John 4

Як Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван,

Kad Gospodin dozna da su farizeji dočuli kako on, Isus, okuplja i krsti više učenika nego Ivan -

хоч Ісус не христив Сам, а учні Його,

iako zapravo nije krstio sam Isus, nego njegovi učenici -

Він покинув Юдею та знову пішов у Галілею.

ode iz Judeje i ponovno se vrati u Galileju.

І потрібно було Самарію Йому переходити.

Morao je proći kroza Samariju.

Отож, прибуває Він до самарійського міста, що зветься Сіхар, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йосипові.

Dođe dakle u samarijski grad koji se zove Sihar, blizu imanja što ga Jakov dade svojemu sinu Josipu.

Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою зморений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.

Ondje bijaše zdenac Jakovljev. Isus je umoran od puta sjedio na zdencu. Bila je otprilike šesta ura.

Надходить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: Дай напитись Мені!

Dođe neka žena Samarijanka zahvatiti vode. Kaže joj Isus: "Daj mi piti!"

Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити поживи.

Njegovi učenici bijahu otišli u grad kupiti hrane.

Тоді каже Йому самарянка: Як же Ти, юдеянин бувши, та просиш напитись від мене, самарянки? Бо юдеї не сходяться із самарянами.

Kaže mu na to Samarijanka: "Kako ti, Židov, išteš piti od mene, Samarijanke?" Jer Židovi se ne druže sa Samarijancima.

Ісус відповів і промовив до неї: Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: Дай напитись Мені, ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води.

Isus joj odgovori: "Kad bi znala dar Božji i tko je onaj koji ti veli: 'Daj mi piti', ti bi u njega zaiskala i on bi ti dao vode žive."

Каже жінка до Нього: І черпака в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, звідки ж маєш Ти воду живу?

Odvrati mu žena: "Gospodine, ta nemaš ni čime bi zahvatio, a zdenac je dubok. Otkuda ti dakle voda živa?

Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його?

Zar si ti možda veći od oca našeg Jakova koji nam dade ovaj zdenac i sam je iz njega pio, a i sinovi njegovi i stada njegova?"

Ісус відповів і сказав їй: Кожен, хто воду цю п'є, буде прагнути знову.

Odgovori joj Isus: "Tko god pije ove vode, opet će ožednjeti.

А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне.

A tko bude pio vode koju ću mu ja dati, ne, neće ožednjeti nikada: voda koju ću mu ja dati postat će u njemu izvorom vode koja struji u život vječni."

Каже жінка до Нього: Дай мені, Пане, цієї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не приходила брати.

Kaže mu žena: "Gospodine, daj mi te vode da ne žeđam i da ne moram dolaziti ovamo zahvaćati."

Говорить до неї Ісус: Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди.

Nato joj on reče: "Idi i zovi svoga muža pa se vrati ovamo."

Жінка відповіла та й сказала: Чоловіка не маю... Відказав їй Ісус: Ти добре сказала: Чоловіка не маю.

Odgovori mu žena: "Nemam muža." Kaže joj Isus: "Dobro si rekla: 'Nemam muža!'

Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, не муж він тобі. Це ти правду сказала.

Pet si doista muževa imala, a ni ovaj koga sada imaš nije ti muž. To si po istini rekla."

Каже жінка до Нього: Бачу, Пане, що Пророк Ти.

Kaže mu žena: "Gospodine, vidim da si prorok.

Отці наші вклонялися Богу на цій ось горі, а ви твердите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись.

Naši su se očevi klanjali na ovome brdu, a vi kažete da je u Jeruzalemu mjesto gdje se treba klanjati."

Ісус промовляє до неї: Повір, жінко, Мені, що надходить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклонятись Отцеві не будете ви.

A Isus joj reče: "Vjeruj mi, ženo, dolazi čas kad se nećete klanjati Ocu ni na ovoj gori ni u Jeruzalemu.

Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння від юдеїв.

Vi se klanjate onome što ne poznate, a mi se klanjamo onome što poznamo jer spasenje dolazi od Židova.

Але наступає година, і тепер вона є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців.

Ali dolazi čas - sada je! - kad će se istinski klanjatelji klanjati Ocu u duhu i istini jer takve upravo klanjatelje traži Otac.

Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись.

Bog je duh i koji se njemu klanjaju, u duhu i istini treba da se klanjaju."

Відказує жінка Йому: Я знаю, що прийде Месія, що зветься Христос, як Він прийде, то все розповість нам.

Kaže mu žena: "Znam da ima doći Mesija zvani Krist - Pomazanik. Kad on dođe, objavit će nam sve."

Промовляє до неї Ісус: Це Я, що розмовляю з тобою...

Kaže joj Isus: "Ja sam, ja koji s tobom govorim!"

І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жаден із них не спитав: Чого хочеш? або: Про що з нею говориш?

Uto dođu njegovi učenici pa se začude što razgovara sa ženom. Nitko ga ipak ne zapita: "Što tražiš?" ili: "Što razgovaraš s njom?"

Покинула жінка тоді водоноса свого, і побігла до міста, та й людям говорить:

Žena ostavi svoj krčag pa ode u grad i reče ljudima:

Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що я вчинила. Чи Він не Христос?

