Psalms 69

Для дириґетна хору. На спів: „Лелії". Давидів.

Davidin Psalmi kukkasista, edelläveisaajalle. Jumala,auta minua; sillä vedet käyvät hamaan minun sieluuni asti.

Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!

Minä vajoon syvään mutaan, jossa ei pohjaa ole: minä olen tullut syviin vesiin, ja virta upottaa minun.

Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!

Minä väsyn huutamisesta: minun kurkkuni kuivettuu: minun näkyni vaipuu, toivoissani minun Jumalani päälle.

Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...

Niitä on enempi kuin päässäni hiuksia, jotka ilman syytä minua vihaavat, jotka syyttömästi minun viholliseni ovat, ja minua hukuttavat, ovat väkevät: niitä täytyy minun maksaa, joita en minä ryövännyt.

Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!

Jumala, sinäpä tiedät minun tyhmyyteni, ja minun rikokseni ei ole sinulta salatut.

Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!

Älä salli heitä häpiään tulla minun tähteni, jotka sinua odottavat, Herra, Herra Zebaot: älä anna heitä häväistä minun tähteni, jotka sinua etsivät, Israelin Jumala.

Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,

Sillä sinun tähtes minä pilkkaa kärsin; minun kasvoni ovat täynnä häpiää.

бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...

Minä olen muukalaiseksi veljilleni tullut, ja oudoksi äitini lapsille.

Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,

Sillä sinun huonees kiivaus syö minua: ja heidän pilkkansa, jotka sinua pilkkasivat, lankesi minun päälleni.

бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,

Minä itkin ja paastosin hartaasti, ja minä pilkattiin päälliseksi.

і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...

Ja minä puin säkin ylleni, ja olin heille sananlaskuksi.

За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:

Jotka portissa istuvat, ne minusta jaarittelevat, ja juodessansa he minusta lauleskelevat.

про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...

Mutta minä rukoilen sinua, Herra, otollisella ajalla, Jumala, sinun suuren laupiutes puolesta: kuule minua sinun autuutes totuuden tähden.

А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,

Pelasta minua loasta, etten minä vajoaisi; että minä pelastettaisiin vihollisistani ja syvistä vesistä.

визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!

Ettei vuo minua upottaisi ja syvyydet minua lainoaisi, eikä kaivon suu suljettaisi minun päälleni.

Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!

Kuule minua, Herra; sillä sinun laupiutes on hyvä: käännä sinuas minun puoleeni, sinun suuren laupiutes tähden.

Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,

Ja älä peitä kasvojas palvelialtas; sillä minä ahdistetaan: kuultele minua nopiasti.

і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,

Lähene minun sieluani, ja lunasta häntä: minun vihollisteni tähden pelasta minua.

наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...

Sinäpä tiedät pilkkani, häpiäni ja häväistykseni: kaikki minun viholliseni ovat edessäs.

Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!

Pilkka särkee minun sydämeni ja vaivaa minua: minä odotan, jos joku armahtais, ja ei ole kenkään, ja lohduttajia, vaan en ketään löydä.

Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!

Ja he antoivat minulle sappea syödäkseni, ja etikkaa juodakseni minun janossani.

і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...

Heidän pöytänsä olkoon heille paulaksi, sekä kostoksi että lankeemiseksi.

Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,

Tulkoon heidän silmänsä pimiäksi, ettei he näkisi, ja salli heidän lanteensa aina horjua.

бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!

Vuodata närkästykses heidän päällensä, ja hirmuinen vihas käsittäköön heitä,

Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!

Olkoon heidän huoneensa kylmillä; ja ei kenkään olko, joka heidän majassansa asuis.

Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!

Sillä he vainoovat sitä, jota lyönyt olet, ja juttelevat niiden kipua, joita haavoittanut olet.

Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...

Salli heitä langeta synnistä syntiin, ettei he tulisi sinun vanhurskautees.

Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,

Pyyhi heitä eläväin kirjasta, ettei he kirjoitettaisi vanhurskasten kanssa.

нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...

Mutta minä olen raadollinen ja murheellinen: Jumala, sinun autuutes suojelkoon minua!

А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,

Minä kiitän Jumalan nimeä veisuulla, ja suuresti ylistän häntä kiitoksella.

і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!

Se kelpaa paremmin Herralle kuin härkä taikka mulli, jolla ovat sarvet ja sorkat.

і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.

Raadolliset näkevät sen ja iloitsevat, ja jotka Jumalaa etsivät, heidän sydämensä pitää elämän.

Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,

Sillä Herra kuulee köyhiä, ja ei hän vankiansa katso ylön.

бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!

Kiittäkään häntä taivaat ja maa, meri, ja kaikki kuin niissä liikkuvat.

Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,

Sillä Jumala auttaa Zionia ja rakentaa Juudan kaupungit, että siellä asutaan, ja se perinnöllä omistetaan.

бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його, і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його, житимуть в нім!

Ja hänen palveliainsa siemen sen perii: ja ne, jotka hänen nimeänsä rakastavat, pitää asuman siinä.