Psalms 69

Au chef des chantres. Sur les lis. De David. Sauve-moi, ô Dieu! Car les eaux menacent ma vie.

Для дириґетна хору. На спів: „Лелії". Давидів.

J'enfonce dans la boue, sans pouvoir me tenir; Je suis tombé dans un gouffre, et les eaux m'inondent.

Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!

Je m'épuise à crier, mon gosier se dessèche, Mes yeux se consument, tandis que je regarde vers mon Dieu.

Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!

Ils sont plus nombreux que les cheveux de ma tête, Ceux qui me haïssent sans cause; Ils sont puissants, ceux qui veulent me perdre, Qui sont à tort mes ennemis. Ce que je n'ai pas dérobé, il faut que je le restitue.

Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...

O Dieu! tu connais ma folie, Et mes fautes ne te sont point cachées.

Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!

Que ceux qui espèrent en toi ne soient pas confus à cause de moi, Seigneur, Eternel des armées! Que ceux qui te cherchent ne soient pas dans la honte à cause de moi, Dieu d'Israël!

Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!

Car c'est pour toi que je porte l'opprobre, Que la honte couvre mon visage;

Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,

Je suis devenu un étranger pour mes frères, Un inconnu pour les fils de ma mère.

бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...

Car le zèle de ta maison me dévore, Et les outrages de ceux qui t'insultent tombent sur moi.

Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,

Je verse des larmes et je jeûne, Et c'est ce qui m'attire l'opprobre;

бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,

Je prends un sac pour vêtement, Et je suis l'objet de leurs sarcasmes.

і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...

Ceux qui sont assis à la porte parlent de moi, Et les buveurs de liqueurs fortes me mettent en chansons.

За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:

Mais je t'adresse ma prière, ô Eternel! Que ce soit le temps favorable, ô Dieu, par ta grande bonté! Réponds-moi, en m'assurant ton secours!

про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...

Retire-moi de la boue, et que je n'enfonce plus! Que je sois délivré de mes ennemis et du gouffre!

А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,

Que les flots ne m'inondent plus, Que l'abîme ne m'engloutisse pas, Et que la fosse ne se ferme pas sur moi!

визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!

Exauce-moi, Eternel! car ta bonté est immense. Dans tes grandes compassions, tourne vers moi les regards,

Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!

Et ne cache pas ta face à ton serviteur! Puisque je suis dans la détresse, hâte-toi de m'exaucer!

Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,

Approche-toi de mon âme, délivre-la! Sauve-moi, à cause de mes ennemis!

і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,

Tu connais mon opprobre, ma honte, mon ignominie; Tous mes adversaires sont devant toi.

наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...

L'opprobre me brise le coeur, et je suis malade; J'attends de la pitié, mais en vain, Des consolateurs, et je n'en trouve aucun.

Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!

Ils mettent du fiel dans ma nourriture, Et, pour apaiser ma soif, ils m'abreuvent de vinaigre.

Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!

Que leur table soit pour eux un piège, Et un filet au sein de leur sécurité!

і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...

Que leurs yeux s'obscurcissent et ne voient plus, Et fais continuellement chanceler leurs reins!

Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,

Répands sur eux ta colère, Et que ton ardente fureur les atteigne!

бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!

Que leur demeure soit dévastée, Qu'il n'y ait plus d'habitants dans leurs tentes!

Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!

Car ils persécutent celui que tu frappes, Ils racontent les souffrances de ceux que tu blesses.

Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!

Ajoute des iniquités à leurs iniquités, Et qu'ils n'aient point part à ta miséricorde!

Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...

Qu'ils soient effacés du livre de vie, Et qu'ils ne soient point inscrits avec les justes!

Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,

Moi, je suis malheureux et souffrant: O Dieu, que ton secours me relève!

нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...

Je célébrerai le nom de Dieu par des cantiques, Je l'exalterai par des louanges.

А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,

Cela est agréable à l'Eternel, plus qu'un taureau Avec des cornes et des sabots.

і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!

Les malheureux le voient et se réjouissent; Vous qui cherchez Dieu, que votre coeur vive!

і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.

Car l'Eternel écoute les pauvres, Et il ne méprise point ses captifs.

Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,

Que les cieux et la terre le célèbrent, Les mers et tout ce qui s'y meut!

бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!

Car Dieu sauvera Sion, et bâtira les villes de Juda; On s'y établira, et l'on en prendra possession;

Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,

La postérité de ses serviteurs en fera son héritage, Et ceux qui aiment son nom y auront leur demeure.

бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його, і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його, житимуть в нім!