Psalms 69

(По слав. 68) За първия певец. По музиката на Кремовете. Псалм на Давид. Спаси ме, Боже, защото водите стигнаха до душата ми!

Для дириґетна хору. На спів: „Лелії". Давидів.

Потънах в дълбока тиня, където няма твърда основа, навлязох в дълбоки води и приливът ме потапя.

Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!

Изнемогвам от викането си, гърлото ми е пресъхнало, очите ми чезнат, докато чакам своя Бог.

Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!

Тези, които ме мразят без причина, са повече от космите на главата ми; могъщи са тези, които искат да ме погубят, които несправедливо са мои врагове; тогава трябва да върна това, което не съм откраднал.

Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...

Боже, Ти знаеш безумието ми и прегрешенията ми не са скрити от Теб.

Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!

Нека не се посрамят заради мен онези, които Те чакат, Господи, БОЖЕ на Войнствата! Нека не се опозорят заради мен онези, които Те търсят, Боже на Израил!

Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!

Защото заради Теб понесох присмех, срам покри лицето ми.

Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,

Отчуждих се от братята си и чужденец станах за синовете на майка си,

бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...

защото ревността за Твоя дом ме изяде и укорите на онези, които укоряват Теб, паднаха върху мен.

Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,

Плачех и изнурявах душата си с пост, но това ми стана за укор.

бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,

Облякох вретище за дреха и станах им за поговорка.

і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...

За мен говорят седящите в портата и аз съм в песните на пияниците.

За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:

Но аз към Теб отправям молитвата си, ГОСПОДИ, в благоприятно време. Боже, според голямата Си милост ме послушай, според верността на Своето спасение!

про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...

Избави ме от тинята, за да не потъна; нека бъда избавен от онези, които ме мразят, и от дълбините на водите!

А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,

Да не ме завлече водният поток, нито да ме погълне бездната и да не затвори ровът устата си над мен.

визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!

Чуй ме, ГОСПОДИ, защото е блага милостта Ти, обърни се към мен според множеството на Своите милости

Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!

и не скривай лицето Си от слугата Си, понеже съм в беда — послушай ме бързо!

Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,

Приближи се при душата ми и я изкупи, изкупи ме поради враговете ми!

і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,

Ти знаеш моя укор, моя срам и моя позор; всичките мои противници са пред Теб.

наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...

Укор съкруши сърцето ми и страдам, чаках да ме пожали някой, но нямаше никой; и чаках утешители, но не намерих никакви.

Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!

Дадоха ми и жлъчка за храна и в жаждата ми с оцет ме напоиха.

Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!

Трапезата им пред тях нека стане примка и вместо благоденствие — клопка!

і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...

Нека се помрачат очите им, за да не виждат, и направи хълбоците им постоянно да треперят!

Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,

Излей върху тях яростта Си и нека ги застигне пламъкът на Твоя гняв!

бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!

Жилището им нека запустее и в шатрите им нека никой не живее!

Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!

Защото те преследват онзи, когото Ти си поразил, и разказват за болката на Твоите ранени.

Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!

Прибави вина върху вината им и нека не влязат в Твоята правда!

Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...

Нека се заличат от книгата на живота и нека не се запишат с праведните!

Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,

А аз съм окаян и наскърбен — нека Твоето спасение, Боже, ме възвиши.

нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...

Ще хваля Името на Бога с песен и ще Го възвелича с благодарение.

А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,

И това ще се хареса на ГОСПОДА повече от бик или от юнец с рога и раздвоени копита.

і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!

Смирените ще видят и ще се зарадват; и вие, които търсите Бога, сърцето ви ще живее,

і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.

защото ГОСПОД слуша изпадналите в нужда и не презира затворниците Си.

Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,

Нека Го хвалят небето и земята, моретата и всичко, което се движи в тях!

бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!

Защото Бог ще спаси Сион и ще съгради градовете на Юда; и ще живеят там, и ще го притежават.

Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,

И потомството на слугите Му ще го наследи и онези, които обичат Името Му, ще живеят в него.

бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його, і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його, житимуть в нім!