Proverbs 11

La bilancia falsa è un abominio per l’Eterno, ma il peso giusto gli è grato.

Обманливі шальки огида для Господа, а повна вага це Його уподоба.

Venuta la superbia, viene anche l’ignominia; ma la sapienza è con gli umili.

Прийде пишність, та прийде і ганьба, а з сумирними мудрість.

L’integrità degli uomini retti li guida, ma la perversità dei perfidi è la loro rovina.

Невинність простосердих веде їх, а лукавство зрадливих їх вигубить.

Le ricchezze non servono a nulla nel giorno dell’ira, ma la giustizia salva da morte.

Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визволює.

La giustizia dell’uomo integro gli appiana la via, ma l’empio cade per la sua empietà.

Справедливість невинного дорогу йому випростовує, безбожний же падає через безбожність свою.

La giustizia degli uomini retti li libera, ma i perfidi restan presi nella loro propria malizia.

Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захоплені будуть своєю захланністю.

Quando un empio muore, la sua speranza perisce, e l’aspettazione degl’iniqui e annientata.

При смерті людини безбожної гине надія, зникає чекання людини нікчемної.

Il giusto è tratto fuor dalla distretta, e l’empio ne prende il posto.

Виривається праведний з утиску, і замість нього безбожний іде.

Con la sua bocca l’ipocrita rovina il suo prossimo, ma i giusti sono liberati dalla loro perspicacia.

Свого ближнього нищить лукавий устами, а знанням визволяються праведні.

Quando i giusti prosperano, la città gioisce; ma quando periscono gli empi son gridi di giubilo.

Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні співає.

Per la benedizione degli uomini retti la città è esaltata, ma è sovvertita dalla bocca degli empi.

Благословенням чесних підноситься місто, а устами безбожних руйнується.

Chi sprezza il prossimo è privo di senno, ma l’uomo accorto tace.

Хто погорджує ближнім своїм, той позбавлений розуму, а розумна людина мовчить.

Chi va sparlando svela i segreti, ma chi ha lo spirito leale tien celata la cosa.

Виявляє обмовник таємне, вірнодухий же справу ховає.

Quando manca una savia direzione il popolo cade; nel gran numero de’ consiglieri sta la salvezza.

Народ падає з браку розумного проводу, при численності ж радників спасіння буває.

Chi si fa mallevadore d’un altro ne soffre danno, ma chi odia la mallevadoria è sicuro.

Зле робить, як хто за чужого поручується, хто ж поруку ненавидить, той безпечний.

La donna graziosa ottiene la gloria, e gli uomini forti ottengon la ricchezza.

Жінка чеснотна осягує слави, і пильні багатства здобудуть.

L’uomo benigno fa del bene a se stesso, ma il crudele tortura la sua propria carne.

Людина ласкава душі своїй чинить добро, а жорстока замучує тіло своє.

L’empio fa un’opera fallace, ma chi semina giustizia ha una ricompensa sicura.

Чинить діло безвартне безбожний, хто ж праведність сіє заплату правдиву одержує.

Così la giustizia mena alla vita, ma chi va dietro al male s’incammina alla morte.

Отак праведність є на життя, хто ж женеться за злом, той до смерти зближається.

I perversi di cuore sono un abominio per l’Eterno, ma gl’integri nella loro condotta gli sono graditi.

Серцем лукаві огида для Господа, а хто в неповинності ходить Його уподоба.

No, certo, il malvagio non rimarrà impunito, ma la progenie dei giusti scamperà.

Ручаюсь: не буде невинним лихий, а нащадок правдивих захований буде.

Una donna bella, ma senza giudizio, è un anello d’oro nel grifo d’un porco.

Золотая сережка в свині на ніздрі це жінка гарна, позбавлена розуму.

Il desiderio dei giusti è il bene soltanto, ma la prospettiva degli empi e l’ira.

Жадання у праведних тільки добро, надія безбожних то гнів.

C’è chi spande liberalmente e diventa più ricco, e c’è chi risparmia più del dovere e non fa che impoverire.

Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє.

L’anima benefica sarà nell’abbondanza, e chi annaffia sarà egli pure annaffiato.

Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде і він.

Chi detiene il grano è maledetto dal popolo, ma la benedizione è sul capo di chi lo vende.

Хто задержує збіжжя, того проклинає народ, хто ж поживу випродує, тому благословення на голову.

Chi procaccia il bene s’attira benevolenza, ma chi cerca il male, male gl’incoglierà.

Хто прагне добра, той шукає вподобання, хто ж лихого жадає, то й прийде на нього воно.

Chi confida nelle sue ricchezze cadrà, ma i giusti rinverdiranno a guisa di fronde.

Хто надію кладе на багатство своє, той впаде, а праведники зеленіють, як листя.

Chi getta lo scompiglio in casa sua erediterà vento, e lo stolto sarà lo schiavo di chi ha il cuor savio.

Хто неряд уносить до дому свого, той вітер посяде, а дурноголовий розумному стане рабом.

Il frutto del giusto è un albero di vita, e il savio fa conquista d’anime.

Плід праведного дерево життя, і мудрий життя набуває.

Ecco, il giusto riceve la sua retribuzione sulla terra, quanto più l’empio e il peccatore!

Коли праведний ось надолужується на землі, то тим більше безбожний та грішний!