Job 29

І Йов далі вів мову свою та й сказав:

Jòb tanmen pale ankò, li di:

О, коли б я був той, як за місяців давніх, як за днів тих, коли боронив мене Бог,

-Ki moun ki va fè m' viv tan lontan an, lè Bondye t'ap voye je sou mwen an?

коли над головою моєю світився світильник Його, і при світлі його я ходив в темноті,

Lè sa a, Bondye te toujou la avèk mwen. Limyè li te klere anwo tèt mwen, li t'ap moutre m' kote pou m' mete pye m' nan fènwa a.

як був я за днів тих своєї погожої осени, коли Божа милість була над наметом моїм,

Nan tan sa a, tout zafè m' t'ap mache byen. Bondye te zanmi m'. Li t'ap pwoteje kay mwen.

коли Всемогутній зо мною ще був, а навколо мене мої діти,

Bondye ki gen tout pouvwa a te toujou la avèk mwen. Mwen t'ap viv nan mitan tout pitit gason m' yo.

коли мої кроки купалися в маслі, а скеля оливні струмки біля мене лила!...

Bèf ak kabrit mwen yo te konn bay anpil lèt. Pye oliv mwen yo te donnen menm nan tè wòch.

Коли я виходив до брами при місті, і ставив на площі сидіння своє,

Lè mwen parèt pòtay lavil la, lè mwen pran plas mwen nan mitan chèf fanmi yo,

як тільки вбачали мене юнаки то ховались, а старші вставали й стояли,

wè yo wè m', jenn gason yo mete kò yo sou kote, granmoun yo leve kanpe pa respè pou mwen.

зверхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої,

Notab yo sispann pale, yo fèmen bouch yo.

ховався тоді голос володарів, а їхній язик приліпав їм був до піднебіння...

Ata chèf yo pa ka pale ankò! Lang yo vin lou nan bouch yo.

Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаженним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене,

Tout moun ki te wè m' t'ap mache fè lwanj mwen, tout moun ki te tande m' te kontan avè m'.

бо я рятував бідаря, що про поміч кричав, і сироту та безпомічного.

Mwen lonje men bay pòv malere ki nan ka ansanm ak timoun san papa ki san sekou.

Благословення гинучого на мене приходило, а серце вдовиці чинив я співаючим!

Moun ki te nan pi gwo mizè t'ap fè lwanj mwen. Mwen te fè kè vèv yo kontan.

Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та завій було право моє.

Mwen te toujou fè sa ki dwat. Mwen pa t' janm nan patipri.

Очима я був для сліпого, а кривому ногами я був.

Se mwen ki te wè pou avèg yo. Se mwen ki te mache pou kokobe yo.

Бідарям я був батьком, суперечку ж, якої не знав, я досліджував.

Mwen te yon papa pou pòv malere yo. Mwen te kanpe pou defann kòz etranje yo.

Й я торощив злочинцеві щелепи, і виривав із зубів його схоплене.

Mwen te kraze pouvwa malveyan yo. Mwen sove moun ki te anba men yo.

І я говорив: Умру я в своєму гнізді, і свої дні я помножу, немов той пісок:

Mwen t'ap di nan kè m': M'a viv kont viv mwen. M'a mouri sou kabann mwen ak kè poze.

для води був відкритий мій корень, а роса зоставалась на вітці моїй...

Mwen te tankou yon pyebwa plante bò larivyè. Sou tout branch li yo se lawouze.

Моя слава була при мені все нова, і в руці моїй лук мій відновлював силу.

Moun pa ta janm sispann fè lwanj mwen. Mwen t'ap toujou gen tout fòs mwen sou mwen.

Мене слухалися й дожидали, і мовчали на раду мою.

Lè m'ap pale, tout moun fèmen bouch yo. Yo louvri zòrèy yo, y'ap tann konsa konsèy m'ap bay.

По слові моїм уже не говорили, і падала мова моя на них краплями.

Pawòl mwen tonbe nan kè yo tankou grenn lapli. Lè m' fin pale, pesonn pa gen anyen pou di ankò.

І чекали мене, як дощу, і уста свої відкривали, немов на весінній той дощик...

Yo t'ap tann mwen pale tankou tè sèk k'ap tann lapli. Yo rete bouch louvri pou ranmase sa m'ap di.

Коли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гасили.

Lè yo dekouraje, mwen fè yon ti ri ak yo. Sa te kont pou remoute kouraj yo.

Вибирав я дорогу для них і сидів на чолі, і пробував, немов цар той у війську, коли тішить засмучених він!

Mwen te kanpe alatèt yo. Mwen mennen yo tankou yon wa k'ap mennen sòlda li yo. Mwen di yo sa pou yo fè. Mwen te ba yo kouraj lè yo nan lafliksyon.