Job 21

A odpowiadając Ijob rzekł:

А Йов відповів та й сказав:

Słuchajcież z pilnością słów moich, a będzie mi to od was pociechą.

Уважно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!

Znoście mię, a ja będę mówił; a gdy domówię, naśmiewajcie się.

Перетерпіть мені, а я промовлятиму, по промові ж моїй насміхатися будеш.

Izaż do człowieka obracam narzekanie moje? a ponieważ mam o co, jakoż się niema trapić duch mój?

Хіба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?

Wejrzyjcież na mię, a zdumiewajcie się, a połóżcie rękę na usta wasze.

Оберніться до мене й жахніться, та руку на уста свої покладіть...

Bo co sobie wspomnę, tedy się lękam, a strach zdejmuje ciało moje.

І якщо я згадаю про це, то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє...

Przeczże niepobożni żyją, starzeją się, i wzmagają się w bogactwa?

Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?

Nasienie ich trwałe jest przed obliczem ich z nimi, a rodzina ich przed oczyma ich.

Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах...

Domy ich bezpieczne od strachu, a niemasz rózgi Bożej nad nimi.

Доми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.

Byk ich przypuszczon bywa, a nie traci nasienia; krowa ich rodzi, a nie pomiata.

Спинається бик його, і не даремно, зачинає корова його, й не скидає.

Wypuszczają maluczkie dziatki swoje jako trzodę, a synowie ich wyskakują.

Вони випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують.

Wykrzykają przy bębnie i przy harfie, a weselą się przy głosie muzyki.

Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.

Trawią w dobrem dni swoje, a we mgnieniu oka do grobu zstępują.

Провадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.

Którzy mawiają Bogu: Odejdź od nas; bo dróg twoich znać nie chcemy.

А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!

Któż jest Wszechmocny, abyśmy mu służyli? a cóż nam to pomoże, choćbyśmy mu się modlili?

Що таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?

Ale oto, dobra ich nie są w rękach ich; przetoż rada niepobożnych daleka jest odemnie.

Та не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних...

Częstoż pochodnia niepobożnych gaśnie? a zginienie ich przychodzi na nich? Oddziela im Bóg boleści w gniewie swoim.

Як часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? Він приділює в гніві Своїм на них пастки!

Stawają się jako plewa przed wiatrem, i jako perz, który wicher porywa.

Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!

Bo Bóg chowa synom jego pomstę jego; nadgradza mu, aby to poczuł.

Бог ховає синам його кривду Свою та нехай надолужить самому йому, і він знатиме!

Oglądają oczy jego nieszczęście swoje, a z popędliwości Wszechmocnego pić będzie.

Нехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!

Co za staranie jego o domu jego po nim, gdyż liczba miesięcy jego umniejszona jest?

Яке бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?

Izali Boga kto nauczy umiejętności, gdyż on wysokich sądzi?

Чи буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме?

Ten umiera w doskonałej sile swojej, gdy zewsząd bezpieczny i spokojny jest;

Оцей в повній силі своїй помирає, увесь він спокійний та мирний,

Gdy piersi jego pełne są mleka, a szpik kości jego odwilża się,

діжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.

Inny zaś umiera w gorzkości ducha, który nie jadał z uciechą.

А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,

Spólnie w prochu leżeć będą, a robaki ich okryją.

та порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє...

Oto ja znam myśli wasze i zamysły, które przeciwko mnie złośliwie zmyślacie.

Тож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.

Bo mówicie: Gdzież jest dom książęcy? gdzie namiot przybytków niepobożnych?

Бож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?

Izaliście nie pytali podróżnych? a znaków ich izali znać nie chcecie?

Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:

Że w dzień zatracenia zły zachowany bywa, w dzień, którego gniew przywiedziony bywa.

що буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!

Któż mu oznajmi w oczy drogę jego? a to, co czynił, kto mu odpłaci?

Хто йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?

Wszakże i on do grobów zaprowadzony będzie, a w kupie umarłych zawżdy zostanie.

І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають...

Słodnieją mu bryły grobowe, i ciągnie za sobą wszystkich ludzi; a tych, którzy go poprzedzili, niemasz liczby.

Скиби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає числа...

Jakoż mię tedy próżno cieszycie, gdyż w odpowiedziach waszych zostaje kłamstwo?

І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?...