Job 36

І далі Елігу казав:

Og videre sagde Elihu:

Почекай мені трохи, й тобі покажу, бо ще є про Бога слова.

Bi nu lidt, jeg har noget at sige dig, thi end har jeg Ord til Forsvar for Gud.

Зачну викладати я здалека, і Творцеві своєму віддам справедливість.

Jeg vil hente min Viden langvejsfra og skaffe min Skaber Ret;

Бо справді слова мої не неправдиві, я з тобою безвадний в знанні.

thi for vist, mine Ord er ikke Opspind, en Mand med fuldkommen Indsigt har du for dig.

Таж Бог сильний, і не відкидає нікого, Він міцний в силі серця.

Se, Gud forkaster det stive Sind,

Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.

den gudløse holder han ikke i Live; de arme lader han få deres Ret,

Від праведного Він очей Своїх не відвертає, але їх садовить з царями на троні назавжди, і вони підвищаються.

fra retfærdige vender han ikke sit Blik, men giver dem Plads for stedse hos Konger på Tronen i Højhed.

А як тільки вони ланцюгами пов'язані, і тримаються в путах біди,

Og hvis de bindes i Lænker, fanges i Nødens Bånd,

то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.

så viser han dem deres Gerning, deres Synder, at de hovmodede sig,

Відкриває Він ухо їх для остороги, та велить, щоб вернулися від беззаконня.

åbner deres Øre for Tugt og byder dem vende sig bort fra det onde.

Якщо тільки послухаються, та стануть служити Йому, покінчать вони свої дні у добрі, а роки свої у приємнощах.

Hvis de så hører og bøjer sig, da ender de deres Dage i Lykke, i liflig Fryd deres År.

Коли ж не послухаються, то наскочать на ратище, і покінчать життя без знання.

Men hører de ikke, falder de for Sværd og opgiver Ånden i Uforstand.

А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.

Men vanhellige Hjerter forbitres; når han binder dem, råber de ikke om Hjælp;

У молодості помирає душа їх, а їхня живая поміж блудниками.

i Ungdommen dør deres Sjæl, deres Liv får Mandsskøgers Lod.

Він визволяє убогого з горя його, а в переслідуванні відкриває їм ухо.

Den elendige frelser han ved hans Elende og åbner hans Øre ved Trængsel.

Також і тебе Він би вибавив був із тісноти на широкість, що в ній нема утиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне товщу було б.

Men dig har Medgangen lokket, du var i Fred for Ulykkens Gab; ingen Trængsel indjog dig Skræk, fuldt var dit Bord af fede Retter.

Та правом безбожного ти переповнений, право ж та суд підпирають людину.

Den gudløses som kom til fulde over dig, hans retfærdige Dom greb dig fat.

Отож лютість нехай не намовить тебе до плескання в долоні, а окуп великий нехай не заверне з дороги тебе.

Lad dig ikke lokke af Vrede til Spot eller Bødens Storhed lede dig vild!

Чи в біді допоможе твій зойк та всі зміцнення сили?

Kan vel dit Skrig gøre Ende på Nøden, eller det at du opbyder al din Kraft?

Не квапся до ночі тієї, коли вирвані будуть народи із місця свого.

Ej må du længes efter Natten, som. opskræmmer Folkeslag der, hvor de er;

Стережись, не звертайся до зла, яке замість біди ти обрав.

var dig og vend dig ikke til Uret, så du foretrækker ondt for at lide.

Отож, Бог найвищий у силі Своїй, хто навчає, як Він?

Se, ophøjet er Gud i sin Vælde, hvo er en Lærer som han?

Хто дорогу Його Йому вказувати буде? І хто скаже: Ти кривду зробив?

Hvo foreskrev ham hans Vej, og hvo turde sige: "Du gjorde Uret!"

Пам'ятай, щоб звеличувати Його вчинок, про якого виспівують люди,

Se til at ophøje hans Værk, som Mennesker priser i Sang!

що його бачить всяка людина, чоловік приглядається здалека.

Alle Mennesker ser det med Fryd, skønt dødelige skuer det kun fra det fjerne.

Отож, Бог великий та недовідомий, і недослідиме число Його літ!

Se, Gud er ophøjet, kan ikke ransages, Tal på hans År kan ikke fides.

Бо стягає Він краплі води, і дощем вони падають з хмари Його,

Thi Dråber drager han ud af Havet, i hans Tåge siver de ned som Regn,

що хмари спускають його, і спадають дощем на багато людей.

og Skyerne lader den strømme og dryppe på mange Folk.

Також хто зрозуміє розтягнення хмари, грім намету Його?

Hvo fatter mon Skyernes Vidder eller hans Boligs Bulder?

Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і морську глибінь закриває,

Se, han breder sin Tåge om sig og skjuler Havets Rødder;

бо ними Він судить народи, багато поживи дає.

Thi dermed nærer han Folkene, giver dem Brød i Overflod;

Він тримає в руках Своїх блискавку, і керує її проти цілі.

han hyller sine Hænder i Lys og sender det ud imod Målet;

Її гуркіт звіщає про неї, і прихід її відчуває й худоба.

hans Torden melder hans Komme, selv Kvæget melder hans Optræk.