Proverbs 30

Слова Агура, Якеєвого сина, массеянина: Слово мужчини: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, і змучився я!

Agurs, Jakes sønns ord og utsagn. Så talte mannen til Itiel, til Itiel og Ukkal:

Бо думаю, що немудріший за кожного я, і не маю я людського розуму,

Jeg er for ufornuftig til å kalles menneske; manns forstand har jeg ikke.

і не навчився я мудрости, і не знаю пізнання святих...

Jeg har ikke lært visdom og har ikke kunnskap om den Hellige.

Хто на небо ввійшов і зійшов? Хто у жмені свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кінці землі? Яке ймення його, і яке ймення сина його, коли знаєш?

Hvem fór op til himmelen og fór ned? Hvem samlet været i sine never? Hvem bandt vannet i et klæde? Hvem satte alle jordens grenser? Hvad er hans navn, og hvad er hans sønns navn? Du vet det jo.

Кожне Боже слово очищене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.

Alt Guds ord er rent; han er et skjold for dem som tar sin tilflukt til ham.

До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомовцем не став ти.

Legg ikke noget til hans ord, forat han ikke skal straffe dig, og du stå som en løgner!

Двох речей я від Тебе просив, не відмов мені, поки помру:

To ting beder jeg dig om, nekt mig dem ikke, før jeg dør:

віддали Ти від мене марноту та слово брехливе, убозтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для мене призначеним,

La falskhet og løgnens ord være langt borte fra mig! Gi mig ikke armod og heller ikke rikdom! La mig ete mitt tilmålte brød,

щоб я не переситився та й не відрікся, і не сказав: Хто Господь? і щоб я не збіднів і не крав, і не зневажив Ім'я мого Бога.

forat jeg ikke når jeg blir mett, skal fornekte dig og si: Hvem er Herren? og ikke når jeg blir fattig, stjele og forbanne min Guds navn!

Раба не обмовляй перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.

Baktal ikke en tjener for hans herre, forat han ikke skal banne dig, og du dra skyld over dig!

Оце покоління, що батька свого проклинає, і неньки своєї не благословляє,

Der er en ætt som banner sin far og ikke velsigner sin mor,

покоління, що чисте в очах своїх, та від бруду свого не обмите,

en ætt som er ren i sine egne øine og dog ikke har tvettet sig for sitt eget skarn,

покоління, які гордісні очі його, а повіки його як піднеслися!

en ætt - hvor stolte er ikke dens øine, og dens øielokk, hvor hever de sig ikke! -

Покоління, що в нього мечі його зуби, а гострі ножі його щелепи, щоб пожерти убогих із краю й нужденних з землі!

en ætt hvis tenner er sverd, og hvis jeksler er kniver, som eter arminger ut av landet og fattige ut av menneskenes tall.

Дві дочки в кровожерця: Дай, дай! Оці три не наситяться, чотири не скажуть досить:

Blodiglen har to døtre: Gi hit! Gi hit! Der er tre som aldri blir mette, fire som aldri sier: Nok!

шеол та утроба неплідна, водою земля не насититься, і не скаже досить огонь!

Det er dødsriket og det ufruktbare morsliv, jorden, som aldri blir mett av vann, og ilden, som aldri sier: Nok!

Око, що з батька сміється й погорджує послухом матері, нехай видзьобають його круки поточні, і нехай орленята його пожеруть!

Et øie som spotter far og forakter lydighet mot mor, det skal ravnene ved bekken hakke ut, og ørneunger skal ete det.

Три речі оці дивовижні для мене, і чотири, яких я не знаю:

Det er tre ting som er mig for underlige, og fire som jeg ikke skjønner:

дорога орлина в повітрі, дорога зміїна на скелі, корабельна дорога в середині моря, і дорога мужчини при дівчині!...

Ørnens vei på himmelen, ormens vei over stenen, skibets vei på havet og en manns vei til en jomfru.

Така ось дорога блудливої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла: Не вчинила я злого!...

Slik bærer en horkvinne sig at: Hun eter og tørker sin munn og sier: Jeg har ikke gjort noget ondt.

Трясеться земля під трьома, і під чотирма, яких знести не може вона:

Under tre skjelver jorden, og under fire kan den ikke holde ut:

під рабом, коли він зацарює, і під нерозумним, як хліба наїсться,

under en træl når han blir konge, og en dåre når han blir mett av brød,

під розпустницею, коли взята за жінку, і невільницею, коли вижене пані свою!...

under en forsmådd kvinne når hun blir gift, og en tjenestepike når hun arver sin frue.

Оці ось чотири малі на землі, та вони вельми мудрі:

Det er fire som er små på jorden og allikevel overvettes vise:

мурашки, не сильний народ, та поживу свою заготовлюють літом;

Maurene er ikke noget sterkt folk, og enda lager de sin føde om sommeren;

борсуки, люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;

fjellgrevlingene er ikke noget kraftig folk, og enda bygger de sitt hus i berget;

немає царя в сарани, але вся вона в строї бойовім виходить;

gresshoppene har ingen konge, og enda drar de alle ut, skare efter skare;

павук тільки лапками пнеться, та він і в палатах царських!

firfislen kan du gripe med hendene, og allikevel finnes den i kongelige palasser.

Добре ступають ці троє, і добре ходять чотири:

Det er tre som skrider vakkert frem, og fire som har en vakker gang:

лев, найсильніший поміж звіриною, який не вступається ні перед ким,

Løven, som er en helt blandt dyrene, og som ikke vender om for nogen,

осідланий кінь, і козел, та той цар, що з ним військо!

hesten med gjord om lendene, bukken, og en konge i spissen for sitt folk.

Якщо ти допустився глупоти пихою, й якщо заміряєш лихе, то руку на уста!

Har du vært så uforstandig at du har ophøiet dig, eller har du tenkt på ondt, da legg hånden på din munn!

Бо збивання молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку.

For trykk på melk gir smør, og trykk på nese gir blod, og trykk på vrede gir trette.