Proverbs 8

Mon ikke Visdommen kalder, løfter Indsigten ikke sin røst?

Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?

Oppe på Høje ved Vejen, ved Korsveje træder den frem;

На верхів'ях холмів, при дорозі та на перехрестях стоїть он вона!

ved Porte, ved Byens Udgang, ved Dørenes Indgang råber den:

При брамах, при вході до міста, де входиться в двері, там голосно кличе вона:

Jeg kalder på eder, I Mænd, løfter min Røst til Menneskens Børn.

До вас, мужі, я кличу, а мій голос до людських синів:

I tankeløse, vind jer dog Klogskab, I Tåber, så få dog Forstand!

Зрозумійте но, неуки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглузді!

Hør, thi jeg fører ædel Tale, åbner mine Læber med retvise Ord;

Послухайте, я бо шляхетне кажу, і відкриття моїх губ то простота.

ja, Sandhed taler min Gane, gudløse Læber er mig en Gru.

Бо правду говорять уста мої, а лукавство гидота для губ моїх.

Rette er alle Ord af min Mund, intet er falskt eller vrangt;

Всі слова моїх уст справедливі, нема в них крутійства й лукавства.

de er alle ligetil for den kloge, retvise for dem der vandt Indsigt

Усі вони прості, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знаходить знання.

Tag ved Lære, tag ikke mod Sølv, tag mod Kundskab fremfor udsøgt Guld;

Візьміть ви картання моє, а не срібло, і знання, добірніше від щирого золота:

thi Visdom er bedre end Perler, ingen Skatte opvejer den

ліпша бо мудрість за перли, і не рівняються їй всі клейноди!

Jeg, Visdom, er Klogskabs Nabo og råder over Kundskab og Kløgt.

Я, мудрість, живу разом з розумом, і знаходжу пізнання розважне.

HERRENs Frygt er Had til det onde. Jeg hader Hovmod og Stolthed, den onde Vej og den falske Mund.

Страх Господній лихе все ненавидіти: я ненавиджу пиху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста!

Jeg ejer Råd og Visdom, jeg har Forstand, jeg har Styrke.

В мене рада й оглядність, я розум, і сила у мене.

Ved mig kan Konger styre og Styresmænd give retfærdige Love;

Мною царюють царі, а законодавці права справедливі встановлюють.

ved mig kan Fyrster råde og Stormænd dømme Jorden.

Мною правлять владики й вельможні, всі праведні судді.

Jeg elsker dem, der elsker mig, og de, der søger mig, finder mig.

Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене мене знайде!

Hos mig er der Rigdom og Ære, ældgammelt Gods og Retfærd.

Зо мною багатство та слава, тривалий маєток та правда:

Min Frugt er bedre end Guld og Malme, min Afgrøde bedre end kosteligt Sølv.

ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срібло добірне!

Jeg vandrer på Retfærds Vej. midt hen ad Rettens Stier

Путтю праведною я ходжу, поміж правних стежок,

for at tildele dem, der elsker mig, Gods og fylde deres Forrådshuse.

щоб дати багатство в спадщину для тих, хто кохає мене, і я понаповнюю їхні скарбниці!

Mig skabte HERREN først blandt sine Værker, i Urtid, førend han skabte andet;

Господь мене мав на початку Своєї дороги, перше чинів Своїх, спервовіку,

jeg blev frembragt i Evigheden, i Begyndelsen, i Jordens tidligste Tider;

відвіку була я встановлена, від початку, від правіку землі.

jeg fødtes, før Verdensdybet var til, før Kilderne, Vandenes Væld, var til;

Народжена я, як безодень іще не було, коли не було ще джерел, водою обтяжених.

førend Bjergene sænkedes, før Højene fødtes jeg,

Народжена я, поки гори поставлені ще не були, давніше за пагірки,

førend han skabte Jord og Marker, det første af Jordsmonnets Støv.

коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початкового пороху всесвіту.

Da han grundfæsted Himlen, var jeg hos ham, da han satte Hvælv over Verdensdybet.

Коли приправляв небеса я була там, коли круга вставляв на поверхні безодні,

Da han fæstede Skyerne oventil og gav Verdensdybets Kilder deres faste Sted,

коли хмари уміцнював Він нагорі, як джерела безодні зміцняв,

da han satte Havet en Grænse, at Vandene ej skulde bryde hans Lov, da han lagde Jordens Grundvold,

коли клав Він для моря устава його, щоб його берегів вода не переходила, коли ставив основи землі,

da var jeg Fosterbarn hos ham, hans Glæde Dag efter Dag; for hans Åsyn leged jeg altid,

то я майстром у Нього була, і була я веселощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожночасно,

leged på hans vide Jord og havde min Glæde af Menneskens Børn.

радіючи на земнім крузі Його, а забава моя із синами людськими!

Og nu, I Sønner, hør mig! Vel den, der vogter på mine Veje!

Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаженні, хто буде дороги мої стерегти!

Hør på Tugt og bliv vise, lad ikke hånt derom!

Навчання послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!

Lykkelig den, der hører på mig, så han daglig våger ved mine Døre og vogter på mine Dørstolper.

Блаженна людина, яка мене слухає, щоб пильнувати при дверях моїх день-у-день, щоб одвірки мої берегти!

Thi den, der ftnder mig; finder Liv og opnår Yndest hos HERREN;

Хто бо знаходить мене, той знаходить життя, і одержує милість від Господа.

men den, som mister mig, skader sig selv; enhver, som hader mig, elsker Døden.

А хто проти мене грішить, ограбовує душу свою; всі, хто мене ненавидить, ті смерть покохали!