John 6

Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверіядського моря.

ויהי אחרי כן ויצא ישוע אל עבר ים הגליל אשר לטיבריה׃

А за Ним ішла безліч народу, бо бачили чуда Його, що чинив над недужими.

וילכו אחריו המון עם רב כי ראו אותתיו אשר עשה עם החולים׃

Ісус же на гору зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.

ויעל ישוע על ההר וישב שם הוא ותלמידיו׃

Наближалася ж Пасха, свято юдейське.

וימי הפסח חג היהודים קרבו לבוא׃

А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка безліч народу до Нього йде, говорить Пилипові: Де ми купимо хліба, щоб вони поживились?

וישא ישוע את עיניו וירא עם רב בא אליו ויאמר אל פילפוס מאין נקנה להם לחם לאכל׃

Він же це говорив, його випробовуючи, бо знав Сам, що Він має робити.

ואך למען נסות אתו דבר זאת כי הוא ידע את אשר יעשה׃

Пилип Йому відповідь дав: І за двісті динаріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай трохи дістав.

ויען אתו פילפוס לחם מאתים דינר לא ימצא להם לקחת לו איש איש מעט׃

Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Симона Петра:

ויאמר אליו אחד מתלמידיו אנדרי אחי שמעון פטרוס׃

Є тут хлопчина один, що має п'ять ячних хлібів та дві рибі, але що то на безліч таку!

יש פה נער אשר לו חמש ככרות לחם שערים ושני דגים אך אלה מה המה לעם רב כזה׃

А Ісус відказав: Скажіть людям сідати! А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.

ויאמר ישוע צוו את העם לשבת ארצה וירק דשא לרב היה במקום ההוא וישבו לארץ כחמשת אלפי איש במספר׃

А Ісус узяв хліби, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.

ויקח ישוע את ככרות הלחם ויברך ויתן לתלמידיו והתלמידים אל המסבים וככה גם מן הדגים כאות נפשם׃

І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: Позбирайте куски позосталі, щоб ніщо не загинуло.

ויהי כאשר שבעו ויאמר אל תלמידיו אספו את פתותי לחם הנותרים למען לא יאבד מאומה׃

І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдцям із п'яти ячних хлібів.

ויאספו וימלאו שנים עשר סלים בפתותי חמש ככרות לחם השערים הנותרים לאכליהם׃

А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!

ויהי כראות האנשים את האות הזה אשר עשה ישוע ויאמרו הנה זה הוא באמת הנביא הבא לעולם׃

Спостерігши ж Ісус, що вони мають замір прийти та забрати Його, щоб настановити царем, знов на гору пішов Сам один.

וידע ישוע כי יבאו ויתפשהו להמליך אותו וימלט עוד הפעם אל ההר הוא לבדו׃

А як вечір настав, то зійшли Його учні над море.

ויהי בערב וירדו תלמידיו אל הים ויבאו באניה ויעברו אל עבר הים אל כפר נחום׃

І, ввійшовши до човна, на другий бік моря вони попливли, до Капернауму. І темрява вже наступила була, а Ісус ще до них не приходив.

ויכס אתם החשך וישוע לא בא אליהם׃

Від великого ж вітру, що віяв, хвилювалося море.

ויסער הים כי רוח גדולה נושבת׃

Як вони ж пропливли стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до човна зближається, і їх страх обгорнув...

והם חתרו במשוטיהם כדרך עשרים וחמש או שלשים ריס ויראו את ישוע מתהלך על הים הלוך וקרב אל האניה וייראו׃

Він же каже до них: Це Я, не лякайтесь!

ויאמר אליהם אני הוא אל תיראו׃

І хотіли вони взяти до човна Його; та човен зараз пристав до землі, до якої пливли.

ויואילו לקחת אתו אל האניה ורגע הגיעה האניה לארץ אשר הם הלכים שמה׃

А наступного дня той народ, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого човна, крім одного того, що до нього ввійшли були учні Його, не було, і що до човна не входив Ісус із Своїми учнями, але відпливли самі учні.

ויהי ממחרת וירא המון העם העמד מעבר לים כי לא היתה אניה בזה בלתי אחת אשר ירדו בה תלמידיו וכי ישוע לא בא עם תלמידיו אל האניה אך תלמידיו לבדם נסעו מזה׃

А тим часом із Тіверіяди припливли човни інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку.

