Proverbs 7

Сину мій, бережи ти слова мої, мої ж заповіді заховай при собі,

Anaka, tandremo ny teniko, Ary raketo ao aminao ny didiko.

бережи мої заповіді та й живи, а наука моя немов в очах твоїх та зіниця,

Tandremo ny didiko, dia ho velona ianao; Ary tandremo toy ny anakandriamasonao ny lalàko.

прив'яжи їх на пальцях своїх, напиши на таблиці тій серця свого!

Afehezo eo amin'ny rantsan-tananao izy, Soraty ao amin'ny fonao tahaka ny amin'ny vato fisaka izy.

На мудрість скажи: Ти сестра моя! а розум назви: Мій довірений!

Ny fahendrena dia ilazao hoe: Anabaviko ianao; Ary ny fahafantarana dia antsoy hoe: Sakaiza mahazatra ianao;

щоб тебе стерегти від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова.

Mba hiarovana anao amin'ny vehivavy jejo, Dia amin'ny vahiny janga izay manao teny mandrobo.

Бо я визирав був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна,

Fa teo amin'ny varavarankelin'ny tranoko, Dia teo amin'ny makarakara, no nitsirihako,

і приглядавсь до невіж, розглядався між молоддю. І юнак ось, позбавлений розуму,

Ka nahita anankiray tamin'ny kely saina aho, Eny, nandinika ny tovolahy aho ka nahita zazalahy anankiray tsy ampy saina,

проходив по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,

Izay nandeha tamin'ny lalana akaikin'ny zoron-tranon'ny vehivavy janga Sy nizotra nankany an-tranony,

коли вітерець повівав був увечорі дня, у темряві ночі та мороку.

Nony takariva ilay somambisamby iny Sy tamin'ny alina efa maizina dia maizina.

Аж ось жінка в убранні блудниці назустріч йому, із серцем підступним,

Dia, indro, nisy vehivavy nitsena azy Sady manao fitafin'ny janga no mifetsy am-po,

галаслива та непогамована, її ноги у домі своїм не бувають:

Sady vavàna no maditra, Tsy mahajanona ao an-tranony ny tongony;

раз на вулиці, раз на майданах, і при кожному розі чатує вона...

Fa vetivety mby eny an-dalam-be izy, ary vetivety mby eny an-tsena, Ary mamitsaka eny an-joron-trano rehetra eny izy.

І вхопила вона його міцно та й поцілувала його, безсоромним зробила обличчя своє та й сказала йому:

Ka dia nisavika ilay tovolahy izy ka nanoroka azy Sady nisolantsolana taminy ka nilaza hoe:

У мене тепер мирні жертви, виповнила я сьогодні обіти свої!

Efa nivoady hanatitra fanati-pihavanana aho; Ary androany no nanefako ny voadiko.

Тому то я вийшла назустріч тобі, пошукати обличчя твого, і знайшла я тебе!

Koa dia nivoaka hitsena anao aho, Mba hitady fatratra ny tarehinao, ka dia nahita anao tokoa.

Килимами я вистелила своє ложе, тканинами різних кольорів з єгипетського полотна,

Ny fandriako efa nasiako firakotra tsara, Dia lambam-pandriana misoratsoratra voafoly hatrany Egypta.

постелю свою я посипала миррою, алоєм та цинамоном...

Efa norarahako zava-manitra ny fandriako, Dia miora sy hazomanitra ary havozo manitra.

Ходи ж, аж до ранку впиватися будем коханням, любов'ю натішимось ми!

Andeha, aoka isika hivoky fitia ambara-pahamarain'ny andro, Aoka ho feno fahafinaretana amin'ny fitiavana isika.

Бо вдома нема чоловіка, пішов у далеку дорогу:

Fa tsy ao an-trano ny lehilahy, Fa lasa nivahiny lavitra izy;

вузлик срібла він узяв в свою руку, хіба на день повні поверне до дому свого...

Ny kitampom-bola dia nentiny any an-tànany, Ka tsy mbola hody izy mandra-pahafenon'ny volana.

Прихилила його велемовством своїм, облесливістю своїх губ його звабила,

Tamin'ny teny maro no nampanekeny azy, Tamin'ny fandroboan'ny molony no nitaomany azy,

він раптом за нею пішов, немов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до ув'язнення,

Ka dia nandeha nanaraka azy niaraka tamin'izay ilay zatovo, Tahaka ny omby entina hovonoina, Ary tahaka ny adala hogadrana,

як той птах, поспішає до сітки, і не знає, що це на життя його пастка...

Ambara-piboroaky ny lefom-pohy amin'ny atiny, Ary tahaka ny vorona mipaoka ny fandrika, Fa tsy fantany hahafaty ny ainy izany.

А тепер, мої діти, мене ви послухайте, і на слова моїх уст уважайте:

Koa mihainoa ahy ianareo, anaka, Ary tandremo ny teny aloaky ny vavako.

Хай не збочує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежками її,

Aoka tsy hivily ho any amin'ny lalany ny fonareo, Ary aza mania ho amin'ny alehany.

бо вона багатьох уже трупами кинула, і численні всі, нею забиті!

Fa betsaka no naripany ka maty; Ary maro be no efa matiny.

Її дім до шеолу дороги, що провадять до смертних кімнат...

Ny tranony dia lalana mankany amin'ny fiainan-tsi-hita, Eny, midina ho any amin'ny efi-tranon'ny fahafatesana.