробі, що в скелі був висічений, і що в ньому ніколи ніхто не лежав.

Det var beredelses-dagen, og sabbaten stundet til.

День той був Приготування, і наставала субота.

Men nogen kvinner som var kommet med ham fra Galilea, fulgte med, og de så graven, og hvorledes hans legeme blev lagt.

А жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідом, і вони бачили гроба, і як покладене тіло Його.

Så vendte de tilbake og tilberedte velluktende urter og salver, og sabbaten over holdt de sig stille efter lovens bud.

Повернувшись, вони наготували пахощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.