ואניות אחרות באו מטיברים קרוב למקום אשר אכלו שם את הלחם בברכת האדון׃

Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни посідали самі й прибули до Капернауму, і шукали Ісуса.

ויהי כראות המון העם כי ישוע איננו שם אף לא תלמידיו וירדו גם הם באניות ויבאו אל כפר נחום לבקש את ישוע׃

І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: Коли Ти прибув сюди, Учителю?

וכאשר מצאו אתו מעבר הים ויאמרו אליו רבי מתי באת הלם׃

Відповів їм Ісус і сказав: Поправді, поправді кажу вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наситились.

ויען אתם ישוע ויאמר אמן אמן אני אמר לכם לא על ראותכם את האתות תבקשוני כי אם על אשר אכלתם מן הלחם ותשבעו׃

Пильнуйте не про поживу, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Людський, бо відзначив Його Бог Отець.

אל תעמלו במאכל אשר יאבד כי אם במאכל הקים לחיי עולמים אשר בן האדם יתננו לכם כי בו חתם חותמו אביו האלהים׃

Сказали ж до Нього вони: Що ми маємо почати, щоб робити діла Божі?

ויאמרו אליו מה נעשה לפעל פעלות אלהים׃

Ісус відповів і сказав їм: Оце діло Боже, щоб у Того ви вірували, Кого Він послав.

ויען ישוע ויאמר אליהם זאת פעלת אלהים כי תאמינו בזה אשר הוא שלחו׃

А вони відказали Йому: Яке ж знамено Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли Тобі віри? Що Ти робиш?

ויאמרו אליו מה אפוא האות אשר תעשה למעננראה ונאמין בך מה תפעל׃

Наші отці їли манну в пустині, як написано: Хліб із неба їм дав на поживу.

אבותינו אכלו את המן במדבר כאשר כתוב לחם מן השמים נתן למו לאכל׃

А Ісус їм сказав: Поправді, поправді кажу вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба.

ויאמר אליהם ישוע אמן אמן אני אמר לכם לא משה נתן לכם את הלחם מן השמים כי אם אבי נתן לכם את הלחם מן השמים האמתי׃

Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові.

כי לחם אלהים הוא היורד מן השמים ונתן חיים לעולם׃

А вони відказали до Нього: Давай, Господи, хліба такого нам завжди!

ויאמרו אליו אדני תנה לנו תמיד את הלחם הזה׃

Ісус же сказав їм: Я хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме.

ויאמר להם ישוע אנכי הוא לחם החיים כל הבא אלי לא ירעב ואשר יאמין בי לא יצמא עוד׃

Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте.

ואני הנה אמרתי לכם כי גם חזיתם אתי ולא תאמינו׃

Усе прийде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.

כל אשר יתננו לי אבי יבוא אלי והבא אלי לא אהדפנו החוצה׃

Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.

כי ירדתי מן השמים לא לעשות רצוני כי אם רצון שלחי׃

Оце ж воля Того, Хто послав Мене, щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня.

וזה רצון האב אשר שלחני כי כל אשר נתן לי לא יאבד לי כי אם אקימנו ביום האחרון׃

Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.

וזה רצון שלחי אשר כל הראה את הבן ומאמין בו יהיו לו חיי עולמים ואני אקימנו ביום האחרון׃

Тоді стали юдеї ремствувати на Нього, що сказав: Я той хліб, що з неба зійшов.

וילנו עליו היהודים על אמרו אנכי הוא הלחם הירד מן השמים׃

І казали вони: хіба Він не Ісус, син Йосипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?

ויאמרו הלא זה הוא ישוע בן יוסף אשר אנחנו ידעים את אביו ואת אמו ואיך יאמר מן השמים באתי׃

А Ісус відповів і промовив до них: Не ремствуйте ви між собою!

ויען ישוע ויאמר אליהם אל תלינו איש אל רעהו׃

Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня.

לא יוכל איש לבוא אלי בלתי אם ימשכהו אבי אשר שלחני ואני אקימנו ביום האחרון׃

У Пророків написано: І всі будуть від Бога навчені. Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.

הלא כתוב בנביאים וכל בניך למודי יהוה לכן כל אשר שמע מן האב ולמד יבא אלי׃

Це не значить, щоб хтось Отця бачив, тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога.

