Proverbs 30

Слова Агура, Якеєвого сина, массеянина: Слово мужчини: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, і змучився я!

Massaiten Agur, Jakes Søns ord. Manden siger: Træt har jeg slidt mig, Gud, træt har jeg slidt mig, Gud, jeg svandt hen;

Бо думаю, що немудріший за кожного я, і не маю я людського розуму,

thi jeg er for dum til at regnes for Mand, Mands Vid er ikke i mig;

і не навчився я мудрости, і не знаю пізнання святих...

Visdom lærte jeg ej, den Hellige lærte jeg ikke at kende.

Хто на небо ввійшов і зійшов? Хто у жмені свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кінці землі? Яке ймення його, і яке ймення сина його, коли знаєш?

Hvo opsteg til Himlen og nedsteg igen, hvo samlede Vinden i sine Næver, hvo bandt Vandet i et Klæde, hvo greb fat om den vide Jord? Hvad er hans Navn og hans Søns Navn? Du kender det jo.

Кожне Боже слово очищене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.

Al Guds Tale er ren, han er Skjold for dem, der lider på ham.

До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомовцем не став ти.

Læg intet til hans Ord, at han ikke skal stemple dig som Løgner.

Двох речей я від Тебе просив, не відмов мені, поки помру:

Tvende Ting har jeg bedet dig om, nægt mig dem ej, før jeg dør:

віддали Ти від мене марноту та слово брехливе, убозтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для мене призначеним,

Hold Svig og Løgneord fra mig: giv mig hverken Armod eller Rigdom, men lad mig nyde mit tilmålte Brød,

щоб я не переситився та й не відрікся, і не сказав: Хто Господь? і щоб я не збіднів і не крав, і не зневажив Ім'я мого Бога.

at jeg ikke skal blive for mæt og fornægte og sige: "Hvo er HERREN?" eller blive for fattig og stjæle og volde min Guds Navn Men.

Раба не обмовляй перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.

Bagtal ikke en Træl for hans Herre, at han ikke forbander dig, så du må bøde.

Оце покоління, що батька свого проклинає, і неньки своєї не благословляє,

Der findes en Slægt, som forbander sin Fader og ikke velsigner sin Moder,

покоління, що чисте в очах своїх, та від бруду свого не обмите,

en Slægt, der tykkes sig ren og dog ej har tvættet Snavset af sig,

покоління, які гордісні очі його, а повіки його як піднеслися!

en Slægt med de stolteste Øjne, hvis Blikke er fulde af Hovmod.

Покоління, що в нього мечі його зуби, а гострі ножі його щелепи, щоб пожерти убогих із краю й нужденних з землі!

en Slægt, hvis Tænder er Sværd hvis Kæber er skarpe Knive, så de æder de arme ud af Landet, de fattige ud af Menneskers Samfund.

Дві дочки в кровожерця: Дай, дай! Оці три не наситяться, чотири не скажуть досить:

Blodiglen har to Døtre: Givhid, Givhid! Der er tre, som ikke kan mættes, fire, som aldrig får nok:

шеол та утроба неплідна, водою земля не насититься, і не скаже досить огонь!

Dødsriget og det golde Moderliv, Jorden, som aldrig mættes af Vand, og Ilden, som aldrig får nok.

Око, що з батька сміється й погорджує послухом матері, нехай видзьобають його круки поточні, і нехай орленята його пожеруть!

Den, som håner sin Fader og spotter sin gamle Moder, hans Øje udhakker Bækkens Ravne, Ørneunger får det til Æde.

Три речі оці дивовижні для мене, і чотири, яких я не знаю:

Tre Ting undres jeg over, fire fatter jeg ikke:

дорога орлина в повітрі, дорога зміїна на скелі, корабельна дорога в середині моря, і дорога мужчини при дівчині!...

Ørnens Vej på Himlen, Slangens Vej på Klipper, Skibets Vej på Havet, Mandens Vej til den unge Kvinde.

Така ось дорога блудливої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла: Не вчинила я злого!...

Så er en Ægteskabsbryderskes Færd: Hun spiser og tørrer sig om Munden og siger: "Jeg har ikke gjort noget ondt!"

Трясеться земля під трьома, і під чотирма, яких знести не може вона:

Under tre Ting skælver et Land, fire kan det ikke bære:

під рабом, коли він зацарює, і під нерозумним, як хліба наїсться,

En Træl, når han gøres til Konge, en Nidding, når han spiser sig mæt,

під розпустницею, коли взята за жінку, і невільницею, коли вижене пані свою!...

en bortstødt Hustru, når hun bliver gift, en Trælkvinde, når hun arver sin Frue.

Оці ось чотири малі на землі, та вони вельми мудрі:

Fire på Jorden er små, visere dog end Vismænd:

мурашки, не сильний народ, та поживу свою заготовлюють літом;

Myrerne, de er et Folk uden Styrke, samler dog Føde om Somren;

борсуки, люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;

Klippegrævlinger, et Folk uden Magt, bygger dog Bolig i Klipper;

немає царя в сарани, але вся вона в строї бойовім виходить;

Græshopper, de har ej Konge, drager dog ud i Rad og Række;

павук тільки лапками пнеться, та він і в палатах царських!

Firbenet, det kan man gribe med Hænder, er dog i Kongers Paladser.

Добре ступають ці троє, і добре ходять чотири:

Tre skrider stateligt frem, fire har statelig Gang:

лев, найсильніший поміж звіриною, який не вступається ні перед ким,

Løven, Kongen blandt Dyrene, som ikke viger for nogen;

осідланий кінь, і козел, та той цар, що з ним військо!

en sadlet Stridshest, en Buk, en Konge midt i sin Hær.

Якщо ти допустився глупоти пихою, й якщо заміряєш лихе, то руку на уста!

Har du handlet som Dåre i Overmod, tænker du ondt, da Hånd for Mund!

Бо збивання молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку.

Thi Tryk på Mælk giver Ost, Tryk på Næsen Blod og Tryk på Vrede Trætte.