Job 20

І відповів нааматянин Цофар та й сказав:

Ekparolis Cofar, la Naamano, kaj diris:

Тому то думки мої відповідати мене навертають, і тому то в мені цей мій поспіх!

Pro tio miaj pensoj devigas min respondi, Pro tio, kion mi sentas.

Соромливу нагану собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.

Hontindan riproĉon mi aŭdis, Kaj la spirito de mia prudento respondos por mi.

Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи людина на землі була поставлена,

Ĉu vi scias, ke tiel estis de eterne, De post la apero de homo sur la tero,

то спів несправедливих короткий, а радість безбожного тільки на хвилю?

Ke la triumfado de malvirtuloj estas mallongatempa, Kaj la ĝojo de hipokritulo estas nur momenta?

Якщо піднесеться величність його аж до неба, а його голова аж до хмари досягне,

Se lia grandeco eĉ atingus ĝis la ĉielo, Kaj lia kapo tuŝus la nubon,

проте він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?

Li tamen pereos por ĉiam, kiel lia sterko; Tiuj, kiuj lin vidis, diros: Kie li estas?

Немов сон улетить і не знайдуть його, мов видіння нічне, він сполошений буде:

Kiel sonĝo li forflugos, kaj oni lin ne trovos; Li malaperos, kiel nokta vizio.

його бачило око, та бачити більше не буде, і вже не побачить його його місце...

Okulo, kiu rigardis lin, ne plu vidos lin; Lia loko lin ne plu vidos.

Сини його запобігатимуть ласки в нужденних, а руки його позвертають маєток його...

Liaj filoj kurados almozpetante, Kaj liaj manoj redonos lian havaĵon.

Повні кості його молодечости, та до пороху з ним вона ляже!

Liaj ostoj estos punitaj pro la pekoj de lia juneco, Kaj tio kuŝiĝos kune kun li en la polvo.

Якщо в устах його зло солодке, його він таїть під своїм язиком,

Se la malbono estas dolĉa en lia buŝo, Li kaŝas ĝin sub sia lango,

над ним милосердиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах,

Li flegas ĝin kaj ne forlasas ĝin, Kaj retenas ĝin sur sia palato:

то цей хліб в його нутрощах зміниться, стане він жовчю зміїною в нутрі його!...

Tiam lia manĝaĵo renversiĝos en liaj internaĵoj, Fariĝos galo de aspidoj interne de li.

Він маєток чужого ковтав, але його виблює: Бог виганяє його із утроби його...

Li englutis havaĵon, sed li ĝin elvomos; El lia ventro Dio ĝin elpelos.

Отруту зміїну він ссатиме, гадючий язик його вб'є!

Venenon de aspidoj li suĉos; Lango de vipuro lin mortigos.

Він річкових джерел не побачить, струмків меду та молока.

Li ne vidos fluojn nek riverojn, Torentojn de mielo kaj de butero.

Позвертає він працю чужу, і її не ковтне, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде...

Li redonos tion, kion li pene akiris, kaj li tion ne englutos; Kiel ajn granda estas lia havaĵo, li ĝin fordonos kaj ne ĝuos ĝin.

Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!

Ĉar li premis kaj forlasis la senhavulojn, Li rabis al si domon, kiun li ne konstruis.

Бо спокою не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.

Ĉar lia interno ne estis trankvila, Tial li ne savos tion, kio estis por li kara.

Немає останку з обжирства його, тому нетривале добро його все:

Nenion restigis lia manĝemeco; Tial lia bonstato ne estos longedaŭra.

за повні достатку його буде тісно йому, рука кожного скривдженого прийде на нього!

Malgraŭ lia abundeco, li estos premata; Ĉiaspecaj suferoj trafos lin.

Хай наповнена буде утроба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і буде дощити на нього недугами його...

Por plenigi lian ventron, Li sendos sur lin la flamon de Sia kolero, Kaj pluvigos sur lin Sian furiozon.

Він буде втікати від зброї залізної, та прониже його мідний лук...

Se li forkuros de batalilo fera, Trafos lin pafarko kupra.

Він стане меча витягати, і вийде він із тіла, та держак його вийде із жовчі його, і перестрах на нього впаде!

Nudigita glavo trairos lian korpon, Kaj la fulmo de lia turmentilo venos sur lin kun teruro.

При скарбах його всі нещастя заховані, його буде жерти огонь не роздмухуваний, позостале в наметі його буде знищене...

Nenia mallumo povos kaŝi liajn trezorojn; Lin konsumos fajro ne disblovata; Malbone estos al tiu, kiu restos en lia tendo.

Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане,

La ĉielo malkovros liajn malbonagojn, Kaj la tero leviĝos kontraŭ lin.

урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його...

Malaperos la greno el lia domo, Disŝutita ĝi estos en la tago de Lia kolero.

Оце доля від Бога людині безбожній, і спадщина, обіцяна Богом для неї!

Tia estas de Dio la sorto de homo malpia, Kaj la heredaĵo destinita por li de Dio.