Psalms 104

Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу!
Błogosław, duszo moja! Panu. Panie, Boże mój! wielceś jest wielmożnym; chwałę i ozdobę przyoblokłeś.
Зодягає Він світло, як шати, небеса простягає, немов би завісу.
Przyodziałeś się światłością jako szatą; rozciągnąłeś niebiosa jako oponę.
Він ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових!
Któryś zasklepił na wodach pałace swoje; który używasz obłoków miasto wozów; który chodzisz na skrzydłach wiatrowych;
Він чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь за Своїх слуг.
Który czynisz duchy posłami swymi; ty czynisz sługi swe ogniem pałającym.
Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась,
Ugruntowałeś ziemię na słupach jej, tak, że się nie poruszy na wieki wieczne.
безоднею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над горами,
Przepaścią jako szatą przyodziałeś ją był, tak, że wody stały nad górami.
від погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона,
Na zgromienie twojerozbiegły się, a na głos pogromu twego prędko zuciekały.
виходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї.
Wstąpiły góry, zniżyły się doliny na miejsce, któreś im założył.
Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити.
Zamierzyłeś im kres, aby go nie przestępowały, ani się wracały na okrycie ziemi.
Він джерела пускає в потоки, що пливуть між горами,
Który wypuszczasz źródła po dolinach, aby płynęły między górami,
напувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою.
A napój dawały wszystkiemu zwierzowi polnemu; a z nich gaszą leśne osły pragnienie swoje.
Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посеред галузок.
Przy nich mieszka ptastwo niebieskie, a z pośród gałązek głos wydaje.
Він напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься.
Który pokrapiasz góry z pałaców swoich, aby się z owoców spraw twoich nasycała ziemia.
Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі,
Za twoją sprawą rośnie trawa dla bydła, a zioła na pożytek człowieczy; ty wywodzisz chleb z ziemi:
і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє.
I wino, które uwesela serce człowiecze, od którego się lśni twarz jako od oleju; i chleb, który zatrzymuje żywot ludzki.
Насичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив,
Nasycone bywają i drzewa Pańskie, i cedry Libanu, których nasadził;
що там кубляться птахи, бузько, кипариси мешкання його.
Na których ptaki gniazda swe mają, i bocian na jedlinach ma dom swój.
Гори високі для диких козиць, скелі сховище скельним звіринам.
Góry wysokie dzikim kozom, a skały są ucieczką królikom.
і місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід.
Uczynił miesiąc dla pewnych czasów, a słońce zna zachód swój.
Темноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна,
Przywodzisz ciemność, i bywa noc, w którą wychodzą wszystkie zwierzęta leśne.
ричать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи.
Lwięta ryczą do łupu, i szukają od Boga pokarmu swego.
Сонце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах своїх.
Lecz gdy słońce wznijdzie, zaś się zgromadzają, i w jamach swoich kładą się.
Людина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора.
Tedy wychodzi człowiek do roboty swojej, i do pracy swojej aż do wieczora.
Які то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!
O jakoż wielkie są sprawy twoje, Panie! te wszystkie mądrześ uczynił, a napełniona jest ziemia bogactwem twojem.
Ось море велике й розлогошироке, там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика!
W morzu zaś wielkiem i bardzo szerokiem, tam są płazy, którym nie masz liczby, i zwierzęta małe i wielkie.
Ходять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі.
Po niem okręty przechodzą, i wieloryb, któregoś ty stworzył, aby w niem igrał.
Вони всі чекають Тебе, щоб Ти часу свого поживу їм дав.
Wszystko to na cię oczekuje, abyś im dał pokarm czasu swego.
Даєш їм збирають вони, руку Свою розкриваєш добром насичаються.
Gdy im dajesz, zbierają; gdy otwierasz rękę twoję, nasycone bywają dobremi rzeczami.
Ховаєш обличчя Своє то вони перелякані, забираєш їм духа вмирають вони, та й вертаються до свого пороху.
Lecz gdy ukrywasz oblicze twoje, trwożą sobą; gdy odbierasz ducha ich, giną, i w proch się swój obracają.
Посилаєш Ти духа Свого вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі.
Gdy wysyłasz ducha twego, stworzone bywają, i odnawiasz oblicze ziemi.
Нехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь!
Niechajże będzie chwała Pańska na wieki; niech się rozweseli Pan w sprawach swoich.
Він погляне на землю й вона затремтить, доторкнеться до гір і димують вони!
On gdy wejrzy na ziemię, zadrży; dotknie się gór, a zakurzą się.
Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу!
Będę śpiewał Panu za żywota mego; będę śpiewał Bogu memu, póki mię staje.
Буде приємна Йому моя мова, я Господом буду радіти!
O nim będzie wdzięczna mowa moja, a ja się rozweselę w Panu.
Нехай згинуть грішні з землі, а безбожні немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!
Oby byli wytraceni grzesznicy z ziemi, a niezbożnych aby już nie było! Błogosław, duszo moja! Panu. Halleluja.