Proverbs 12

Хто любить навчання, той любить пізнання, а хто докір ненавидить, той нерозумний.

At elske Tugt er at elske Kundskab, at hade Revselse er dumt.

Добрий від Господа має вподобання, а людину злих замірів осудить Господь.

Den gode vinder Yndest hos HERREN, den rænkefulde dømmer han skyldig.

Не зміцниться людина безбожністю, корінь же праведних не захитається.

Ingen står fast ved Gudløshed, men retfærdiges Rod skal aldrig rokkes.

Жінка чеснотна корона для чоловіка свого, а засоромлююча мов та гниль в його костях.

En duelig Kvinde er sin Ægtemands Krone, en dårlig er som Edder i hans Ben.

Думки праведних право, підступні заміри безбожних омана.

Retfærdiges Tanker er Ret, gudløses Opspind er Svig.

Безбожних слова чатування на кров, а уста невинних урятовують їх.

Gudløses Ord er på Lur efter Blod, retsindiges Mund skal bringe dem Frelse.

Перевернути безбожних і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.

Gudløse styrtes og er ikke mer. retfærdiges Hus står fast.

Хвалять людину за розум її, а кривосердий стає на погорду.

For sin Klogskab prises en Mand, til Spot bliver den, hvis Vid er vrangt.

Ліпше простий, але роботящий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позбавлений.

Hellere overses, når man holder Træl, end optræde stort, når man mangler Brød.

Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.

Den retfærdige føler med sit Kvæg, gudløses Hjerte er grumt.

Хто оброблює землю свою, той хлібом насичується, хто ж за марницею гониться, той позбавлений розуму.

Den mættes med Brød, som dyrker sin Jord, uden Vid er den, der jager efter Tomhed.

Безбожний жадає ловити у сітку лихих, а в праведних корень приносить плоди.

De ondes Fæstning jævnes med Jorden, de retfærdiges Rod bolder Stand.

Пастка злого в гріху його уст, а праведний з утиску вийде.

I Læbernes Brøde hildes den onde, den retfærdige undslipper Nøden.

Людина насичується добром з плоду уст, і зроблене рук чоловіка до нього впаде.

Af sin Munds Frugt mættes en Mand med godt, et Menneske får, som hans Hænder har øvet.

Дорога безумця пряма в його очах, а мудрий послухає ради.

Dårens Færd behager ham selv, den vise hører på Råd.

Нерозумного гнів пізнається відразу, розумний же мовчки ховає зневагу.

En Dåre giver straks sin Krænkelse Luft, den kloge spottes og lader som intet.

Хто правду говорить, той виявлює праведність, а свідок брехливий оману.

Den sanddru fremfører, hvad der er ret, det falske Vidne kommer med Svig.

Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрих то ліки.

Mangens Snak er som Sværdhug, de vises Tunge læger.

Уста правдиві стоятимуть вічно, а брехливий язик лиш на хвилю.

Sanddru Læbe består for evigt, Løgnetunge et Øjeblik.

В серці тих, хто зло оре, омана, а радість у тих, хто дораджує мир.

De, som smeder ondt, har Svig i Hjertet; de, der stifter Fred, har Glæde.

Жодна кривда не трапиться праведному, а безбожні наповняться лихом.

Den retfærdige times der intet ondt, - gudløse oplever Vanheld på Vanheld.

Уста брехливі огида у Господа, а чинячі правду Його уподоба.

Løgnelæber er HERREN en Gru, de ærlige har hans Velbebag.

Приховує мудра людина знання, а серце безумних глупоту викликує.

Den kloge dølger sin Kundskab, Tåbers Hjerte udråber Dårskab.

Роботяща рука пануватиме, а лінива даниною стане.

De flittiges Hånd skal råde, den lade tvinges til Hoveriarbejde.

Туга на серці людини чавить її, добре ж слово її веселить.

Hjertesorg bøjer til Jorden, et venligt Ord gør glad.

Праведний вивідає свою путь, а дорога безбожних зведе їх самих.

Den retfærdige vælger sin Græsgang, gudløses Vej vildleder dem selv.

Не буде ледачий пекти свого полову, а людина трудяща набуде маєток цінний.

Ladhed opskræmmer intet Vildt, men kosteligt Gods får den flittige tildelt.

В путі праведности є життя, і на стежці її нема смерти.

På Retfærds Sti er der Liv, til Døden fører den onde Vej.