Job 9

9:1

А Йов відповів та й сказав:

et respondens Iob ait

9:2

Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?

vere scio quod ita sit et quod non iustificetur homo conpositus Deo

9:3

Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...

si voluerit contendere cum eo non poterit ei respondere unum pro mille

9:4

Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

sapiens corde est et fortis robore quis restitit ei et pacem habuit

9:5

Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.

qui transtulit montes et nescierunt hii quos subvertit in furore suo

9:6

Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.

qui commovet terram de loco suo et columnae eius concutiuntur

9:7

Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.

qui praecipit soli et non oritur et stellas claudit quasi sub signaculo

9:8

Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,

qui extendit caelos solus et graditur super fluctus maris

9:9

Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.

qui facit Arcturum et Oriona et Hyadas et interiora austri

9:10

Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...

qui facit magna et inconprehensibilia et mirabilia quorum non est numerus

9:11

Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...

si venerit ad me non videbo si abierit non intellegam eum

9:12

Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?

si repente interroget quis respondebit ei vel quis dicere potest cur facis

9:13

Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

Deus cuius resistere irae nemo potest et sub quo curvantur qui portant orbem

9:14

що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,

quantus ergo sum ego qui respondeam ei et loquar verbis meis cum eo

9:15

я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?

qui etiam si habuero quippiam iustum non respondebo sed meum iudicem deprecabor

9:16

Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,

et cum invocantem exaudierit me non credo quod audierit vocem meam

9:17

Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...

in turbine enim conteret me et multiplicabit vulnera mea etiam sine causa

9:18

Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.

non concedit requiescere spiritum meum et implet me amaritudinibus

9:19

Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

si fortitudo quaeritur robustissimus est si aequitas iudicii nemo pro me audet testimonium dicere

9:20

Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...

si iustificare me voluero os meum condemnabit me si innocentem ostendere pravum me conprobabit

9:21

Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...

etiam si simplex fuero hoc ipsum ignorabit anima mea et taedebit me vitae meae

9:22

Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...

unum est quod locutus sum et innocentem et impium ipse consumit

9:23

Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...

si flagellat occidat semel et non de poenis innocentum rideat

9:24

У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?

terra data est in manu impii vultum iudicum eius operit quod si non ille est quis ergo est

9:25

А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,

dies mei velociores fuerunt cursore fugerunt et non viderunt bonum

9:26

проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...

pertransierunt quasi naves poma portantes sicut aquila volans ad escam

9:27

Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,

cum dixero nequaquam ita loquar commuto faciem meam et dolore torqueor

9:28

то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...

verebar omnia opera mea sciens quod non parceres delinquenti

9:29

Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?

si autem et sic impius sum quare frustra laboravi

9:30

Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,

si lotus fuero quasi aquis nivis et fulserint velut mundissimae manus meae

9:31

то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...

tamen sordibus intingues me et abominabuntur me vestimenta mea

9:32

Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,

neque enim viro qui similis mei est respondebo nec qui mecum in iudicio ex aequo possit audiri

9:33

поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...

non est qui utrumque valeat arguere et ponere manum suam in ambobus

9:34

Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,

auferat a me virgam suam et pavor eius non me terreat

9:35

тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...

loquar et non timebo eum neque enim possum metuens respondere