Psalms 69

Az éneklőmesternek a sósannimra; Dávidé.

Для дириґетна хору. На спів: „Лелії". Давидів.

Szabadíts meg engemet, oh Isten, mert a vizek lelkemig hatottak.

Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!

Mély sárba estem be, hol meg nem állhatok; feneketlen örvénybe jutottam, és az áradat elborít engem.

Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!

Elfáradtam a kiáltásban, kiszáradt a torkom; szemeim elbágyadtak, várván Istenemet.

Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...

Többen vannak fejem hajszálainál, a kik ok nélkül gyűlölnek engem; hatalmasok a vesztemre törők, a kik ellenségeim alap nélkül; a mit nem ragadtam el, azt kell megfizetnem!

Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!

Oh Isten, te tudod az én balgatagságomat, és az én bűneim nyilván vannak te előtted:

Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!

Ne szégyenüljenek meg miattam, a kik te benned remélnek, Uram, Seregeknek Ura! Ne pironkodjanak miattam, a kik téged keresnek, oh Izráelnek Istene!

Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,

Mert te éretted viselek gyalázatot, *és* borítja pironság az én orczámat.

бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...

Atyámfiai előtt idegenné lettem, és anyám fiai előtt jövevénynyé.

Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,

Mivel a te házadhoz való féltő szeretet emészt engem, a te gyalázóidnak gyalázásai hullanak reám.

бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,

Ha sírok és bőjtöléssel *gyötröm* lelkemet, az is gyalázatomra válik.

і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...

Ha gyászruhába öltözöm, akkor példabeszédül vagyok nékik.

За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:

A kapuban ülők rólam szólanak, és a borozók rólam énekelnek.

про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...

Én pedig néked könyörgök, oh Uram; jókedvednek idején, oh Isten, a te kegyelmed sokaságához képest hallgass meg engem a te megszabadító hűségeddel.

А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,

Ments ki engem az iszapból, hogy el ne sülyedjek; hadd szabaduljak meg gyűlölőimtől és a feneketlen vizekből;

визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!

Hogy el ne borítson a vizek árja, és el ne nyeljen az örvény, és a veremnek szája be ne záruljon felettem!

Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!

Hallgass meg engem, Uram, mert jó a te kegyelmességed! A te irgalmasságodnak sokasága szerint tekints én reám;

Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,

És ne rejtsd el orczádat a te szolgádtól; mert szorongattatom nagyon: siess, hallgass meg engem!

і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,

Légy közel az én lelkemhez és váltsd meg azt; az én ellenségeimért szabadíts meg engem.

наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...

Te tudod az én gyalázatomat, szégyenemet és pirulásomat; jól ismered minden szorongatómat.

Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!

A gyalázat megtörte szívemet és beteggé lettem; várok vala részvétre, de hiába; vigasztalókra, de nem találék.

Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!

Sőt ételemben mérget adnak vala, és szomjúságomban eczettel itatnak vala engem.

і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...

Legyen az ő asztalok előttök tőrré, és a bátorságosoknak hálóvá.

Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,

Setétüljenek meg az ő szemeik, hogy ne lássanak; és az ő derekukat tedd mindenkorra roskataggá.

бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!

Öntsd ki a te haragodat reájok, és a te haragodnak búsulása érje utól őket.

Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!

Legyen az ő palotájok puszta, és az ő hajlékukban ne legyen lakos;

Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!

Mert a kit te megvertél, azt üldözik, és a tőled sujtottak fájdalmát szólják meg.

Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...

Szedd össze álnokságaikat, és a te igazságodra ne jussanak el.

Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,

Töröltessenek ki az élők könyvéből, és az igazak közé ne irattassanak.

нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...

Engem pedig, a ki nyomorult és szenvedő vagyok, emeljen fel, oh Isten, a te segedelmed!

А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,

Dicsérem az Istennek nevét énekkel, és magasztalom hálaadással.

і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!

És kedvesebb lesz az Úr előtt az ökörnél, a szarvas és hasadt körmű tuloknál.

і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.

Látják *ezt* majd a szenvedők és örülnek; ti Istent keresők, elevenedjék a ti szívetek!

Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,

Mert meghallgatja az Úr a szegényeket, és az ő foglyait nem veti meg.

бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!

Dicsérjék őt az egek és a föld; a tengerek és a mi csak mozog azokban!

Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,

Mert megtartja Isten a Siont, és megépíti Júdának városait; és ott lakoznak majd és bírni fogják azt. * (Psalms 69:37) És az ő szolgáinak maradékai öröklik azt, és abban laknak majd, a kik szeretik az ő nevét. *

бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його, і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його, житимуть в нім!