Luke 23

Og hele Mængden stod op og førte ham for Pilatus.

І знялися всі їхні збори, і повели до Пилата Його.

Og de begyndte at anklage ham og sagde: "Vi have fundet, at denne vildleder vort Folk og forbyder at give Kejseren Skat og siger om sig selv at han er Kristus, en Konge."

І зачали оскаржати Його й говорити: Ми ствердили, що Цей ворохобить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, Христос Цар.

Men Pilatus spurgte ham og sagde: "Er du Jødernes Konge?" Og han svarede og sagde til ham: "Du siger det."

І Пилат запитав Його, кажучи: Чи Ти Цар Юдейський? А Він відказав йому в відповідь: Сам ти кажеш...

Men Pilatus sagde til Ypperstepræsterne og til Skarerne: "Jeg finder ingen Skyld hos dette Menneske."

І Пилат сказав первосвященикам та до народу: Я не знаходжу жадної провини в Цій Людині.

Men de bleve ivrigere og sagde: "Han oprører Folket, idet han lærer over hele Judæa fra Galilæa af, hvor han begyndte, og lige hertil."

А вони намагались, говорячи: Він бунтує народ, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі.

Men da Pilatus hørte om Galilæa, spurgte han, om Manden var en Galilæer.

А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: Хіба Він галілеянин?

Og da han fik at vide, at han var fra Herodes's Område, sendte han ham til Herodes, som også selv var i Jerusalem i disse Dage.

І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебував тими днями.

Men da Herodes så Jesus, blev han meget glad; thi han havde i lang Tid gerne villet se ham, fordi han hørte om ham, og han håbede at se et Tegn blive gjort af ham.

Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього часу бажав Його бачити, багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього.

Og han gjorde ham mange Spørgsmål; men han svarede ham intet.

І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.

Men Ypperstepræsterne og de skriftkloge stode og anklagede ham heftigt.

І стояли тут первосвященики й книжники, та завзято Його оскаржали.

Men da Herodes med sine Krigsfolk havde hånet og spottet ham, kastede han et prægtigt Klædebon om ham og sendte ham til Pilatus igen.

Тоді Ірод із військом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобілу одіж, і відіслав до Пилата Його.

På den Dag bleve Herodes og Pilatus Venner med hinanden; thi de vare før i Fjendskab med hinanden.

І того дня стали Ірод із Пилатом за приятелів між собою, бо давніш ворожнеча між ними була.

Men Pilatus sammenkaldte Ypperstepræsterne og Rådsherrerne og Folket

А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і народ,

og sagde til dem: "I have ført dette Menneske til mig som en, der forfører Folket til Frafald; og se. jeg har forhørt ham i eders Påhør og har ingen Skyld fundet hos dette Menneske i det, som I anklage ham for,

і промовив до них: Привели ви мені Чоловіка Цього, як того, що бунтує народ. А ось я перед вами розвідав, і не знаходжу в Людині Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржаєте.

og Herodes ikke heller, thi han sendte ham tilbage fil os; og se, han har intet gjort som han er skyldig at dø for.

Також Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуговувало б, Він не вчинив.

Derfor vil jeg revse ham og lade ham løs."

Отже я покараю Його й відпущу.

(Men han var nødt til at løslade dem een på Højtiden.)

Бо повинен був їм відпустити одного на свято.

Men de råbte alle sammen og sagde: "Bort med ham, men løslad os Barabbas!"

А народ став кричати й казати: Візьми Цього, відпусти ж нам Варавву!

Denne var kastet i Fængsel for et Oprør, som var sket i Staden, og for Mord.

А той за повстання одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язниці.

Og atter talte Pilatus til dem, da han gerne vilde løslade Jesus.

І знову сказав їм Пилат, хотячи відпустити Ісуса.

Men de råbte til ham og sagde: "Korsfæst, korsfæst ham!

Та кричали вони й говорили: Розіпни, розіпни Його!

Men han sagde tredje Gang til dem: "Hvad ondt har da denne gjort Jeg har ingen Dødsskyld fundet hos ham; derfor vil jeg revse ham og lade ham løs."

Він же втретє промовив до них: Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуговувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу.

Men de trængte på med stærke Råb og forlangte, at han skulde korsfæstes; og deres Råb fik Overhånd.

А вони сильним криком свого домагалися, та вимагали розп'ясти Його. І взяв гору крик їхній та первосвящеників.

Og Pilatus dømte, at deres Forlangende skulde opfyldes;

І Пилат присудив, щоб було, як просили вони:

og han løslod den, de forlangte, som var kastet i Fængsel for Oprør og Mord; men Jesus overgav han til deres Villie.

відпустив їм Варавву, посадженого за повстання та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...

Og da de førte ham bort, toge de fat på en vis Simon fra Kyrene, som kom fra Marken, og lagde Korset på ham, for at han skulde bære det bag efter Jesus.

І як Його повели, то схопили якогось Симона із Кірінеї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!

Men der fulgte ham en stor Hob af Folket, og af Kvinder, som jamrede og græd over ham.

