Job 20

І відповів нааматянин Цофар та й сказав:
ایّوب، سخنان تو مرا متأسف ساخته و دیگر نمی‌توانم صبر کنم، مجبورم که جوابت را بدهم.
Тому то думки мої відповідати мене навертають, і тому то в мені цей мій поспіх!
ایّوب، سخنان تو مرا متأسف ساخته و دیگر نمی‌توانم صبر کنم، مجبورم که جوابت را بدهم.
Соромливу нагану собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
سخنان تو توهین‌آمیز بودند، امّا من می‌دانم که چگونه به تو جواب بدهم.
Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи людина на землі була поставлена,
می‌دانی که از زمان قدیم از وقتی‌که انسان برای اولین بار بر زمین نهاده شد،
то спів несправедливих короткий, а радість безбожного тільки на хвилю?
سعادت و خوشی مردم بدکار، همیشه ناپایدار بوده است.
Якщо піднесеться величність його аж до неба, а його голова аж до хмари досягне,
آنها هرقدر در زندگی پیشرفت کنند و جاه و جلالشان سر به فلک بکشد،
проте він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?
سرانجام مانند فضلهٔ خود دور انداخته شده، برای همیشه نابود می‌گردند و آشنایانشان می‌گویند: «آنها کجا هستند؟»
Немов сон улетить і не знайдуть його, мов видіння нічне, він сполошений буде:
همچون خواب و خیال محو می‌شوند، و دیگر دیده نخواهند شد
його бачило око, та бачити більше не буде, і вже не побачить його його місце...
بدکاران دیگر دیده نخواهند شد و از جایی که زندگی می‌کردند برای همیشه ناپدید می‌گردند.
Сини його запобігатимуть ласки в нужденних, а руки його позвертають маєток його...
فرزندانشان از مردم فقیر گدایی می‌کنند و همهٔ آنچه را که از مردم بزور گرفته بودند، پس می‌دهند.
Повні кості його молодечости, та до пороху з ним вона ляже!
بدنهایشان که زمانی جوان و نیرومند بود، به گور می‌رود و خاک می‌شود.
Якщо в устах його зло солодке, його він таїть під своїм язиком,
آنها از شرارت لذّت می‌برند و طعم آن، دهانشان را شیرین نگاه می‌دارد،
над ним милосердиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах,
آنها از شرارت لذّت می‌برند و طعم آن، دهانشان را شیرین نگاه می‌دارد،
то цей хліб в його нутрощах зміниться, стане він жовчю зміїною в нутрі його!...
امّا آنچه را که خورده‌اند، در شکمشان ترش کرده، به زهرمار تبدیل می‌شود
Він маєток чужого ковтав, але його виблює: Бог виганяє його із утроби його...
و ثروتی را که بلعیده‌اند، قی می‌کنند. خدا همه را از شکمشان بیرون می‌کشد.
Отруту зміїну він ссатиме, гадючий язик його вб'є!
آنچه را که خورده‌اند، مانند زهر مار آنها را مسموم کرده، هلاک می‌سازد.
Він річкових джерел не побачить, струмків меду та молока.
آن‌قدر زنده نمی‌مانند که از نعمات روغن زیتون، شیر و عسل بهره‌ای ببرند
Позвертає він працю чужу, і її не ковтне, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде...
و از دارایی و اموال خود استفاده کنند و لذّت ببرند.
Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!
زیرا آنها به مردم مسکین ظلم نموده، مال ایشان را غصب کردند و خانه‌ای را که خودشان نساخته بودند، بزور گرفتند.
Бо спокою не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.
در اندوختن ثروت، حریص هستند و قناعت ندارند.
Немає останку з обжирства його, тому нетривале добро його все:
از مالی که دزدیده‌اند، چیزی برایشان باقی نمی‌ماند و خوشبختی آنها از بین خواهد رفت.
за повні достатку його буде тісно йому, рука кожного скривдженого прийде на нього!
در اوج سعادت، ناگهان مصیبت و بدبختی بر سرشان می‌آید و رنج و مصیبت دامنگیرشان می‌شود.
Хай наповнена буде утроба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і буде дощити на нього недугами його...
در وقتی‌که همه‌چیز دارند و شکمشان سیر است، به غضب خدا گرفتار می‌شوند.
Він буде втікати від зброї залізної, та прониже його мідний лук...
از شمشیر آهنین فرار می‌کنند، امّا هدف تیر برنزی قرار می‌گیرند.
Він стане меча витягати, і вийде він із тіла, та держак його вийде із жовчі його, і перестрах на нього впаде!
وقتی تیر را از بدنشان بیرون می‌کشند، نوک برّاق آن جگرشان را پاره می‌کند و وحشت مرگ آنها را فرا می‌گیرد.
При скарбах його всі нещастя заховані, його буде жерти огонь не роздмухуваний, позостале в наметі його буде знищене...
همهٔ مال و ثروتی را که اندوخته‌اند، نابود می‌شود و آتش ناگهانی، باقیماندهٔ دارایی آنها را از بین می‌برد.
Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане,
آسمانها گناهانشان را آشکار می‌سازند و زمین برضد آنها گواهی می‌دهد.
урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його...
در اثر خشم خدا همهٔ اموالشان تاراج می‌شود.
Оце доля від Бога людині безбожній, і спадщина, обіцяна Богом для неї!
این است سرنوشت مردم بدکار که خدا برایشان تعیین کرده است.