"Dođite da vidite čovjeka koji mi je kazao sve što sam počinila. Da to nije Krist?"

І вони повиходили з міста, і до Нього прийшли.

Oni iziđu iz grada te se upute k njemu.

Тим часом же учні просили Його та й казали: Учителю, їж!

Učenici ga dotle nudili: "Učitelju, jedi!"

А Він їм відказав: Я маю поживу на їдження, якої не знаєте ви.

A on im reče: "Hraniti mi se valja jelom koje vi ne poznajete."

Питали тоді один одного учні: Хіба хто приніс Йому їсти?

Učenici se nato zapitkivahu: "Da mu nije tko donio jesti?"

Ісус каже до них: Пожива Моя чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити.

Kaže im Isus: "Jelo je moje vršiti volju onoga koji me posla i dovršiti djelo njegovo.

Чи не кажете ви: Ще чотири от місяці, і настануть жнива? А Я вам кажу: Підійміть свої очі, та гляньте на ниви, як для жнив уже пополовіли вони!

Ne govorite li vi: 'Još četiri mjeseca i evo žetve?' Gle, kažem vam, podignite oči svoje i pogledajte polja: već se bjelasaju za žetvu.

А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне разом раділи.

Žetelac već prima plaću, sabire plod za vječni život da se sijač i žetelac zajedno raduju.

Бо про це поговірка правдива: Хто інший сіє, а хто інший жне.

Tu se obistinjuje izreka: 'Jedan sije, drugi žanje.'

Я вас жати послав, де ви не працювали: працювали інші, ви ж до їхньої праці ввійшли.

Ja vas poslah žeti ono oko čega se niste trudili; drugi su se trudili, a vi ste ušli u trud njihov."

З того ж міста багато-хто із самарян в Нього ввірували через слово жінки, що свідчила: Він сказав мені все, що я вчинила була!

Mnogi Samarijanci iz onoga grada povjerovaše u njega zbog riječi žene koja je svjedočila: "Kazao mi je sve što sam počinila."

А коли самаряни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні.

Kad su dakle Samarijanci došli k njemu, moljahu ga da ostane u njih. I ostade ondje dva dana.

Значно ж більш вони ввірували через слово Його.

Tada ih je još mnogo više povjerovalo zbog njegove riječi

А до жінки казали вони: Не за слово твоє ми вже віруємо, самі бо ми чули й пізнали, що справді Спаситель Він світу!

pa govorahu ženi: "Sada više ne vjerujemo zbog tvoga kazivanja; ta sami smo čuli i znamo: ovo je uistinu Spasitelj svijeta."

Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею.

Nakon dva dana ode odande u Galileju.

Сам бо свідчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчизні своїй.

Sam je Isus doduše izjavio da prorok nema časti u svom zavičaju.

А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли галілеяни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони.

Kad je dakle stigao u Galileju, Galilejci ga lijepo primiše jer bijahu vidjeli što je sve učinio u Jeruzalemu za blagdana. Jer su i oni bili uzišli na blagdan.

Тоді знову прийшов Ісус у Кану Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедворець, що син його хворів у Капернаумі.

Dođe dakle ponovno u Kanu Galilejsku, gdje bijaše pretvorio vodu u vino. Ondje bijaše neki kraljevski službenik koji je imao bolesna sina u Kafarnaumu.

Він, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йому вздоровив, бо мав той умерти.

Kad je čuo da je Isus došao iz Judeje u Galileju, ode k njemu pa ga moljaše da siđe i ozdravi mu sina jer već samo što nije umro.

Ісус же промовив до нього: Як знамен тих та чуд не побачите, не ввіруєте!

Nato mu Isus reče: "Ako ne vidite znamenja i čudesa, ne vjerujete!"

Царедворець говорить до Нього: Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя!

Kaže mu kraljevski službenik: "Gospodine, siđi dok mi ne umre dijete."

Промовляє до нього Ісус: Іди, син твій живе! І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, і пішов.

Kaže mu Isus: "Idi, sin tvoj živi!" Povjerova čovjek riječi koju mu reče Isus i ode.

А коли ще в дорозі він був, то раби його перестріли його й сповістили, говорячи: Син твій живе.

Dok je on još silazio, pohite mu u susret sluge s viješću da mu sin živi.

А він їх запитав про годину, о котрій стало легше йому. Вони ж відказали до нього: Учора о сьомій годині гарячка покинула його.

Upita ih dakle za uru kad mu je krenulo nabolje. Rekoše mu: "Jučer oko sedme ure pustila ga ognjica."

Зрозумів тоді батько, що була то година, о котрій до нього промовив Ісус: Син твій живе. І ввірував сам і ввесь його дім.

Tada razabra otac da je to bilo upravo onog časa kad mu Isus reče: "Sin tvoj živi." I povjerova on i sav dom njegov.

Це знов друге знамено Ісус учинив, як вернувся до Галілеї з Юдеї.

Bijaše to drugo znamenje što ga učini Isus po povratku iz Judeje u Galileju.