Luke 22

Men de usyrede brøds høitid, som kalles påske, var nær;

Наближалося ж свято Опрісноків, що Пасхою зветься.

og yppersteprestene og de skriftlærde søkte råd til å få ryddet ham av veien; for de fryktet for folket.

А первосвященики й книжники стали шукати, як би вбити Його, та боялись народу...

Men Satan fór inn i Judas med tilnavnet Iskariot, som var en av de tolv,

Сатана ж увійшов у Юду, званого Іскаріот, одного з Дванадцятьох.

og han gikk bort og talte med yppersteprestene og høvedsmennene om hvorledes han skulde forråde ham til dem.

І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, як він видасть Його.

Og de blev glade, og lovte å gi ham penger,

Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібняків.

og han gav sitt tilsagn og søkte leilighet til å forråde ham til dem uten opstyr.

І він обіцяв, і шукав відповідного часу, щоб їм видати Його без народу...

Så kom de usyrede brøds dag, da påskelammet skulde slaktes.

І настав день Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало.

Og han sendte Peter og Johannes avsted og sa: Gå bort og gjør i stand påskelammet for oss, så vi kan ete det!

І послав Він Петра та Івана, говорячи: Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили ми.

De sa til ham: Hvor vil du vi skal gjøre det i stand?

А вони запитали Його: Де Ти хочеш, щоб ми приготували?

Han sa til dem: Se, når I kommer inn i byen, skal det møte eder en mann som bærer en krukke vann; følg ham til det hus hvor han går inn,

А Він їм відказав: Ось, як будете входити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, ідіть за ним аж до дому, куди він увійде.

og si til husbonden: Mesteren sier til dig: Hvor er det herberge der jeg kan ete påskelammet med mine disipler?

І скажіть до господаря дому: Учитель питає тебе: Де кімната, в якій споживу зо Своїми учнями пасху?

Så skal han vise eder en stor sal med benker og hynder; der skal I gjøre det i stand.

І він вам покаже велику горницю вистелену: там приготуйте.

De gikk da avsted, og fant det så som han hadde sagt dem; og de gjorde i stand påskelammet.

І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, і зачали там готувати пасху.

Og da timen kom, satte han sig til bords, og apostlene med ham.

А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним.

Og han sa til dem: Jeg har hjertelig lengtet efter å ete dette påskelam med eder før jeg lider;

І промовив до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму.

for jeg sier eder: Jeg skal aldri mere ete det før det er blitt fullkommet i Guds rike.

Бо кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона.

Og han tok en kalk, takket og sa: Ta dette og del det mellem eder!

Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.

For jeg sier eder: Fra nu av skal jeg aldri mere drikke av vintreets frukt før Guds rike er kommet.

Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.

Og han tok et brød, takket og brøt det, gav dem og sa: Dette er mitt legeme, som gis for eder; gjør dette til minne om mig!

Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!

Likeså kalken, efterat de hadde ett, og sa: Denne kalk er den nye pakt i mitt blod, som utgydes for eder.

По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.

Men se, hans hånd som forråder mig, er med mig over bordet.

Та однак, за столом ось зо Мною рука Мого зрадника.

For Menneskesønnen går vel bort, som bestemt er; men ve det menneske ved hvem han blir forrådt!

Бо Син Людський іде, як призначено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!

De begynte da å spørre hverandre om hvem av dem det vel kunde være som skulde gjøre denne gjerning.

А вони почали між собою питати, котрий з них мав би це вчинити?

Det blev også en trette mellem dem om hvem av dem skulde gjelde for å være størst.

І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.

Da sa han til dem: Kongene hersker over sine folk, og de som bruker makt over dem, kalles deres velgjørere.

Він же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться.

Så er det ikke med eder; men den største blandt eder skal være som den yngste, og den øverste som den som tjener.

Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець.

For hvem er størst, den som sitter til bords, eller den som tjener? Er det ikke den som sitter til bords? Men jeg er som en tjener iblandt eder.

Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець.

Men I er de som har holdt ut hos mig i mine prøvelser,

Ви ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх,

og jeg tilsier eder riket, likesom min Fader har tilsagt mig det,

і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів,

så I skal ete og drikke ved mitt bord i mitt rike, og sitte på troner og dømme Israels tolv stammer.

щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих.

Simon! Simon! se, Satan krevde å få eder i sin vold for å sikte eder som hvete;

І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю.

men jeg bad for dig at din tro ikke måtte svikte, og når du engang omvender dig, da styrk dine brødre!

Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!

Men han sa til ham: Herre! med dig er jeg rede til å gå både i fengsel og i død.

А той відказав Йому: Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!

Da sa han: Jeg sier dig, Peter: Hanen skal ikke gale idag før du tre ganger har nektet at du kjenner mig.

Він же прорік: Говорю тобі, Петре, півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене...

Og han sa til dem: Da jeg sendte eder ut uten pung og skreppe og sko, fattedes eder da noget? De sa: Nei, intet.

І Він їм сказав: Як Я вас посилав без калитки, і без торби, і без сандаль, чи вам бракувало чого? Вони ж відказали: Нічого.

Han sa da til dem: Men nu skal den som har pung, ta den med, likeså skreppe, og den som ikke har sverd, han selge sin kappe og kjøpe sig et!

А тепер - каже їм - хто має калитку, нехай візьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.

For jeg sier eder at dette som er skrevet, må opfylles på mig, dette ord: Og han blev regnet blandt ugjerningsmenn; for det som er sagt om mig, er til ende.

Говорю бо Я вам, що виконатися на Мені має й це ось написане: До злочинців Його зараховано. Бо те, що про Мене, виконується.

