Proverbs 24

Не завидуй злим людям, не бажай бути з ними,

Misund ej onde Folk, hav ikke lyst til at være med dem;

бо їхне серце говорить про здирство, а уста їхні мовлять про зло.

thi deres Hjerte pønser på Vold, deres Læbers Ord volder Men.

Дім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно.

Ved Visdom bygges et Hus, ved Indsigt holdes det oppe,

А через пізнання кімнати наповнюються усіляким маєтком цінним та приємним.

ved Kundskab fyldes kamrene med alskens kosteligt, herligt Gods.

Мудрий сильніший від сильного, а людина розумна від повносилого.

Vismand er større end Kæmpe, kyndig Mand mer end Kraftkarl.

Тому то провадь війну мудрими радами, бо спасіння в численності радників.

Thi Krig skal du føre efter modent Overlæg, vel står det til, hvor mange giver Råd.

Для безумного мудрість занадто висока, своїх уст не розкриє при брамі.

Visdom er Dåren for høj, han åbner ej Munden i Porten.

Хто чинити лихе заміряє, того звуть лукавим.

Den, der har ondt i Sinde, kaldes en rænkefuld Mand.

Замір глупоти то гріх, а насмішник огида людині.

Hvad en Dåre har for, er Synd, en Spotter er Folk en Gru.

Якщо ти в день недолі знесилився, то мала твоя сила.

Taber du Modet på Trængslens Dag, da er din Kraft kun ringe.

Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на страчення хилиться, хіба не підтримаєш їх?

Frels dem, der slæbes til Døden, red dem, der vakler hen for at dræbes.

Якщо скажеш: Цього ми не знали! чи ж Той, хто серця випробовує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і він знає про це, і поверне людині за чином її.

Siger du: "Se, jeg vidste det ikke" - mon ej han, der vejer Hjerter, kan skønne? Han, der tager Vare på din Sjæl, han ved det, han gengælder Mennesker, hvad de har gjort.

Їж, сину мій, мед, бо він добрий, а мед щільниковий солодкий він на піднебінні твоїм,

Spis Honning, min Søn, det er godt, og Kubens Saft er sød for din Gane;

отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо знайдеш її, то ти маєш майбутність, і надія твоя не понищиться!

vid, at så er og Visdom for Sjælen! Når du finder den, har du en Fremtid, dit Håb bliver ikke til intet.

Не чатуй на помешкання праведного, ти безбожнику, не ограблюй мешкання його,

Lur ej på den retfærdiges Bolig, du gudløse, ødelæg ikke hans Hjem;

бо праведний сім раз впаде та зведеться, а безбожний в погибіль впаде!

thi syv Gange falder en retfærdig og står op, men gudløse styrter i Fordærv.

Не тішся, як ворог твій падає, а коли він спіткнеться, хай серце твоє не радіє,

Falder din Fjende, så glæd dig ikke, snubler han, juble dit Hjerte ikke,

щоб Господь не побачив, і це не було в Його очах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!

at ikke HERREN skal se det med Mishag og vende sin Vrede fra ham.

Не пались на злочинців, не заздри безбожним,

Græm dig ej over Ugerningsmænd, misund ikke de gudløse;

бо злому не буде майбутности, світильник безбожних погасне.

thi den onde har ingen Fremtid, gudløses Lampe går ud.

Бійся, сину мій, Господа та царя, не водися з непевними,

Frygt HERREN og Kongen, min Søn, indlad dig ikke med Folk, som gør Oprør;

бо погибіль їхня нагло постане, а біду від обох тих хто знає?

thi brat kommer Ulykke fra dem, uventet Fordærv fra begge.

І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді на обличчя не добре.

Også følgende Ordsprog er af vise Mænd. Partiskhed i Retten er ilde.

Хто буде казати безбожному: Праведний ти! того проклинатимуть люди, і гніватись будуть на того народи.

Mod den, som kender en skyldig fri, er Folkeslags Banden, Folkefærds Vrede;

А тим, хто картає його, буде миле оце, і прийде на них благословення добра!

men dem, der dømmer med Ret, går det vel, dem kommer Lykkens Velsignelse over.

Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.

Et Kys på Læberne giver den, som kommer med ærligt Svar.

Приготуй свою працю надворі, й оброби собі поле, а потім збудуєш свій дім.

Fuldfør din Gerning udendørs, gør dig færdig ude på Marken og byg dig siden et Hus!

Не будь ложним свідком на свого ближнього, і не підговорюй устами своїми.

Vidn ikke falsk mod din Næste, vær ikke letsindig med dine Læber;

Не кажи: Як зробив він мені, так зроблю я йому, верну людині за чином її!

sig ikke: "Jeg gør mod ham, som han gjorde mod mig, jeg gengælder hver hans Gerning."

Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого,

Jeg kom forbi en lad Mands Mark og et uforstandigt Menneskes Vingård;

і ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований...

se, den var overgroet af Tidsler, ganske skjult af Nælder; Stendiget om den lå nedbrudt.

І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі:

Jeg skued og skrev mig det bag Øre, jeg så og tog Lære deraf:

Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,

Lidt Søvn endnu, lidt Blund, lidt Hvile med samlagte Hænder:

і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!...

Som en Stimand kommer da Fattigdom over dig, Trang som en skjoldvæbnet Mand.