Job 21

А Йов відповів та й сказав:

Уважно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!

Перетерпіть мені, а я промовлятиму, по промові ж моїй насміхатися будеш.

Хіба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?

Оберніться до мене й жахніться, та руку на уста свої покладіть...

І якщо я згадаю про це, то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє...

Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?

Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах...

Доми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.

Спинається бик його, і не даремно, зачинає корова його, й не скидає.

Вони випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують.

Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.

Провадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.

А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!

Що таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?

Та не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних...

Як часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? Він приділює в гніві Своїм на них пастки!

Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!

Бог ховає синам його кривду Свою та нехай надолужить самому йому, і він знатиме!

Нехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!

Яке бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?

Чи буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме?

Оцей в повній силі своїй помирає, увесь він спокійний та мирний,

діжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.

А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,

та порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє...

Тож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.

Бож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?

Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:

що буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!

Хто йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?

І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають...

Скиби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає числа...

І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?...