Proverbs 5

Мій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,

Poikani, ota vaari viisaudestani: kallista korvas oppiini,

щоб розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!

Ettäs pitäisit hyvän neuvon, ja sinun huules pitäis toimen.

Бо крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,

Sillä porton huulet ovat niin kuin mesileipä, ja hänen kitansa liukkaampi kuin öljy;

та гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,

Mutta viimeiseltä karvas kuin koiruoho, ja terävä kuin kaksiteräinen miekka.

її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!

Hänen jalkansa menevät alas kuolemaan, ja hänen askeleensa joutuvat helvettiin.

Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.

Ei hän käy kohdastansa elämän tielle: huikentelevaiset ovat hänen astumisensa, niin ettei hän tiedä, kuhunka hän menee.

Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:

Niin kuulkaat nyt minua, lapseni, ja älkäät poiketko minun puheistani.

віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,

Olkoon sinun ties kaukana hänestä, ja älä lähesty hänen hänen huoneensa ovea,

щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,

Ettes antaisi kunniaas muukalaisille, ja vuosias julmille;

щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...

Ettei muukalaiset ravittaisi sinun varastas, ja sinun työs olis toisen huoneessa,

І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,

Ja sinä viimein huokaisit, koska elämäs ja hyvyytes tuhlannut olet,

і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!

Ja sanoisit: voi! kuinka minä olen vihannut hyvää neuvoa, ja sydämeni on hyljännyt kurituksen!

І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...

Ja en kuullut opettajani ääntä, enkä kallistanut korvaani opettajaini puoleen!

Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...

Minä olen lähes kaikkeen pahuuteen joutunut, kaiken kansan ja seurakunnan keskellä.

Пий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:

Juo vettä kaivostas, ja mitä lähteestäs vuotaa.

чи ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?

Anna luontolähtees vuotaa ulos, ja vesiojas kujille.

Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!

Mutta pidä ne yksinäs, ja ei yksikään muukalainen sinun kanssas.

Хай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,

Sinun kaivos olkoon siunattu, ja iloitse nuoruutes vaimosta.

вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!

Se on suloinen niinkuin naaras hirvi, ja otollinen niinkuin metsävuohi: hänen rakkautensa sinua aina ravitkoon; ja iloita itseäs aina hänen rakkaudestansa.

І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?

Poikani, miksis annat muukalaisen sinuas pettää, ja halajat vierasta syliä?

Бож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:

Sillä Herran edessä ovat kaikkien ihmisten tiet, ja hän tutkii kaikki heidän askeleensa.

власні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,

Jumalattoman vääryys käsittää hänen, ja hänen syntinsä paulat ottavat hänet kiinni.

помиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...

Hänen pitää kuoleman, ettei hän antanut opettaa itsiänsä, ja suuressa tyhmyydessänsä tulee hän petetyksi.