John 5

Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.

Nakon toga bijaše židovski blagdan pa Isus uziđe u Jeruzalem.

А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда по-єврейському зветься, що мала п'ять ґанків.

U Jeruzalemu se kod Ovčjih vrata nalazi kupalište koje se hebrejski zove Bethzatha, a ima pet trijemova.

У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду порушено.

U njima je ležalo mnoštvo bolesnika - slijepih, hromih, uzetih:čekali su da izbije voda..

Бо Ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший улазив, як воду порушено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворобу.

Anđeo bi Gospodnji, naime, silazio od vremena do vremena u ribnjak i pokrenuo vodu: tko bi prvi ušao pošto je voda izbila, ozdravio bi makar bolovao od bilo kakve bolesti.

А був там один чоловік, що тридцять і вісім років був недужим.

Bijaše ondje neki čovjek koji je trpio od svoje bolesti trideset i osam godina.

Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він часу слабує, говорить до нього: Хочеш бути здоровим?

Kad ga Isus opazi gdje leži i kada dozna da je već dugo u tome stanju, kaže mu: "Želiš li ozdraviti?"

Відповів Йому хворий: Пане, я не маю людини, щоб вона, як порушено воду, до купальні всадила мене. А коли я приходжу, то передо мною вже інший улазить.

Odgovori mu bolesnik: "Gospodine, nikoga nemam tko bi me uronio u kupalište kad se voda uzbiba. Dok ja stignem, drugi već prije mene siđe."

Говорить до нього Ісус: Уставай, візьми ложе своє та й ходи!

Kaže mu Isus: "Ustani, uzmi svoju postelju i hodi!"

І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє та й ходив. Того ж дня субота була,

Čovjek odmah ozdravi, uzme svoju postelju i prohoda. Toga dana bijaše subota.

тому то сказали юдеї вздоровленому: Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого.

Židovi su stoga govorili ozdravljenomu: "Subota je! Ne smiješ nositi postelju svoju!"

А він відповів їм: Хто мене вздоровив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє та й ходи.

On im odvrati: "Onaj koji me ozdravi reče mi: 'Uzmi svoju postelju i hodi!'"

А вони запитали його: Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє та й ходи?

Upitaše ga dakle: "Tko je taj čovjek koji ti je rekao: 'Uzmi i hodi?'"

Та не знав уздоровлений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від народу, що був на тім місці.

No ozdravljenik nije znao tko je taj jer je Isus nestao u mnoštvu što se ondje nalazilo.

Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: Ось видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!

Nakon toga nađe ga Isus u Hramu i reče mu: "Eto, ozdravio si! Više ne griješi da te što gore ne snađe!"

Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоровив його, то Ісус.

Čovjek ode i javi Židovima da je Isus onaj koji ga je ozdravio.

І тому зачали юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.

Zbog toga su Židovi počeli Isusa napadati što to radi subotom.

А Ісус відповів їм: Отець Мій працює аж досі, працюю і Я.

Isus im odgovori: "Otac moj sve do sada radi pa i ja radim."

І тому то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу порушував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим роблячись Богові рівним.

Zbog toga su Židovi još više gledali da ga ubiju jer je ne samo kršio subotu nego i Boga nazivao Ocem svojim izjednačujući sebe s Bogom.

Відповів же Ісус і сказав їм: Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить.

Isus nato odvrati: "Zaista, zaista, kažem vam: Sin ne može sam od sebe činiti ništa, doli što vidi da čini Otac; što on čini, to jednako i Sin čini.

Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивувались.

Jer Otac Ljubi Sina i pokazuje mu sve što sam čini. Pokazat će mu i veća djela od ovih te ćete se čudom čuditi.

Бо як мертвих Отець воскрешає й оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.

Uistinu, kao što Otac uskrisuje mrtve i oživljava tako i Sin oživljava koje hoće.

