Proverbs 5

Мій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,
My son, attend unto my wisdom, and bow thine ear to my understanding:
щоб розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!
That thou mayest regard discretion, and that thy lips may keep knowledge.
Бо крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,
For the lips of a strange woman drop as an honeycomb, and her mouth is smoother than oil:
та гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,
But her end is bitter as wormwood, sharp as a twoedged sword.
її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!
Her feet go down to death; her steps take hold on hell.
Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
Lest thou shouldest ponder the path of life, her ways are moveable, that thou canst not know them.
Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:
Hear me now therefore, O ye children, and depart not from the words of my mouth.
віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,
Remove thy way far from her, and come not nigh the door of her house:
щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,
Lest thou give thine honour unto others, and thy years unto the cruel:
щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...
Lest strangers be filled with thy wealth; and thy labours be in the house of a stranger;
І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,
And thou mourn at the last, when thy flesh and thy body are consumed,
і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!
And say, How have I hated instruction, and my heart despised reproof;
І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...
And have not obeyed the voice of my teachers, nor inclined mine ear to them that instructed me!
Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...
I was almost in all evil in the midst of the congregation and assembly.
Пий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:
Drink waters out of thine own cistern, and running waters out of thine own well.
чи ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?
Let thy fountains be dispersed abroad, and rivers of waters in the streets.
Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!
Let them be only thine own, and not strangers' with thee.
Хай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,
Let thy fountain be blessed: and rejoice with the wife of thy youth.
вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!
Let her be as the loving hind and pleasant roe; let her breasts satisfy thee at all times; and be thou ravished always with her love.
І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?
And why wilt thou, my son, be ravished with a strange woman, and embrace the bosom of a stranger?
Бож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:
For the ways of man are before the eyes of the LORD, and he pondereth all his goings.
власні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,
His own iniquities shall take the wicked himself, and he shall be holden with the cords of his sins.
помиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...
He shall die without instruction; and in the greatness of his folly he shall go astray.