Da sa de: Herre! se, her er to sverd. Men han sa til dem: Det er nok.

І сказали вони: Господи, ось тут два мечі. А Він їм відказав: Досить!

Og han gikk ut og vandret efter sedvane til Oljeberget; men hans disipler fulgte og med ham.

І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним пішли учні Його.

Og da han kom til stedet, sa han til dem: Bed at I ikke må komme i fristelse!

А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.

Og han slet sig fra dem så lang som et stenkast, og falt på kne, bad og sa:

А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,

Fader! om du vil, da la denne kalk gå mig forbi! Dog, skje ikke min vilje, men din!

благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!...

Og en engel fra himmelen åpenbarte sig for ham og styrket ham.

І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.

Og han kom i dødsangst og bad enda heftigere, og hans sved blev som blodsdråper, som falt ned på jorden.

А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...

Så stod han op fra bønnen og kom til sine disipler og fant dem sovende av bedrøvelse,

І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби...

og han sa til dem: Hvorfor sover I? Stå op og bed at I ikke må komme i fristelse!

І промовив до них: Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!

Mens han ennu talte, se, da kom en flokk, og han som hette Judas, en av de tolv, gikk foran dem og trådte nær til Jesus for å kysse ham.

І, коли Він іще говорив, ось народ з'явився, і один із Дванадцятьох, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!

Men Jesus sa til ham: Judas! forråder du Menneskesønnen med et kyss?

Ісус же промовив до нього: Чи оце поцілунком ти, Юдо, видаєш Сина Людського?

Da nu de som var om ham, så hvad som vilde skje, sa de: Herre! skal vi slå til med sverd?

А ті, що були з Ним, як побачили, що має статись, сказали Йому: Господи, чи мечем нам не вдарити?

Og en av dem slo til yppersteprestens tjener og hugg det høire øre av ham.

І, один із них рубонув раба первосвященикового, та й відтяв праве вухо йому.

Men Jesus svarte og sa: La dem bare gå så vidt! Og han rørte ved hans øre og lægte ham.

Та Ісус відізвався й сказав: Лишіть, уже досить! І, доторкнувшись до вуха його, уздоровив його.

Og Jesus sa til yppersteprestene og høvedsmennene over tempel-vakten og de eldste som var kommet imot ham: I er gått ut som mot en røver med sverd og stokker;

А до первосвящеників і влади сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями...

da jeg daglig var hos eder i templet, rakte I ikke eders hender ut mot mig. Men dette er eders time og mørkets makt.

Як щоденно Я з вами у храмі бував, не піднесли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада темряви...

Da de nu hadde grepet ham, drog de avsted med ham og førte ham inn i yppersteprestens hus; og Peter fulgte langt bakefter.

А схопивши Його, повели й привели у дім первосвященика. Петро ж здалека йшов слідкома.

De hadde tendt en ild midt i gårdsrummet og satt der sammen, og Peter satt midt iblandt dem.

Як розклали ж огонь серед двору, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.

Men en tjenestepike fikk se ham sitte mot lyset, og stirret på ham og sa: Også denne var med ham.

А служниця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: І цей був із Ним!

Men han fornektet ham og sa: Jeg kjenner ham ikke, kvinne!

І відрікся від Нього він, твердячи: Не знаю я, жінко, Його!

Litt efter fikk en annen se ham og sa: Du er også en av dem. Men Peter sa: Menneske! jeg er ikke det.

Незабаром же другий побачив його та й сказав: І ти від отих. А Петро відказав: Ні, чоловіче!...

Og omkring én time efter stadfestet en annen det og sa: Sannelig, også denne var med ham; han er jo en galileer.

І як часу минуло з годину, хтось інший твердив і казав: Поправді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.

Men Peter sa: Menneske! jeg forstår ikke hvad det er du mener! Og straks, mens han ennu talte, gol hanen.

А Петро відказав: Чоловіче, не відаю, про що ти говориш... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.

Og Herren vendte sig og så på Peter; og Peter kom Herrens ord i hu, hvorledes han hadde sagt til ham: Før hanen galer idag, skal du fornekte mig tre ganger.

І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене.

Og han gikk ut og gråt bitterlig.

І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!

Og mennene som holdt Jesus, spottet ham og slo ham,

А люди, які ув'язнили Ісуса, знущалися з Нього та били.

og de kastet et klæde over ham og spurte ham og sa: Spå nu: Hvem var det som slo dig?

І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: Пророкуй, хто то вдарив Тебе?

Og mange andre spottord talte de til ham.

І багато інших богозневаг говорили на Нього вони...

Da det nu blev dag, samledes folkets eldste og yppersteprestene og de skriftlærde, og de førte ham frem i sitt rådsmøte

А коли настав день, то зібралися старші народу, первосвященики й книжники, і повели Його в синедріон свій,

og sa: Er du Messias, da si oss det! Men han sa til dem: Om jeg sier eder det, tror I det ikke;

і казали: Коли Ти Христос, скажи нам. А Він їм відповів: Коли Я вам скажу, не повірите ви.

og om jeg spør, svarer I ikke.

А коли й поспитаю вас Я, не дасте Мені відповіді.

Men fra nu av skal Menneskesønnen sitte ved Guds krafts høire hånd.

Незабаром Син Людський сидітиме по правиці сили Божої!

Da sa de alle: Er du da Guds Sønn? Han sa til dem: I sier det; jeg er det.

Тоді всі запитали: То Ти Божий Син? А Він їм відповів: Самі кажете ви, що то Я...

Da sa de: Hvad skal vi mere med vidnesbyrd? Vi har jo selv hørt det av hans munn.

А вони відказали: Нащо потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!