Job 21

А Йов відповів та й сказав:

A odpowiadając Ijob rzekł:

Уважно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!

Słuchajcież z pilnością słów moich, a będzie mi to od was pociechą.

Перетерпіть мені, а я промовлятиму, по промові ж моїй насміхатися будеш.

Znoście mię, a ja będę mówił; a gdy domówię, naśmiewajcie się.

Хіба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?

Izaż do człowieka obracam narzekanie moje? a ponieważ mam o co, jakoż się niema trapić duch mój?

Оберніться до мене й жахніться, та руку на уста свої покладіть...

Wejrzyjcież na mię, a zdumiewajcie się, a połóżcie rękę na usta wasze.

І якщо я згадаю про це, то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє...

Bo co sobie wspomnę, tedy się lękam, a strach zdejmuje ciało moje.

Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?

Przeczże niepobożni żyją, starzeją się, i wzmagają się w bogactwa?

Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах...

Nasienie ich trwałe jest przed obliczem ich z nimi, a rodzina ich przed oczyma ich.

Доми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.

Domy ich bezpieczne od strachu, a niemasz rózgi Bożej nad nimi.

Спинається бик його, і не даремно, зачинає корова його, й не скидає.

Byk ich przypuszczon bywa, a nie traci nasienia; krowa ich rodzi, a nie pomiata.

Вони випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують.

Wypuszczają maluczkie dziatki swoje jako trzodę, a synowie ich wyskakują.

Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.

Wykrzykają przy bębnie i przy harfie, a weselą się przy głosie muzyki.

Провадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.

Trawią w dobrem dni swoje, a we mgnieniu oka do grobu zstępują.

А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!

Którzy mawiają Bogu: Odejdź od nas; bo dróg twoich znać nie chcemy.

Що таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?

Któż jest Wszechmocny, abyśmy mu służyli? a cóż nam to pomoże, choćbyśmy mu się modlili?

Та не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних...

Ale oto, dobra ich nie są w rękach ich; przetoż rada niepobożnych daleka jest odemnie.

Як часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? Він приділює в гніві Своїм на них пастки!

Częstoż pochodnia niepobożnych gaśnie? a zginienie ich przychodzi na nich? Oddziela im Bóg boleści w gniewie swoim.

Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!

Stawają się jako plewa przed wiatrem, i jako perz, który wicher porywa.

Бог ховає синам його кривду Свою та нехай надолужить самому йому, і він знатиме!

Bo Bóg chowa synom jego pomstę jego; nadgradza mu, aby to poczuł.

Нехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!

Oglądają oczy jego nieszczęście swoje, a z popędliwości Wszechmocnego pić będzie.

Яке бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?

Co za staranie jego o domu jego po nim, gdyż liczba miesięcy jego umniejszona jest?

Чи буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме?

Izali Boga kto nauczy umiejętności, gdyż on wysokich sądzi?

Оцей в повній силі своїй помирає, увесь він спокійний та мирний,

Ten umiera w doskonałej sile swojej, gdy zewsząd bezpieczny i spokojny jest;

діжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.

Gdy piersi jego pełne są mleka, a szpik kości jego odwilża się,

А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,

Inny zaś umiera w gorzkości ducha, który nie jadał z uciechą.

та порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє...

Spólnie w prochu leżeć będą, a robaki ich okryją.

Тож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.

Oto ja znam myśli wasze i zamysły, które przeciwko mnie złośliwie zmyślacie.

Бож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?

Bo mówicie: Gdzież jest dom książęcy? gdzie namiot przybytków niepobożnych?

Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:

Izaliście nie pytali podróżnych? a znaków ich izali znać nie chcecie?

що буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!

Że w dzień zatracenia zły zachowany bywa, w dzień, którego gniew przywiedziony bywa.

Хто йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?

Któż mu oznajmi w oczy drogę jego? a to, co czynił, kto mu odpłaci?

І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають...

Wszakże i on do grobów zaprowadzony będzie, a w kupie umarłych zawżdy zostanie.

Скиби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає числа...

Słodnieją mu bryły grobowe, i ciągnie za sobą wszystkich ludzi; a tych, którzy go poprzedzili, niemasz liczby.

І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?...

Jakoż mię tedy próżno cieszycie, gdyż w odpowiedziach waszych zostaje kłamstwo?