Бо Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові,

Otac doista ne sudi nikomu: sav je sud predao Sinu

щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що послав Його.

da svi časte Sina kao što časte Oca. Tko ne časti Sina, ne časti ni Oca koji ga posla."

Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя.

"Zaista, zaista, kažem vam: tko sluša moju riječ i vjeruje onomu koji me posla, ima život vječni i ne dolazi na sud, nego je prešao iz smrti u život.

Поправді, поправді кажу вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.

Zaista, zaista, kažem vam: dolazi čas - sada je! - kad će mrtvi čuti glas Sina Božjega i koji čuju, živjet će.

Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.

Doista, kao što Otac ima život u sebi tako je i Sinu dao da ima život u sebi;

І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він Людський Син.

i ovlasti ga da sudi jer je Sin Čovječji.

Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують,

Ne čudite se tome jer dolazi čas kad će svi koji su u grobovima, čuti njegov glas.

і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду.

I izići će: koji su dobro činili - na uskrsnuće života, a koji su radili zlo - na uskrsnuće osude.

Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як Я чую, суджу, і Мій суд справедливий, не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.

Ja sam od sebe ne mogu učiniti ništa: kako čujem, sudim, i sud je moj pravedan jer ne tražim svoje volje, nego volju onoga koji me posla."

Коли свідчу про Себе Я Сам, то свідоцтво Моє неправдиве.

"Ako ja svjedočim sam za sebe, svjedočanstvo moje nije istinito.

Є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідоцтво, яким свідчить про Мене.

Drugi svjedoči za mene i znam: istinito je svjedočanstvo kojim on svjedoči za mene.

Ви послали були до Івана, і він свідчив про правду.

Vi ste poslali k Ivanu i on je posvjedočio za istinu.

Та Я не від людини свідоцтва приймаю, але це говорю, щоб були ви спасені.

Ja ne primam svjedočanstva od čovjeka, već govorim to da se vi spasite.

Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли потішитись світлом його.

On bijaše svjetiljka što gori i svijetli, a vi se htjedoste samo za čas naslađivati njegovom svjetlosti.

Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню, самі свідчать про Мене, що Отець Мене послав!

Ali ja imam svjedočanstvo veće od Ivanova: djela koja mi je dao izvršiti Otac, upravo ta djela koja činim, svjedoče za mene - da me poslao Otac.

Та й Отець, що послав Мене, Сам засвідчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніколи, ані виду Його не бачили.

Pa i Otac koji me posla sam je svjedočio za mene. Niti ste glasa njegova ikada čuli niti ste lica njegova ikada vidjeli,

Навіть слова Його ви не маєте, щоб у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав.

a ni riječ njegova ne prebiva u vama jer ne vjerujete onomu kojega on posla.

Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене!

Vi istražujete Pisma jer mislite po njima imati život vječni. I ona svjedoče za mene,

Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.

a vi ipak nećete da dođete k meni da život imate.

Від людей не приймаю Я слави,

Slave od ljudi ne tražim,

але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.

ali vas dobro upoznah: ljubavi Božje nemate u sebi.

Я прийшов у Ймення Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж прийде інший у ймення своє, того приймете ви.

Ja sam došao u ime Oca svoga i vi me ne primate. Dođe li tko drugi u svoje ime, njega ćete primiti.

Як ви можете вірувати, коли славу один від одного приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не прагнете ви?

Ta kako biste vi vjerovali kad tražite slavu jedni od drugih, a slave od Boga jedinoga ne tražite!

Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, є, хто вас винуватити буде, Мойсей, що на нього надієтесь ви!

Ne mislite da ću vas ja tužiti Ocu. Vaš je tužitelj Mojsije u koga se uzdate.

Коли б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.

Uistinu, kad biste vjerovali Mojsiju, i meni biste vjerovali: ta o meni je on pisao.

Якщо писанням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?

Ali ako njegovim pismima ne vjerujete, kako da mojim riječima vjerujete?"