Job 36

Og videre sagde Elihu:

І далі Елігу казав:

Bi nu lidt, jeg har noget at sige dig, thi end har jeg Ord til Forsvar for Gud.

Почекай мені трохи, й тобі покажу, бо ще є про Бога слова.

Jeg vil hente min Viden langvejsfra og skaffe min Skaber Ret;

Зачну викладати я здалека, і Творцеві своєму віддам справедливість.

thi for vist, mine Ord er ikke Opspind, en Mand med fuldkommen Indsigt har du for dig.

Бо справді слова мої не неправдиві, я з тобою безвадний в знанні.

Se, Gud forkaster det stive Sind,

Таж Бог сильний, і не відкидає нікого, Він міцний в силі серця.

den gudløse holder han ikke i Live; de arme lader han få deres Ret,

Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.

fra retfærdige vender han ikke sit Blik, men giver dem Plads for stedse hos Konger på Tronen i Højhed.

Від праведного Він очей Своїх не відвертає, але їх садовить з царями на троні назавжди, і вони підвищаються.

Og hvis de bindes i Lænker, fanges i Nødens Bånd,

А як тільки вони ланцюгами пов'язані, і тримаються в путах біди,

så viser han dem deres Gerning, deres Synder, at de hovmodede sig,

то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.

åbner deres Øre for Tugt og byder dem vende sig bort fra det onde.

Відкриває Він ухо їх для остороги, та велить, щоб вернулися від беззаконня.

Hvis de så hører og bøjer sig, da ender de deres Dage i Lykke, i liflig Fryd deres År.

Якщо тільки послухаються, та стануть служити Йому, покінчать вони свої дні у добрі, а роки свої у приємнощах.

Men hører de ikke, falder de for Sværd og opgiver Ånden i Uforstand.

Коли ж не послухаються, то наскочать на ратище, і покінчать життя без знання.

Men vanhellige Hjerter forbitres; når han binder dem, råber de ikke om Hjælp;

А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.

i Ungdommen dør deres Sjæl, deres Liv får Mandsskøgers Lod.

У молодості помирає душа їх, а їхня живая поміж блудниками.

Den elendige frelser han ved hans Elende og åbner hans Øre ved Trængsel.

Він визволяє убогого з горя його, а в переслідуванні відкриває їм ухо.

Men dig har Medgangen lokket, du var i Fred for Ulykkens Gab; ingen Trængsel indjog dig Skræk, fuldt var dit Bord af fede Retter.

Також і тебе Він би вибавив був із тісноти на широкість, що в ній нема утиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне товщу було б.

Den gudløses som kom til fulde over dig, hans retfærdige Dom greb dig fat.

Та правом безбожного ти переповнений, право ж та суд підпирають людину.

Lad dig ikke lokke af Vrede til Spot eller Bødens Storhed lede dig vild!

Отож лютість нехай не намовить тебе до плескання в долоні, а окуп великий нехай не заверне з дороги тебе.

Kan vel dit Skrig gøre Ende på Nøden, eller det at du opbyder al din Kraft?

Чи в біді допоможе твій зойк та всі зміцнення сили?

Ej må du længes efter Natten, som. opskræmmer Folkeslag der, hvor de er;

Не квапся до ночі тієї, коли вирвані будуть народи із місця свого.

var dig og vend dig ikke til Uret, så du foretrækker ondt for at lide.

Стережись, не звертайся до зла, яке замість біди ти обрав.

Se, ophøjet er Gud i sin Vælde, hvo er en Lærer som han?

Отож, Бог найвищий у силі Своїй, хто навчає, як Він?

Hvo foreskrev ham hans Vej, og hvo turde sige: "Du gjorde Uret!"

Хто дорогу Його Йому вказувати буде? І хто скаже: Ти кривду зробив?

Se til at ophøje hans Værk, som Mennesker priser i Sang!

Пам'ятай, щоб звеличувати Його вчинок, про якого виспівують люди,

Alle Mennesker ser det med Fryd, skønt dødelige skuer det kun fra det fjerne.

що його бачить всяка людина, чоловік приглядається здалека.

Se, Gud er ophøjet, kan ikke ransages, Tal på hans År kan ikke fides.

Отож, Бог великий та недовідомий, і недослідиме число Його літ!

Thi Dråber drager han ud af Havet, i hans Tåge siver de ned som Regn,

Бо стягає Він краплі води, і дощем вони падають з хмари Його,

og Skyerne lader den strømme og dryppe på mange Folk.

що хмари спускають його, і спадають дощем на багато людей.

Hvo fatter mon Skyernes Vidder eller hans Boligs Bulder?

Також хто зрозуміє розтягнення хмари, грім намету Його?

Se, han breder sin Tåge om sig og skjuler Havets Rødder;

Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і морську глибінь закриває,

Thi dermed nærer han Folkene, giver dem Brød i Overflod;

бо ними Він судить народи, багато поживи дає.

han hyller sine Hænder i Lys og sender det ud imod Målet;

Він тримає в руках Своїх блискавку, і керує її проти цілі.

hans Torden melder hans Komme, selv Kvæget melder hans Optræk.

Її гуркіт звіщає про неї, і прихід її відчуває й худоба.