Job 30

А тепер насміхаються з мене молодші від мене літами, ті, що їхніх батьків я бридився б покласти із псами отари моєї...

Men koulye a, moun ki pi jenn pase m' yo ap pase m' nan rizib. Papa yo se moun mwen pa t' pran pou anyen, moun mwen pa ta menm mete ak chen m' pou gade mouton.

Та й сила рук їхніх для чого бувала мені? Повня сил їх минулась!

Epitou, yo te twò fèb pou fè anyen pou mwen. Se te yon bann gason san kouraj.

Самотні були в недостатку та голоді, ссали вони суху землю, зруйновану та опустілу!

Mizè ak grangou te fini ak yo. Lannwit se grenn bwa yo te konn al souse nan savann kote moun pa rete.

рвали вони лободу на кущах, ялівцеве ж коріння було їхнім хлібом...

Yo pran fèy raje pou yo manje. Ata rasin bayawonn pase.

Вони були вигнані з-поміж людей, кричали на них, немов на злодіїв,

Kote yo pase moun mete yo deyò, yo rele bare dèyè yo tankou vòlè.

так що вони пробували в яругах долин, по ямах підземних та скелях,

Yo te blije al rete nan twou wòch, nan twou tè sou bò ravin yo.

ревіли вони між кущами, збирались під терням,

Y'ap rele tankou bèt mawon nan raje a. Yo fè pil sou pil nan savann lan.

сини нерозумного й діти неславного, вони були вигнані з краю!

Se te yon bann sanzave ki pa t' menm gen non. Yo te mete yo deyò nan peyi a.

А тепер я став піснею їм, і зробився для них поговором...

Koulye a, y'ap fè chante sou mwen. Y'ap bay istwa sou do m'.

Вони обридили мене, віддалились від мене, і від мойого обличчя не стримали слини,

Yo pè pwoche bò kote m' pou m' pa sal yo. Yo menm krache nan figi m'.

бо Він розв'язав мого пояса й мучить мене, то й вони ось вуздечку із себе відкинули перед обличчям моїм...

Paske Bondye kraze kouraj mwen, li lage m' atè, kifè, mapou tonbe, kabrit manje fèy li.

По правиці встають жовтодзюбі, ноги мені підставляють, і топчуть на мене дороги нещастя свого...

Bann moun sa yo leve dèyè m', y'ap fè m' kouri. Yo lage dèyè m' pou yo pran m'.

Порили вони мою стежку, хочуть мати користь із мойого життя, немає кому їх затримати,

Yo sènen m' toupatou pou yo ka fini avè m'. Pa gen pesonn pou di yo pa fè sa.

немов через вилім широкий приходять, валяються попід румовищем...

Yo pase nan fant barikad, yo tonbe sou mwen. Yo pilonnen m' anba pye yo.

Обернулось страхіття на мене, моя слава пронеслась, як вітер, і, як хмара, минулося щастя моє...

Yon sèl latranblad pran mwen. Tankou yon kout van li kraze kouraj mwen. Tankou yon nwaj k'ap pase, tout byen m' yo disparèt.

А тепер розливається в мене душа моя, хапають мене дні нещастя!

Koulye a, mwen prèt pou m' mouri. Lafliksyon ap fini avè m'.

Вночі мої кості від мене віддовбуються, а жили мої не вспокоюються...

Lannwit, tout zo nan kò m' ap fè m' mal. Doulè ap manje m' anndan san rete.

З великої Божої сили змінилося тіло моє, і недуга мене оперізує, мов той хітон.

Bondye ponyen m' nan kòlèt, l'ap chifonnen tout rad sou mwen.

Він укинув мене до болота, і став я подібний до пороху й попелу.

Li voye m' jete nan labou. Mwen pa pi bon pase pousyè tè ak sann dife.

Я кличу до Тебе, та Ти мені відповіді не даєш, я перед Тобою стою, Ти ж на мене лише придивляєшся...

Mwen rele nan pye ou, Bondye! Ou pa reponn mwen. Mwen kanpe devan ou, ou pa okipe m' menm.

Ти змінився мені на жорстокого, мене Ти женеш силою Своєї руки...

Ou pa menm moun lan ankò. W'ap malmennen m'. Ou soti pou pèsekite m' ak tout fòs ou.

На вітер підняв Ти мене, на нього мене посадив, і робиш, щоб я розтопивсь на спустошення!

Ou fè van pote m' ale. M'ap vole tankou pay. Ou voye yon van tanpèt boulvèse m'.

Знаю я: Ти до смерти провадиш мене, і до дому зібрання, якого призначив для всього живого...

Wi, mwen konnen byen pwòp w'ap mennen m' pou m' al mouri, pou m' al sibi sò k'ap tann tout moun lan.

Хіба не простягає руки потопельник, чи він у нещасті своїм не кричить?

Poukisa w'ap atake yon moun ki tou fin mouri, yon moun ki pa ka fè anyen ankò pase mande padon?

Чи ж не плакав я за бідарем? Чи за вбогим душа моя не сумувала?

Eske mwen pa t' nan lapenn ansanm ak moun ki te nan mizè? Eske kè m' pa t' fè m' mal pou moun ki pa t' gen anyen menm yo?

Бо чекав я добра, але лихо прийшло, сподівався я світла, та темнота прийшла...

Mwen t'ap tann kontantman, se malè ki vini. Mwen t'ap tann limyè, se fènwa ki kouvri m'.

Киплять мої нутрощі й не замовкають, зустріли мене дні нещастя,

Tout zantray mwen ap bouyi san rete. Chak jou m'ap soufri pi rèd.

ходжу почорнілий без сонця, на зборі встаю та кричу...

M'ap mache kagou, san pesonn pou konsole m'. Mwen kanpe nan mitan tout moun, m'ap mande sekou.

Я став братом шакалам, а струсятам товаришем,

Vwa mwen tankou vwa koukou. Mwen rele tankou frize.

моя шкіра зчорніла та й лупиться з мене, від спекоти спалилися кості мої...

Po m' vin tou nwa, l'ap dekale. Lafyèb ap manje m' nan zo.

І стала жалобою арфа моя, а сопілка моя зойком плачливим...

Lontan se mizik gita ak fif ase ki te nan zòrèy mwen. Men, koulye a, se plenn, se kriye ase m'ap tande.