Proverbs 7

fili mi custodi sermones meos et praecepta mea reconde tibi

Сину мій, бережи ти слова мої, мої ж заповіді заховай при собі,

serva mandata mea et vives et legem meam quasi pupillam oculi tui

бережи мої заповіді та й живи, а наука моя немов в очах твоїх та зіниця,

liga eam in digitis tuis scribe illam in tabulis cordis tui

прив'яжи їх на пальцях своїх, напиши на таблиці тій серця свого!

dic sapientiae soror mea es et prudentiam voca amicam tuam

На мудрість скажи: Ти сестра моя! а розум назви: Мій довірений!

ut custodiat te a muliere extranea et ab aliena quae verba sua dulcia facit

щоб тебе стерегти від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова.

de fenestra enim domus meae per cancellos prospexi

Бо я визирав був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна,

et video parvulos considero vecordem iuvenem

і приглядавсь до невіж, розглядався між молоддю. І юнак ось, позбавлений розуму,

qui transit in platea iuxta angulum et propter viam domus illius graditur

проходив по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,

in obscuro advesperascente die in noctis tenebris et caligine

коли вітерець повівав був увечорі дня, у темряві ночі та мороку.

et ecce mulier occurrit illi ornatu meretricio praeparata ad capiendas animas garrula et vaga

Аж ось жінка в убранні блудниці назустріч йому, із серцем підступним,

quietis inpatiens nec valens in domo consistere pedibus suis

галаслива та непогамована, її ноги у домі своїм не бувають:

nunc foris nunc in plateis nunc iuxta angulos insidians

раз на вулиці, раз на майданах, і при кожному розі чатує вона...

adprehensumque deosculatur iuvenem et procaci vultu blanditur dicens

І вхопила вона його міцно та й поцілувала його, безсоромним зробила обличчя своє та й сказала йому:

victimas pro salute debui hodie reddidi vota mea

У мене тепер мирні жертви, виповнила я сьогодні обіти свої!

idcirco egressa sum in occursum tuum desiderans te videre et repperi

Тому то я вийшла назустріч тобі, пошукати обличчя твого, і знайшла я тебе!

intexui funibus lectum meum stravi tapetibus pictis ex Aegypto

Килимами я вистелила своє ложе, тканинами різних кольорів з єгипетського полотна,

aspersi cubile meum murra et aloe et cinnamomo

постелю свою я посипала миррою, алоєм та цинамоном...

veni inebriemur uberibus donec inlucescat dies et fruamur cupitis amplexibus

Ходи ж, аж до ранку впиватися будем коханням, любов'ю натішимось ми!

non est enim vir in domo sua abiit via longissima

Бо вдома нема чоловіка, пішов у далеку дорогу:

sacculum pecuniae secum tulit in die plenae lunae reversurus est domum suam

вузлик срібла він узяв в свою руку, хіба на день повні поверне до дому свого...

inretivit eum multis sermonibus et blanditiis labiorum protraxit illum

Прихилила його велемовством своїм, облесливістю своїх губ його звабила,

statim eam sequitur quasi bos ductus ad victimam et quasi agnus lasciviens et ignorans quod ad vincula stultus trahatur

він раптом за нею пішов, немов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до ув'язнення,

donec transfigat sagitta iecur eius velut si avis festinet ad laqueum et nescit quia de periculo animae illius agitur

як той птах, поспішає до сітки, і не знає, що це на життя його пастка...

nunc ergo fili audi me et adtende verba oris mei

А тепер, мої діти, мене ви послухайте, і на слова моїх уст уважайте:

ne abstrahatur in viis illius mens tua neque decipiaris semitis eius

Хай не збочує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежками її,

multos enim vulneratos deiecit et fortissimi quique interfecti sunt ab ea

бо вона багатьох уже трупами кинула, і численні всі, нею забиті!

viae inferi domus eius penetrantes interiora mortis

Її дім до шеолу дороги, що провадять до смертних кімнат...