Psalms 69

Для дириґетна хору. На спів: „Лелії". Давидів.
خدایا، جانم به لبم رسیده است، مرا نجات ده.
Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!
در گرداب مشکلات فرو رفته‌ام و نزدیک است که از پای درآیم، در‌ آبهای عمیق غرق می‌شوم و سیلاب به بالای سرم رسیده است.
Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!
از ناله خسته شده و گلویم خشک شده است. در انتظار کمک تو چشمانم تار گردیده‌اند.
Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...
تعداد آنانی که بی‌جهت از من نفرت دارند از موی سرم زیادتر است. دشمنانم دربارهٔ من دروغ می‌گویند. آنانی که قصد جان مرا دارند، قوی هستند. مرا مجبور کردند آنچه را که ندزدیده بودم، پس بدهم.
Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!
خدایا، گناهان من از تو پنهان نیستند و تو از حماقت من آگاهی.
Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!
ای خداوند، خدای متعال مگذار به‌خاطر من آنانی که بر تو توکّل نموده‌اند، شرمنده شوند. ای خدای اسرائیل، آنانی را که به تو امید دارند به‌خاطر من خجل مساز.
Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,
من به‌خاطر تو رسوا و شرمنده شده‌ام.
бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...
نزد فامیلم مانند یک غریبه و نزد خانواده‌ام مانند بیگانه‌ها شده‌ام.
Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,
غیرتی که برای خانهٔ تو دارم، آتشی در وجودم برافروخته. دشمنان همچنان‌که به تو اهانت نمودند، به من نیز توهین کردند.
бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,
هنگامی‌که با روزه گرفتن، خود را فروتن نمودم، مردم به من توهین کردند.
і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...
وقتی پلاس پوشیدم، به من خندیدند.
За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:
زبانزد مردم کوچه و بازار و شرابخواران گردیده‌ام و برایم سرود می‌خوانند.
про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...
امّا من، ای خداوند، به درگاه تو دعا می‌کنم. ای خدا، در وقت مناسب به من جواب بده، به‌خاطر محبّت پایدار خود دعایم را مستجاب فرما و به سبب وعدهٔ خود مرا نجات بده.
А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,
مرا از این گِرداب مشکلات نجات بده و از شر دشمنان، در پناه خود حفظ فرما.
визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!
مگذار در مشکلات غرق شوم و در این گرفتاری‌ها نابود گردم و سرانجام راهی گور شوم.
Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!
خداوندا، محبّت پایدار تو چه نیکوست، پس به‌خاطر رحمت عظیمت به من توجّه نما.
Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,
روی خود را از بندهٔ خود مپوشان، اکنون که در سختی هستم مرا مستجاب نما.
і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,
بیا و تاوان آزادی مرا بپرداز و مرا از دست دشمنانم نجات بده.
наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...
تو می‌دانی که چگونه رسوا شده‌ام و مورد سرزنش و توهین قرار گرفته‌ام. تو همهٔ دشمنانم را می‌شناسی.
Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!
سرزنش‌های مردم، دلم را شکسته و مأیوس شده‌ام. به هر سو روی آوردم، دلسوزی نیافتم و از کسی تسلّی نیافتم.
Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!
هنگامی‌که گرسنه بودم زهر به من تعارف کردند؛ و وقتی تشنه بودم، سرکه به من دادند.
і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...
بگذار جشن آنها به ماتم و امنیّت آنان به تشویش مبدّل گردد.
Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,
چشمانشان را کور و کمرشان را سست گردان.
бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!
خشم خود را بر سر آنان بریز و ایشان را با آتش غضبت بسوزان.
Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!
خانه‌های ایشان ویران شود و کسی در چادر‌های آنان ساکن نگردد.
Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!
زیرا آنها به کسانی آزار می‌رسانند که تو تنبیه نموده‌ای و دربارهٔ آنهایی گفت‌وگو می‌کنند که تو مجازات نموده‌ای.
Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...
گناهانشان را در نظر بگیر و راه نجات را بر آنان ببند.
Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,
نامشان را از دفتر زندگی محو کن و آنان را جزء قوم خود مشمار.
нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...
امّا من در رنج و عذابم، ای خدا مرا نجات بده و سربلند گردان.
А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,
من با سرود، خدا را ستایش خواهم كرد؛ و با شکرگزاری عظمت او را بیان خواهم کرد.
і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!
خداوند این را بیشتر از قربانی گاو و گوساله می‌پسندد.
і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.
وقتی مظلومان این را ببینند، خوشحال خواهند شد و آنانی که خدا را پرستش می‌کنند، تشویق خواهند شد.
Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,
زیرا خداوند دعای نیازمندان را می‌شنود و یاران اسیر خود را از یاد نمی‌برد.
бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!
ای آسمان و زمین، خدا را ستایش کنید. دریاها و همهٔ موجودات آن، او را ستایش كنید.
Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,
خدا اورشلیم را نجات خواهد داد و شهرهای یهودا را دوباره آباد خواهد کرد. قوم او آنها را تصرّف نموده در آنها سکونت خواهد کرد.
бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його, і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його, житимуть в нім!
نسل بندگان او وارث آن خواهند شد و کسانی‌که او را دوست می‌دارند، در آن سکونت خواهند نمود.