Job 21

Então Jó respondeu:

А Йов відповів та й сказав:

Ouvi atentamente as minhas palavras; seja isto a vossa consolação.

Уважно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!

Sofrei-me, e eu falarei; e, havendo eu falado, zombai.

Перетерпіть мені, а я промовлятиму, по промові ж моїй насміхатися будеш.

É porventura do homem que eu me queixo? Mas, ainda que assim fosse, não teria motivo de me impacientar?

Хіба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?

Olhai para mim, e pasmai, e ponde a mão sobre a boca.

Оберніться до мене й жахніться, та руку на уста свої покладіть...

Quando me lembro disto, me perturbo, e a minha carne estremece de horror.

І якщо я згадаю про це, то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє...

Por que razão vivem os ímpios, envelhecem, e ainda se robustecem em poder?

Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?

Os seus filhos se estabelecem à vista deles, e os seus descendentes perante os seus olhos.

Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах...

As suas casas estão em paz, sem temor, e a vara de Deus não está sobre eles.

Доми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.

O seu touro gera, e não falha; pare a sua vaca, e não aborta.

Спинається бик його, і не даремно, зачинає корова його, й не скидає.

Eles fazem sair os seus pequeninos, como a um rebanho, e suas crianças andam saltando.

Вони випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують.

Levantam a voz, ao som do tamboril e da harpa, e regozijam-se ao som da flauta.

Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.

Na prosperidade passam os seus dias, e num momento descem à cova.

Провадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.

Eles dizem a Deus: retira-te de nós, pois não desejamos ter conhecimento dos teus caminhos.

А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!

Que é o Todo-Poderoso, para que nós o sirvamos? E que nos aproveitará, se lhe fizermos orações?

Що таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?

Vede, porém, que eles não têm na mão a prosperidade; esteja longe de mim o conselho dos ímpios!

Та не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних...

Quantas vezes sucede que se apague a lâmpada dos ímpios? Que lhes sobrevenha a sua destruição? Que Deus na sua ira lhes reparta dores?

Як часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? Він приділює в гніві Своїм на них пастки!

Que eles sejam como a palha diante do vento, e como a pragana, que o redemoinho arrebata?

Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!

Deus, dizeis vós, reserva a iniquidade do pai para seus filhos, mas é a ele mesmo que Deus deveria punir, para que o conheça.

Бог ховає синам його кривду Свою та нехай надолужить самому йому, і він знатиме!

Vejam os seus próprios olhos a sua ruina, e beba ele do furor do Todo-Poderoso.

Нехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!

Pois, que lhe importa a sua casa depois de morto, quando lhe for cortado o número dos seus meses?

Яке бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?

Acaso se ensinará ciência a Deus, a ele que julga os excelsos?

Чи буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме?

Um morre em plena prosperidade, inteiramente sossegado e tranquilo;

Оцей в повній силі своїй помирає, увесь він спокійний та мирний,

com os seus baldes cheios de leite, e a medula dos seus ossos umedecida.

діжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.

Outro, ao contrário, morre em amargura de alma, não havendo provado do bem.

А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,

Juntamente jazem no pó, e os vermes os cobrem.

та порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє...

Eis que conheço os vossos pensamentos, e os maus intentos com que me fazeis injustiça.

Тож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.

Pois dizeis: Onde está a casa do príncipe, e onde a tenda em que morava o ímpio?

Бож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?

Porventura não perguntastes aos viandantes? E não aceitais o seu testemunho,

Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:

de que o mau é preservado no dia da destruição, e poupado no dia do furor?

що буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!

Quem acusará diante dele o seu caminho? E quem lhe dará o pago do que fez?

Хто йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?

Ele é levado para a sepultura, e vigiam-lhe o túmulo.

І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають...

Os torrões do vale lhe são doces, e o seguirão todos os homens, como ele o fez aos inumeráveis que o precederam.

Скиби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає числа...

Como, pois, me ofereceis consolações vãs, quando nas vossas respostas só resta falsidade?

І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?...