Job 8

І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

Därefter tog Bildad från Sua till orda och sade:

Аж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?

 Huru länge vill du hålla på med sådant tal  och låta din muns ord komma såsom en väldig storm?

Чи Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?

 Skulle väl Gud kunna kränka rätten?  Kan den Allsmäktige kränka rättfärdigheten?

Якщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!

 Om dina barn hava syndat mot honom  och han gav dem i sina överträdelsers våld,

Якщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,

 så vet, att om du själv söker Gud  och beder till den Allsmäktige om misskund,

якщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,

 då, om du är ren och rättsinnig,  ja, då skall han vakna upp till din räddning  och upprätta din boning, så att du bor där i rättfärdighet;

і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!

 och så skall din första tid synas ringa,  då nu din sista tid har blivit så stor.

Поспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,

 Ty fråga framfarna släkten,  och akta på vad fäderna hava utrönt

бо ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,

 -- vi själva äro ju från i går och veta intet,  en skugga äro våra dagar på jorden;

отож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:

 men de skola undervisa dig och säga dig det,  ur sina hjärtan skola de hämta fram svar:

Чи папірус росте без болота? Чи росте очерет без води?

 »Icke kan röret växa högt, där marken ej är sank,  eller vassen skjuta i höjden, där vatten ej finnes?

Він іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:

 Nej, bäst den står grön, ej mogen för skörd,  måste den då vissna, före allt annat gräs.

отакі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,

 Så går det alla som förgäta Gud;  den gudlöses hopp måste varda om intet.

бо його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...

 Ty hans tillförsikt visar sig bräcklig  och hans förtröstan lik spindelns väv.

На свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він...

 Han förlitar sig på sitt hus, men det har intet bestånd;  han tryggar sig därvid, men det äger ingen fasthet.

Він зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,

 Lik en frodig planta växer han i solens sken,  ut över lustgården sträcka sig hans skott;

на купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:

 kring stenröset slingra sig hans rötter,  mellan stenarna bryter han sig fram.

Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...

 Men när så Gud rycker bort honom från hans plats,  då förnekar den honom: 'Aldrig har jag sett dig.'

Така радість дороги його, а з пороху інші ростуть.

 Ja, så går det med hans levnads fröjd,  och ur mullen få andra växa upp.»

Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,

 Se, Gud föraktar icke den som är ostrafflig,  han håller ej heller de onda vid handen.

аж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости...

 Så bida då, till dess han fyller din mun med löje  och dina läppar med jubel.

Твої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!

 De som hata dig varda då höljda med skam,  och de ogudaktigas hyddor skola ej mer vara till.