Job 9

9:1

А Йов відповів та й сказав:

Därefter tog Job till orda och sade:

9:2

Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?

Ja, förvisso vet jag att så är; huru skulle en människa kunna hava rätt mot Gud?

9:3

Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...

Vill han gå till rätta med henne, så kan hon ej svara honom på en sak bland tusen.

9:4

Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

Han som är så vis i förstånd och så väldig i kraft, vem kan trotsa honom och dock slippa undan;

9:5

Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.

honom som oförtänkt flyttar bort berg och omstörtar dem i sin vrede;

9:6

Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.

honom som kommer jorden att vackla från sin plats, och dess pelare bäva därvid;

9:7

Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.

honom som befaller solen, så går hon icke upp, och som sätter stjärnorna under försegling;

9:8

Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,

honom som helt allena spänner ut himmelen och skrider fram över havets toppar;

9:9

Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.

honom som har gjort Karlavagnen och Orion, Sjustjärnorna och söderns Stjärngemak;

9:10

Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...

honom som gör stora och outrannsakliga ting och under, flera än någon kan räkna?

9:11

Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...

Se, han far förbi mig, innan jag hinner att se det, han drager framom mig, förrän jag bliver honom varse.

9:12

Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?

Se, han griper sitt rov; vem kan hindra honom? Vem kan säga till honom: »Vad gör du?»

9:13

Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

Gud, han ryggar icke sin vrede; för honom har Rahabs följe måst böja sig;

9:14

що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,

huru skulle jag då våga svara honom, välja ut ord till att tala med honom?

9:15

я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?

Nej, om jag än hade rätt, tordes jag dock ej svara; jag finge anropa min motpart om misskund.

9:16

Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,

Och om han än svarade mig på mitt rop, så kunde jag ej tro att han lyssnade till min röst.

9:17

Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...

Ty med storm hemsöker han mig och slår mig med sår på sår, utan sak.

9:18

Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.

Han unnar mig icke att hämta andan; nej, med bedrövelser mättar han mig.

9:19

Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

Gäller det försteg i kraft: »Välan, jag är redo!», gäller det rätt: »Vem ställer mig till ansvar?»

9:20

Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...

Ja, hade jag än rätt, så dömde min mun mig skyldig; vore jag än ostrafflig, så läte han mig synas vrång.

9:21

Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...

Men ostrafflig är jag! Jag aktar ej mitt liv, jag frågar icke efter, om jag får leva.

9:22

Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...

Det må gå som det vill, nu vare det sagt: han förgör den ostrafflige jämte den ogudaktige.

9:23

Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...

Om en landsplåga kommer med plötslig död, så bespottar han de oskyldigas förtvivlan.

9:24

У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?

Jorden är given i de ogudaktigas hand, och täckelse sätter han för dess domares ögon. Är det ej han som gör det, vem är det då?

9:25

А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,

Min dagar hasta undan snabbare än någon löpare, de fly bort utan att hava sett någon lycka;

9:26

проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...

de ila åstad såsom en farkost av rör, såsom en örn, när han störtar sig ned på sitt byte.

9:27

Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,

Om jag än besluter att förgäta mitt bekymmer, att låta min sorgsenhet fara och göra mig glad,

9:28

то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...

Så måste jag dock bäva för alla mina kval; jag vet ju att du icke skall döma mig fri.

9:29

Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?

Nej, såsom skyldig måste jag stå där; varför skulle jag då göra mig fåfäng möda?

9:30

Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,

Om jag än tvår mig i snö och renar mina händer i lutsalt,

9:31

то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...

så skall du dock sänka mig ned i pölen, så att mina kläder måste vämjas vid mig.

9:32

Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,

Ty han är ej min like, så att jag vågar svara honom, ej en sådan, att vi kunna gå till doms med varandra;

9:33

поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...

ingen skiljeman finnes mellan oss, ingen som har myndighet över oss båda.

9:34

Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,

Må han blott vända av från mig sitt ris, och må fruktan för honom ej förskräcka mig;

9:35

тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...

då skall jag tala utan att rädas för honom, ty jag vet med min själv att jag icke är en sådan.