Job 36

І далі Елігу казав:

Και ο Ελιου εξηκολουθησε και ειπεν

Почекай мені трохи, й тобі покажу, бо ще є про Бога слова.

Υπομεινον με ολιγον, και θελω σε διδαξει διοτι εχω ετι λογους υπερ του Θεου.

Зачну викладати я здалека, і Творцеві своєму віддам справедливість.

Θελω λαβει τα επιχειρηματα μου μακροθεν, και θελω αποδωσει δικαιοσυνην εις τον Ποιητην μου

Бо справді слова мої не неправдиві, я з тобою безвадний в знанні.

διοτι οι λογοι μου επ αληθειας δεν θελουσιν εισθαι ψευδεις πλησιον σου ειναι ο τελειος κατα την γνωσιν.

Таж Бог сильний, і не відкидає нікого, Він міцний в силі серця.

Ιδου, ο Θεος ειναι ισχυρος, ομως δεν καταφρονει ουδενα ισχυρος εις δυναμιν σοφιας.

Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.

Δεν θελει ζωοποιησει τον ασεβη εις δε τους πτωχους διδει το δικαιον.

Від праведного Він очей Своїх не відвертає, але їх садовить з царями на троні назавжди, і вони підвищаються.

Δεν αποσυρει τους οφθαλμους αυτου απο των δικαιων, αλλα και μετα βασιλεων βαλλει αυτους επι θρονου μαλιστα καθιζει αυτους διαπαντος, και ειναι υψωμενοι.

А як тільки вони ланцюгами пов'язані, і тримаються в путах біди,

Και εαν ηθελον εισθαι δεδεμενοι με δεσμα και πιασθη με σχοινια θλιψεως,

то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.

τοτε φανερονει εις αυτους τα εργα αυτων και τας παραβασεις αυτων, οτι υπερηυξησαν,

Відкриває Він ухо їх для остороги, та велить, щоб вернулися від беззаконня.

και ανοιγει το ωτιον αυτων εις διδασκαλιαν, και απο της ανομιας προσταζει να επιστρεψωσιν.

Якщо тільки послухаються, та стануть служити Йому, покінчать вони свої дні у добрі, а роки свої у приємнощах.

Εαν υπακουσωσι και δουλευσωσι, θελουσι τελειωσει τας ημερας αυτων εν αγαθοις και τα ετη αυτων εν ευφροσυναις.

Коли ж не послухаються, то наскочать на ратище, і покінчать життя без знання.

Αλλ εαν δεν υπακουσωσι, θελουσι διαπερασθη υπο ρομφαιας και θελουσι τελευτησει εν αγνωσια.

А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.

Οι δε υποκριται την καρδιαν επισωρευουσιν οργην δεν θελουσι βοησει οταν δεση αυτους

У молодості помирає душа їх, а їхня живая поміж блудниками.

αυτοι αποθνησκουσιν εν τη νεοτητι, και η ζωη αυτων τελειονει μεταξυ των ασελγων.

Він визволяє убогого з горя його, а в переслідуванні відкриває їм ухо.

Λυτρονει τον τεθλιμμενον εν τη θλιψει αυτου και ανοιγει τα ωτα αυτων εν συμφορα

Також і тебе Він би вибавив був із тісноти на широкість, що в ній нема утиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне товщу було б.

και ουτως ηθελε σε εκβαλει απο της στενοχωριας εις ευρυχωριαν, οπου δεν υπαρχει στενοχωρια και το παρατιθεμενον επι της τραπεζης σου θελει εισθαι πληρες παχους.

Та правом безбожного ти переповнений, право ж та суд підпирають людину.

Αλλα συ εξεπληρωσας δικην ασεβους δικη και κρισις θελουσι σε καταλαβει.

Отож лютість нехай не намовить тебе до плескання в долоні, а окуп великий нехай не заверне з дороги тебе.

Επειδη υπαρχει θυμος, προσεχε μη σε εξαφανιση δια της προσβολης αυτου τοτε ουδε μεγα λυτρον ηθελε σε λυτρωσει.

Чи в біді допоможе твій зойк та всі зміцнення сили?

Θελει αποβλεψει εις τα πλουτη σου, ουτε εις χρυσιον ουτε εις πασαν την ισχυν της δυναμεως;

Не квапся до ночі тієї, коли вирвані будуть народи із місця свого.

Μη επιποθει την νυκτα, καθ ην οι λαοι εκκοπτονται εν τω τοπω αυτων.

Стережись, не звертайся до зла, яке замість біди ти обрав.

Προσεχε, μη στραφης προς την ανομιαν διοτι συ προεκρινας τουτο μαλλον παρα την θλιψιν.

Отож, Бог найвищий у силі Своїй, хто навчає, як Він?

Ιδου, ο Θεος ειναι υψωμενος δια της δυναμεως αυτου τις διδασκει ως αυτος;

Хто дорогу Його Йому вказувати буде? І хто скаже: Ти кривду зробив?

Τις διωρισεν εις αυτον την οδον αυτου; η τις δυναται να ειπη, Επραξας ανομιαν;

Пам'ятай, щоб звеличувати Його вчинок, про якого виспівують люди,

Ενθυμου να μεγαλυνης το εργον αυτου, το οποιον θεωρουσιν οι ανθρωποι.

що його бачить всяка людина, чоловік приглядається здалека.

Πας ανθρωπος βλεπει αυτο ο ανθρωπος θεωρει αυτο μακροθεν.

Отож, Бог великий та недовідомий, і недослідиме число Його літ!

Ιδου, ο Θεος ειναι μεγας και ακατανοητος εις ημας, και ο αριθμος των ετων αυτου ανεξερευνητος.

Бо стягає Він краплі води, і дощем вони падають з хмари Його,

Οταν ανασυρη τας ρανιδας του υδατος, αυται καταχεουσιν εκ των ατμων αυτου βροχην,

що хмари спускають його, і спадають дощем на багато людей.

την οποιαν τα νεφη ραινουσιν αφθονως σταλαζουσιν επι τον ανθρωπον.

Також хто зрозуміє розтягнення хмари, грім намету Його?

Δυναται τις ετι να εννοηση τας εφαπλωσεις των νεφελων, τον κροτον της σκηνης αυτου;

Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і морську глибінь закриває,

Ιδου, εφαπλονει το φως αυτου επ αυτην και σκεπαζει τους πυθμενας της θαλασσης

бо ними Він судить народи, багато поживи дає.

επειδη δι αυτων δικαζει τους λαους και διδει τροφην αφθονως.

Він тримає в руках Своїх блискавку, і керує її проти цілі.

Εν ταις παλαμαις αυτου κρυπτει την αστραπην και προσταζει αυτην εις ο, τι εχει να απαντηση.

Її гуркіт звіщає про неї, і прихід її відчуває й худоба.

Παραγγελλει εις αυτην υπερ του φιλου αυτου, κατα δε του ασεβους ετοιμαζει οργην.