А за Ним ішов натовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.

Men Jesus vendte sig om til dem og sagde: "I Jerusalems Døtre! græder ikke over mig, men græder over eder selv og over eders Børn!

А Ісус обернувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми!

Thi se, der kommer Dage, da man skal sige: Salige ere de ufrugtbare og de Liv, som ikke fødte, og de Bryster, som ikke gave Die.

Бо ось дні настають, коли скажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували...

Da skulle de begynde at sige til Bjergene: Falder over os! og til Højene: Skjuler os!

Тоді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас!

Thi gør man dette ved det grønne Træ, hvad vil da ske med det tørre?"

Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому?

Men der blev også to andre Misdædere førte ud for at henrettes med ham.

І вели з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.

Og da de vare komne til det Sted, som kaldes "Hovedskal", korsfæstede de ham der, og Misdæderne, den ene ved hans højre, og den anden ved hans venstre Side.

А коли прибули на те місце, що звуть Череповище, розп'яли тут Його та злочинників, одного праворуч, а одного ліворуч.

Men Jesus sagde: "Fader! forlad dem; thi de vide ikke, hvad de gøre." Men de delte hans Klæder imellem sig ved Lodkastning.

Ісус же промовив: Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!... А як Його одіж ділили, то кидали жереба.

Og Folket stod og så til; men også Rådsherrerne spottede ham og sagde: "Andre har han frelst, lad ham frelse sig selv, dersom han er Guds Kristus, den udvalgte."

А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старшини, говорячи: Він інших спасав, нехай Сам Себе визволить, коли Він Христос, Божий Обранець!

Men også Stridsmændene spottede ham, idet de trådte til, rakte ham Eddike og sagde:

І вояки глузували з Нього: приступаючи, оцет Йому подавали,

"Dersom du er Jødernes Konge, da frels dig selv!"

і казали: Коли Цар Ти Юдейський, спаси Себе Сам!

Men der var også sat en Overskrift over ham (skreven på Græsk og Latin og Hebraisk): "Denne er Jødernes Konge."

Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: Це Цар Юдейський.

Men en af de ophængte Misdædere spottede ham og sagde: "Er du ikke Kristus? Frels dig selv og os!"

А один із розп'ятих злочинників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!

Men den anden svarede og irettesatte ham og sagde: "Frygter heller ikke du Gud, da du er under den samme Dom?

Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?

Og vi ere det med Rette; thi vi få igen, hvad vore Gerninger have forskyldt; men denne gjorde intet uskikkeligt."

Але ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив.

Og han sagde: "Jesus! kom mig i Hu, når du kommer i dit Rige!"

І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!

Og han sagde til ham: "Sandelig, siger jeg dig, i Dag skal du være med mig i Paradiset."

І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!

Og det var nu ved den sjette Time, og der blev Mørke over hele Landet indtil den niende Time,

Наближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої...

idet Solen formørkedes; og Forhænget i Templet splittedes midt over.

І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє...

Og Jesus råbte med høj Røst og sagde: "Fader! i dine Hænder befaler jeg min Ånd;" og da han havde sagt det, udåndede han.

І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав...

Men da Høvedsmanden så det, som skete, gav han Gud Æren og sagde: "I Sandhed, dette Menneske var retfærdigt."

Коли ж сотник побачив, що сталось, він Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей!

Og alle Skarerne, som vare komne sammen til dette Skue, sloge sig for Brystet, da de så, hvad der skete, og vendte tilbage.

І ввесь натовп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що сталось, бив у груди себе та вертався...

Men alle hans Kyndinge stode langt borte, ligeså de Kvinder, som fulgte med ham fra Galilæa, og så dette.

Усі ж знайомі Його й ті жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це...

Og se, en Mand ved Navn Josef, som var Rådsherre, en god og retfærdig Mand,

І ось муж, на ім'я йому Йосип, що був радником синедріону, людина шановна і праведна,

han havde ikke samtykket i deres Råd og Gerning, han var fra Arimathæa, en jødisk By, og han forventede Guds Rige;

не пристав він до ради та чину їх, із Ариматеї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства,

han gik til Pilatus og bad om Jesu Legeme.

цей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.

Og han tog det ned og svøbte det i et fint Linklæde, og han lagde ham i en Grav, som var hugget i en Klippe, hvor endnu ingen nogen Sinde var lagt.

І Йосип, знявши Його, обгорнув плащаницею, і поклав Його в гробі, що в скелі був висічений, і що в ньому ніколи ніхто не лежав.

Og det var Beredelsesdag, og Sabbaten stundede til.

День той був Приготування, і наставала субота.

Men Kvinderne, som vare komne med ham fra Galilæa, fulgte efter og så Graven, og hvorledes hans Legeme blev lagt.

А жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідом, і вони бачили гроба, і як покладене тіло Його.

Og de vendte tilbage og beredte vellugtende Urter og Salver; og Sabbaten over holdt de sig stille efter Budet.

Повернувшись, вони наготували пахощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.