לא כאלו ראה איש את האב בלתי הבא מאת האלהים הוא ראה את האלהים׃

Поправді, поправді кажу Вам: Хто вірує в Мене, життя вічне той має.

אמן אמן אני אמר לכם המאמין בי לו חיי עולמים׃

Я хліб життя!

אנכי הוא לחם החיים׃

Отці ваші в пустині їли манну, і померли.

אבותיכם אכלו את המן במדבר וימתו׃

То є хліб, Який сходить із неба, щоб не вмер, хто Його споживає.

זה הוא הלחם הירד מן השמים למען יאכל איש ממנו ולא ימות׃

Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам.

אנכי הלחם החי הירד מן השמים איש כי יאכל מן הלחם הזה יחיה לעולם והלחם אשר אתננו הוא בשרי אשר אני נתן בעד חיי העולם׃

Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: Як же Він може дати нам тіла спожити?

ויתוכחו היהודים איש עם רעהו לאמר איכה יוכל זה לתת לנו את בשרו לאכל׃

І сказав їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.

ויאמר אליהם ישוע אמן אמן אני אמר לכם אם לא תאכלו את בשר בן האדם ושתיתם את דמו אין לכם חיים בקרבכם׃

Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.

האכל את בשרי והשתה את דמי יש לו חיי עולמים ואני אקימנו ביום האחרון׃

Бо тіло Моє то правдиво пожива, Моя ж кров то правдиво пиття.

כי בשרי באמת הוא מאכל ודמי באמת הוא משקה׃

Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому.

האכל את בשרי ושתה את דמי הוא ילין בי ואני בו׃

Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною.

כאשר שלחני האב החי ואנכי חי בגלל אבי כן האכל אתי גם הוא יחיה בגללי׃

То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли манну й померли, хто цей хліб споживає, той жити буде повік!

זה הוא הלחם הירד מן השמים לא כאשר אכלו אבותיכם את המן וימתו האכל את הלחם הזה יחיה לעולם׃

Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі.

כזאת דבר בבית הכנסת בלמדו בכפר נחום׃

А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: Жорстока це мова! Хто слухати може її?

ורבים מתלמידיו כשמעם אמרו קשה הדבר הזה מי יוכל לשמע אתו׃

А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ремствують, промовив до них: Чи оце вас спокушує?

ויבן ישוע בלבו כי תלמידיו מלינים על זאת ויאמר אליהם הזאת לכם למכשול׃

А що ж, як побачите Людського Сина, що сходить туди, де перше Він був?

מה אפוא אם תראו את בן האדם עלה אל אשר היה שם לפנים׃

То дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя.

הרוח הוא הנתן חיים והבשר אין בו מועיל הדברים אשר אני דברתי אליכם רוח המה וחיים המה׃

Але є дехто з вас, хто не вірує. Бо Ісус знав спочатку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його.

אך יש מכם אשר לא יאמינו כי ישוע ידע מראש מי הם אשר אינם מאמינים ומי המוסר אתו׃

І сказав Він: Я тому й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця дане те.

ויאמר על כן אמרתי לכם כי לא יוכל איש לבוא אלי בלתי אם נתן לו מאת אבי׃

Із того часу відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним.

מן העת הזאת רבים מתלמידיו נסגו אחור ולא יספו להתהלך אתו׃

І сказав Ісус Дванадцятьом: Чи не хочете й ви відійти?

ויאמר ישוע אל שנים העשר היש את נפשכם גם אתם לסור ממני׃

Відповів Йому Симон Петро: До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного.

ויען אתו שמעון פטרוס אדני אל מי נלך דברי חיי עולמים עמך׃

Ми ж увірували та пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого!

ואנחנו האמנו ונדע כי אתה המשיח בן אל חי׃

Відповів їм Ісус: Чи не Дванадцятьох Я вас вибрав? Та один із вас диявол...

ויען אתם ישוע הלא בחרתי אני בכם שנים העשר ואחד מכם שטן הוא׃

Це сказав Він про Юду, сина Симонового, Іскаріота. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьох.

זאת אמר על יהודה בן שמעון איש קריות כי עתיד היה למסרו והוא אחד משנים העשר׃