Psalms 104

Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу!

Anima mia, benedici l’Eterno! O Eterno, mio Dio, tu sei sommamente grande; sei vestito di splendore e di maestà.

Зодягає Він світло, як шати, небеса простягає, немов би завісу.

Egli s’ammanta di luce come d’una veste; distende i cieli come un padiglione;

Він ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових!

egli costruisce le sue alte stanze nelle acque; fa delle nuvole il suo carro, s’avanza sulle ali del vento;

Він чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь за Своїх слуг.

fa dei venti i suoi messaggeri, delle fiamme di fuoco i suoi ministri.

Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась,

Egli ha fondato la terra sulle sue basi; non sarà smossa mai in perpetuo.

безоднею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над горами,

Tu l’avevi coperta dell’abisso come d’una veste, le acque s’erano fermate sui monti.

від погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона,

Alla tua minaccia esse si ritirarono, alla voce del tuo tuono fuggirono spaventate.

виходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї.

Le montagne sorsero, le valli s’abbassarono nel luogo che tu avevi stabilito per loro.

Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити.

Tu hai posto alle acque un limite che non trapasseranno; esse non torneranno a coprire la terra.

Він джерела пускає в потоки, що пливуть між горами,

Egli manda fonti nelle valli, ed esse scorrono fra le montagne;

напувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою.

abbeverano tutte le bestie della campagna, gli asini selvatici vi si dissetano.

Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посеред галузок.

Presso a quelle si riparano gli uccelli del cielo; di mezzo alle fronde fanno udir la loro voce.

Він напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься.

Egli adacqua i monti dall’alto delle sue stanze, la terra è saziata col frutto delle tue opere.

Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі,

Egli fa germogliar l’erba per il bestiame e le piante per il servizio dell’uomo, facendo uscir dalla terra il nutrimento,

і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє.

e il vino che rallegra il cuor dell’uomo, e l’olio che gli fa risplender la faccia, e il pane che sostenta il cuore dei mortali.

Насичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив,

Gli alberi dell’Eterno sono saziati, i cedri del Libano, ch’egli ha piantati.

що там кубляться птахи, бузько, кипариси мешкання його.

Gli uccelli vi fanno i loro nidi; la cicogna fa dei cipressi la sua dimora;

Гори високі для диких козиць, скелі сховище скельним звіринам.

le alte montagne son per i camosci, le rocce sono il rifugio de’ conigli.

і місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід.

Egli ha fatto la luna per le stagioni; il sole conosce il suo tramonto.

Темноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна,

Tu mandi le tenebre e vien la notte, nella quale tutte le bestie delle foreste si mettono in moto.

ричать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи.

I leoncelli ruggono dietro la preda e chiedono il loro pasto a Dio.

Сонце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах своїх.

Si leva il sole, esse si ritirano e vanno a giacere nei loro covi.

Людина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора.

L’uomo esce all’opera sua e al suo lavoro fino alla sera.

Які то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!

Quanto son numerose le tue opere, o Eterno! Tu le hai fatte tutte con sapienza; la terra è piena delle tue ricchezze.

Ось море велике й розлогошироке, там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика!

Ecco il mare, grande ed ampio, dove si muovon creature senza numero, animali piccoli e grandi.

Ходять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі.

Là vogano le navi e quel leviatan che hai creato per scherzare in esso.

Вони всі чекають Тебе, щоб Ти часу свого поживу їм дав.

Tutti quanti sperano in te che tu dia loro il lor cibo a suo tempo.

Даєш їм збирають вони, руку Свою розкриваєш добром насичаються.

Tu lo dài loro ed essi lo raccolgono; tu apri la mano ed essi son saziati di beni.

Ховаєш обличчя Своє то вони перелякані, забираєш їм духа вмирають вони, та й вертаються до свого пороху.

Tu nascondi la tua faccia, essi sono smarriti; tu ritiri il loro fiato, ed essi muoiono e tornano nella loro polvere.

Посилаєш Ти духа Свого вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі.

Tu mandi il tuo spirito, essi sono creati, e tu rinnovi la faccia della terra.

Нехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь!

Duri in perpetuo la gloria dell’Eterno, si rallegri l’Eterno nelle opere sue!

Він погляне на землю й вона затремтить, доторкнеться до гір і димують вони!

Egli riguarda la terra, ed essa trema; egli tocca i monti, ed essi fumano.

Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу!

Io canterò all’Eterno finché io viva; salmeggerò al mio Dio finché io esista.

Буде приємна Йому моя мова, я Господом буду радіти!

Possa la mia meditazione essergli gradita! Io mi rallegrerò nell’Eterno.

Нехай згинуть грішні з землі, а безбожні немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!

Spariscano i peccatori dalla terra, e gli empi non siano più! Anima mia, benedici l’Eterno. Alleluia.